22 січня 2015 рокусправа № 2-а-561/11 (2-а/0182/146/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2014 року
за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської міської ради, Відділу Держземагенства у м. Нікополі Дніпропетровської області, Комунального підприємства «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентарізації» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Нікопольської міської ради (далі - Міська рада), Відділу Держземагенства у м. Нікополі Дніпропетровської області (далі - Відділ Держземагенства), Комунального підприємства "Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації"( далі - КП «НБТІ»), в якому, з урахуванням доповнень, просить зобов'язати КП «НБТІ» видати технічну документацію на садовий будиночок; зобов'язати Міську раду видати Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яка нині має номер НОМЕР_1 у садовому товаристві «Трубник»; стягнути солідарно з відповідачів компенсацію за завдану моральну шкоду в сумі 1500 грн.
Постановлені по справі судові рішення скасовані ухвалою ВАС України від 20 березня 2014 року, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, позов задовольнити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що виконавчим комітетом Нікопольської міської ради прийнято рішення № 147 від 21.03.1997 року "Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування", згідно якого ОСОБА_1 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_2 для ведення садівництва ,площею 0,0574 га, у садовому товаристві "Расвєт".
Рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради № 508 від 06.08.2003 року садове товариство "Расвєт" та садове товариство "Трубник" реорганізовані шляхом злиття у садове товариство "Трубник".
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України,в редакції, чинній на час прийняття зазначеного рішення, право приватної власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Перелік документів, що посвідчує право на земельну ділянку, визначено ст. 23 ЗК України, дію якої зупинено щодо власників земельних ділянок, визначених ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 15-92.
Відповідно до пункту 7 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Крім того, 15.08.2009 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 №844, якою затверджено Порядок безоплатного оформлення та видачі громадянам України у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки(далі Порядок №844).
Згідно з п. 1 Порядку №844, цей порядок визначав спрощену процедуру безоплатного оформлення та видачі громадянам України у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, ведення особистого селянського господарства в межах населених пунктів та садівництва у розмірах, визначених ст. 121 ЗК України, після прийняття рішення про передачу громадянам безоплатно у приватну власність земельних ділянок, у тому числі, органами місцевого самоврядування - відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 15-92.
Відповідно до п. 2 Порядку №844 ,в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 №901, для одержання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянин або уповноважена ним особа звертається із заявою про видачу такого акта до сільського, селищного, міського голови або уповноваженої ним особи, який забезпечує організацію прийому таких заяв у кожному населеному пункті.
До заяви додаються: копія документа, що посвідчує особу; засвідчена в установленому порядку копія довіреності - для уповноваженої особи; копія документа про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; копія рішення органу місцевого самоврядування або районної державної адміністрації щодо передачі земельної ділянки у власність.
Територіальні органи Держземагенства за актами приймання-передачі отримують від органів місцевого самоврядування заяви громадян про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 №1112 зазначені положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 №844 викладено в іншій редакції, згідно з якою встановлено, що для одержання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянин або уповноважена ним особа подає сільському, селищному, міському голові або уповноваженій ним особі адресовану територіальному органові Держземагенства заяву про видачу такого акта. Сільські, селищні та міські голови забезпечують організацію прийому таких заяв у кожному населеному пункті.
Заява про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку подається за місцем розташування земельної ділянки.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до міського голови з відповідною заявою в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 №844 про видачу державного акта на земельну ділянку.
Також, з відповіді №817/14-18 від 14.05.2014 р. вбачається, що у Відділі Держземагенства відсутній акт приймання-передачі заяви позивача в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 №844 про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку, яка розташована у м. Нікополі, садове товариство «Рассвєт», разом з поданими документами.
Докази звернення позивача до КП «НБТІ», щодо видачі технічної документації на садовий будиночок в матеріалах справи також відсутні.
Викладене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо покладання обов'язку на Міську раду видати позивачу державний акт на земельну ділянку, та покладання обов'язку на КП «НБТІ» видати йому технічну документацію на садовий будиночок.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова