ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" лютого 2015 р. справа № 809/324/15
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.
представників позивача: приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля" - Бакуни А.Ю., Бакуни Р.А.,
представника відповідача: Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - Мелінишин С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004951500 від 17.10.2014 року, -
Приватне сільськогосподарське підприємство "Рідна земля" (надалі по тексту також - позивач, ПСП "Рідна земля") звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, Державна податкова інспекції у Галицькому районі, ДПІ у Галицькому районі) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004951500 від 17.10.2014 року.
Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, встановивши в жовтні 2014 року факт наявної розбіжності даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних позивача щодо однієї накладної за серпень 2014 року по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут" (надалі по тексту також - ТзОВ "Добробут"), не повідомив позивача про факт такої розбіжності, який виник в наслідок не реєстрації контрагентом ПСП "Рідна земля" виписаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не повідомивши про таку розбіжність, позбавив позивача права на уточнення податкових зобов'язань без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ Податкового кодексу України, при цьому, самостійно визначив порушення пункту 201.10 статті 201 згаданого Кодексу і оскаржуваним рішенням від 17.10.2014 року збільшив позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість (надалі по тексту також - ПДВ) в сумі 62 529,33 гривень, визначеної у незареєстрованій накладній ТзОВ "Добробут". Як наслідок тим же рішенням застосував до позивача штрафну санкцію в сумі 15 632,33 гривень. Зазначає, що позивач до моменту отримання акта камеральної перевірки і оскаржуваного рішення самостійно, 20.10.2014 року, відповідно до вимог пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України подав до відповідача уточнюючий розрахунок виключивши із податкового кредиту 62 529,00 гривень ПДВ, по податковій декларації, яка з незалежних від позивача причин її контрагентом не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Одночасно позивач визначив штраф в наслідок допущеної помилки в сумі 1 876,00 гривень, який 20.10.2014 року сплачений до бюджету. У зв'язку із вказаним рішення відповідача від 17.10.2014 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що перевіряючий Державної податкової інспекції у Галицькому районі порушив порядок проведення камеральних перевірок достовірності визначених даних у деклараціях з ПДВ. В силу вимог абзацу 2 пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, посадові особи органів контролю зобов'язані були повідомити службових осіб ПСП "Рідна земля" про таку виявлену розбіжність, з дня отримання якого позивач, як добросовісний платник податків, мав 10 днів на реалізацію свого права скорегувати спірні податкові зобов'язання. Вказали, що ТзОВ "Добробут" дійсно в серпні 2014 року на виконання договору купівлі-продажу поголів'я великої рогатої худоби поставив такий товар на загальну суму ПДВ 122 395,00 гривень, виписавши дві податкові накладні. Втім, як пояснив контрагент позивача одна з таких накладних №22/2 від 14.08.2014 року на 62 529,33 гривень ПДВ двічі направлялася до відповідного електронного реєстру. Враховуючи, що позивач самостійно скорегував своїх зобов'язання на третій день з дня проведення камеральної перевірки, відповідач не вправі був не попереджаючи про такий факт розбіжностей приймати оскаржуване рішення. Просили позов задовольнити в повному обсязі, скасувати рішення №0004951500 від 17.10.2014 року.
Відповідач позову не визнав, подав до суду письмове заперечення щодо його задоволення (а.с. 59-60), яке мотивував тим, що за наслідками проведеної 17.10.2014 року камеральної перевірки відповідачем встановлено порушення ПСП "Рідна земля" вимог законодавства, допущення і виявлення яких стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яке є законним та обґрунтованим.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених в письмовому запереченні та пояснила, що позивачем у серпні 2014 року взято до податкового обліку податкову накладну №22/2 від 14.08.2014 року на 62 529,33 гривень ПДВ, яка не була зареєстрована контрагентом ТзОВ "Добробут" в Єдиному реєстрі податкових накладних. За змістом пункту 198.6 статті 198, абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не зареєстрована у вказаному Реєстрі податкова накладна не дає право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. На виконання вимог пункту 76.1 статті 76, пункту 200.10 статті 200, пункту 201.10 Податкового кодексу України відповідач провів камеральну перевірки, заявлених даних у декларації з ПДВ за серпень 2014 року. За наслідками такої перевірки встановлено вказану розбіжність та оскаржуваним рішенням визначено грошові зобов'язання 62 529,33 гривень за основним платежем і застосовано штрафну санкцію в сумі 15 632,33 гривень. Вважає, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту із податку на додану вартість в сумі 62 529,33 гривень по операціях з ТзОВ "Добробут", висновки, викладені в акті перевірки від 17.10.2014 року обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0004951500 від 17.10.2014 року, правомірними. Просила в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Встановлено, що ПСП "Рідна земля" 04.11.2013 року зареєстровано Галицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридичну, взяте на податковий облік в органах державної податкової служби та зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с. 9).
17.10.2014 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПСП "Рідна земля" у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року.
За наслідками вказаної перевірки складено акт №192/1500/2126047 від 17.10.2014 року (а.с. 10-12). Актом встановлено, що дані автоматизованого співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних (податковий кредит) за серпень 2014 року засвідчили включення позивачем до власного податкового кредиту з ПДВ не зареєстровану ТзОВ "Добробут" у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №22/2 від 14.08.2014 року на 62 529,33 гривень ПДВ, чим порушено пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Таким чином, позивач до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року зайво включено податок на додану вартість в сумі 62 529,33 гривень, чим занижено значення рядка 17 та завищено значення рядка 18 декларації.
Виходячи із наслідків перевірки відповідачем 17.10.2014 року на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України у відношенні до позивача прийнято податкове повідомлення-рішення №0004951500 від 17.10.2014 року, яким визначено (збільшено) податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 62 529,33 гривень і застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 15 632,22 гривень (а.с. 8).
Вирішуючи спір по суті і надаючи правову оцінку діям перевіряючого при виявленні порушення податкового законодавства та прийняття на його основі оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.
Як встановлено, 22.07.2014 року між ПСП "Рідна земля" і ТзОВ "Добробут" укладено договір купівлі-продажу поголів'я великої рогатої худоби, на виконання якого останній в серпні 2014 року поставив позивачу вказаний товар на загальну суму ПДВ 122 395,00 гривень, виписавши дві податкові накладні, в тому числі спірну накладну №20/2 від 14.08.2014 року на загальну суму 375 176,00 гривень (62 529,33 гривень ПДВ) (а.с. 44, 52-55). По вказаній операції позивач за серпень 2014 року сформував податковий кредит з ПДВ, відобразивши його в тому числі у розділі ІІ "Податковий кредит" Додатку №5 "Розшифровки податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до податкової декларації з ПДВ (а.с. 42).
Позивач, дізнавшись, що його контрагент не здійснив належної реєстрації податкової накладну №20/2 від 14.08.2014 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, самостійно 20.10.2014 року відповідно до вимог пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України подав до відповідача уточнюючий розрахунок, виключивши із податкового кредиту 62 529,00 гривень ПДВ, по податковій накладній, яка з незалежних від позивача причин її контрагентом не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 33-39).
Одночасно позивач в уточнюючому розрахунку визначив штраф, нарахований платником самостійно у зв'язку із виправленням помилки в сумі 1 876,00 гривень, який в той же день - 20.10.2014 року сплачений до бюджету (а.с. 51).
Представник позивач у судовому засіданні представив лист ТзОВ "Добробут" №4 від 03.02.2015 року, із змісту якого слідує, що в серпні 2014 року в такого товариства мало місце технічна помилка з програмним забезпеченням, в зв'язку із чим посадові особи ТзОВ "Добробут" не мали змоги перевірити реєстрацію податкової накладної №20/2 від 14.08.2014 року. До даного листа ТзОВ "Добробут" представило роздруківку із програмного забезпечення, за змістом даних якої вказана накладна двічі 19.08.2014 року о 09:07 годин і 17:12 годин направлена до відповідного Реєстру (а.с. 56-58).
Необхідно відмітити, що відповідач при перевірці, ні його представник у судовому засіданні товарність операції на підставі податкової накладної №20/2 від 14.08.2014 року не оспорює.
З'ясовуючи обставини щодо належного повідомлення перевіряючим про виявлення факту розбіжностей у спірних відносинах, суд вважає за необхідне зазначити.
За змістом вимог пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції закону чинній на час декларування зобов'язань і проведення перевірки) податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
В свою чергу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 коментованого Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (абзац 1 і 2 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, в редакції закону чинній на час декларування зобов'язань і проведення перевірки).
Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції закону чинній на час декларування зобов'язань і проведення перевірки) податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно вимог пункту 201.10 статті 201 вказаного Кодексу (в редакції закону чинній на час декларування зобов'язань і проведення перевірки) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з податку на додану вартість, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в редакції закону чинній на час декларування зобов'язань і проведення перевірки).
Системний аналіз коментованих норм закону свідчить про те, що податковий орган протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, вправі проводити камеральну перевірку заявлених у ній даних. При проведенні перевірки, встановивши розбіжності в даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних платника податку, дані по яких включаються до розділу ІІ "Податковий кредит" Додатку №5 "Розшифровки податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" до податкової декларації з ПДВ, перевіряючий зобов'язаний повідомити платника про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними його контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій.
У судовому засіданні представник відповідача не представив суду жодного доказу формування і надіслання (в будь-якій формі) ГДПРІ відділу оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Галицькому районі Дудас І.Я. чи іншою посадовою особою відповідача в жовтні 2014 року (перед прийняттям 17.10.2014 року оскаржуваного рішення) відповідного повідомлення про наявність в позивача у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей з даними його контрагента - ТзОВ "Добробут" по податковій накладній №20/2 від 14.08.2014 року на суму ПДВ - 62 529,33 гривень.
Не містить таких даних і акт сам камеральної перевірки №192/1500/2126047 від 17.10.2014 року.
З даного приводу представник відповідача у судовому засіданні не змогла надати жодного пояснення.
Таким чином, посадові особи відповідача порушили свої обов'язки регламентовані абзацом 2 пункту 201.6 статті 206 Податкового кодексу України в частині проведення камеральних перевірок, заявлених даних у податкових деклараціях з ПДВ, безпідставно обмеживши право платника податку (ПСП "Рідна земля") на самостійне добровільне уточнення податкових зобов'язань без застосування штрафних санкцій протягом 10 днів після отримання повідомлення.
Суд зазначає, що позивач добровільно (самостійно) 20.10.2014 року скорегував своїх зобов'язання на третій день з дня проведення камеральної перевірки (17.10.2014 року).
Таке право на уточнення позивач мав протягом 10 днів з дня встановлення відповідачем розбіжностей, тобто до 27.10.2014 року, за умови повідомлення його перевіряючим.
На переконання суду, в разі повного виконання покупцем свого обов'язку щодо декларування податку на додану вартість (віднесення до податкового кредиту сум податку згідно отриманої податкової накладної) в межах встановленого законом строку (365 днів від дати виписки податкової накладної), та факту сплати покупцем продавцю відповідних сум податку в складі придбаних товарів, а також враховуючи, що відсутність факту реєстрації податкової накладної не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказану у виписаній ним податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період, - позбавлення покупця права на податковий кредит в зв'язку з невиконання продавця свого обов'язку щодо реєстрації податкової накладної, і, як наслідок, зменшення виключення таких сум з податкового кредиту вказаного податку, є порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, гарантованого статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Недотримання порядку проведення камеральних перевірок, заявлених даних у податкових деклараціях з ПДВ, факт самостійного корегування спірного податкового кредиту на суму 62 529,33 гривень, та сплати штрафу, нарахованого позивачем у зв'язку із виправленням помилки в сумі 1 876,00 гривень, дає підстави суду вважати, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0004951500 від 17.10.2014 року є протиправним як стосовно основного платежу так і щодо штрафних санкцій, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Таке рішення відповідача не відповідає встановленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки воно прийнято в порушення встановленої відповідної законної процедури, необґрунтовано, та непропорційно - без дотримання справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів Держави і вимогами захисту права власності особи - платника податків.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0004951500 від 17.10.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля" (ідентифікаційний код 02126047, с. Дитятин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77140) судові витрати із сплати судового збору в сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійки, сплачених згідно платіжного доручення №463 від 22.01.2015 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Складання постанови в повному обсязі було відкладено на 5 днів. У зв'язку із вказаним постанова в повному обсязі виготовлена 10.02.2015 року.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.