22 січня 2015 рокусправа № 808/7516/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року
у справі № 808/7516/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ»
до Запорізької митниці Міндоходів
про визнання протиправними та скасування рішень,-
У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості від 10 квітня 2013 року, 23 квітня 2013 року, 18 травня 2013 року, 21 травня 2013 року, 01 липня 2013 року, 11 липня 2013 року, 17 липня 2013 року, 31 липня 2013 року та відповідних карток відмов в митному оформленні товарів.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Запорізька митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» (покупець) та компанією «ThyssenKrupp Stal Serwis Polska», Польша продавець) укладено контракт від 13 березня 2009 року № ВZ-68, за умовами якого продавець імпортує від продавця прокат плоский з нелегованої сталі з покриттям алюмінієм (гаряче алюмінування) (коди УКТЗЕД 7212506900 та 7210690000). При цьому, умови зовнішньоекономічного контракту та рівень цін на імпортований прокат залишалися незмінним протягом тривалого часу.
Протягом січня-червня 2013 року, компанією «ThyssenKrupp Stal Serwis Polska», відвантажено за ідентичних умов 15 партій товару, за незмінним рівнем цін зафіксованим у прайс-листі виробника від 28 січня 2013 року. З другого півріччя 2013 року постачальником проінформовано про незначне зниження цін на товар, що обумовлене падінням світових цін на метал, у зв'язку з чим у липні 2013 року позивачем отримано ще 3 партії товару за новими цінами, при цьому інші умови операцій купівлі-продажу залишилися незмінними.
Протягом січня-березня 2013 року позивачем здійснено митне оформлення 6 партій товару за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною Договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Для підтвердження митної вартості, визначеної за основним методом, товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» надані наступні документи: декларація митної вартості до кожної митної декларації; зовнішньоекономічний контракт від 13 березня 2012 року № ВZ-68 з Доповненнями № №1-4; додатки до контракту № ВZ-68 що відповідають кожній конкретній поставці, в яких зазначена фактична кількість, ціна та вартість товарів за даними поставками; рахунки-фактури (інвойси); документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - довідки про транспортні витрати, отримані від виробника.
Також, відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларантом за власним бажанням було подано додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме прайс-лист виробника товарів (від 28 січня 2013 року); виписку з бухгалтерської документації виробника (екранна копія відомостей з бухгалтерської документації виробника), що відповідає кожній конкретній поставці; копію митної декларації країни відправлення, що підтверджується відповідними записами у графі № 44 митних декларацій.
09 квітня 2013 року від «ThyssenKrupp Stal Serwis Polska», за аналогічних умов, на підставі товаротранспортної накладної (СМR) №099759 від 05 квітня 2013 року отримано чергову партію товару. Для митного оформлення товару подано митну декларацію від 09 квітня 2013 року № 112050000/2013/007927, митна вартість товару визначена декларантом за основним методом визначення митної вартості. Жодних обмежень для застосування основного методу визначення вартості товару не було. Усі складові митної вартості визначені кількісно та підтверджені документально.
Аналогічно до попередніх митних оформлень, відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару позивачем подані всі необхідні документі, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 13 березня 2012 року № ВZ-68 з Доповненнями № 1-4; додаток від 05 квітня 2013 року № 106 до контракту № ВZ-68, в якому зазначена фактична кількість, ціна та вартість товарів за даними поставками; рахунки-фактури (інвойси) від 05 квітня 2013 року № 65061378-65061382; документ, що містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - довідка про транспортні витрати від перевізника №б/н від 05 квітня 2013 року. Також, декларантом за власним бажанням подано додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме прайс-лист виробника товарів (від 28 січня 2013 року); виписку з бухгалтерської документації виробника (екранна копія відомостей з бухгалтерської документації виробника); експортну декларацію країни відправлення від 05 квітня 2013 року № МRN 13РL331030Е0066550.
Проте Запорізькою митницею Міндоходів не визнана митна вартість, визначена за основним методом визначення митної вартості, у зв'язку з чим прийнято рішення про коригування митної вартості від 10 квітня 2013 року №112050000/2013/000251 та картка відмови у митному оформленні декларації від 10 квітня 2013 року №112050000/2013/000326.
В рішенні відповідач дійшов висновку про невизнання митної вартості заявленої декларантом з причин неповноти відомостей про митну вартість товарів, у відповідності до вимог пункту 2 статті 54 Митного кодексу України.
В подальшому, протягом квітня-липня 2013 року за аналогічних умов із відмовою у оформленні за основним методом та прийняттям відповідних рішень про коригування митної вартості по 7 митним деклараціям, що мало пряме, або опосередковане (із посиланням на випадки оформлення попередніх митних декларацій) посилання на митну вартість у доларах США за якою відбувалося митне оформлення за декларацією від 31 січня 2013 року № 112050000/2013/001650.
У двох випадках, для запобігання зупиненню виробництва через затримку у митному оформленні, товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» самостійно заявлялися до митного оформлення декларації за підвищеною митною вартістю раніше визначеною митним органом за методом 2г (резервний). При цьому, у 2-х випадках митного оформлення, коли митна вартість товару у розрахунку долар США за кг. була вище за рівень цін, зафіксованих у попередніх рішеннях про корегування митної вартості, митна вартість, визначена декларантом за основним методом визначення вартості була визнана Запорізькою митницею Міндоходів.
Згідно з частинами 1, 3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару, стали розбіжності, які суттєво впливають на заявлену митну вартість товару, з поданих документів неможливо встановити коли настає строк проплати по контракту.
Так, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. Крім того, також була проаналізована наявна в митному органі цінова інформація та встановлено, що поставки такого товару здійснювались за вищими цінами (ЄАІС ДМСУ містилась інформація про ціну для подібного товару, що становила або 1,03 або 1,08 дол. США за кг.). у зв'язку з чим, у митниці виник сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, що зумовило необхідність витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Проте, на вимогу відповідача товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» відмовилось від надання додаткових документів.
Разом з тим, судом встановлено, що під час подання позивачем вантажної митної декларації для митного оформлення вантажу були надані усі обов'язкові документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Крім того, посилання відповідача на наявну у митного органу інформацію про вартість операцій з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну та є максимально наближеним до нього, а саме вантажні митні декларації подані позивачем, оскільки вказані товари мають різні країни походження (Німеччина, Польща).
З декларантом проведено консультацію згідно пункту 5 статті 55 Митного кодексу України, що підтверджується відповідною відміткою на зворотньому боці вантажної митної декларації від 30 липня 2013 року № 112050000/2013/019829 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 10 квітня 2013 року № 112050000/2013/000251/2, від 23 квітня 2013 року № 112050000/2013/000300/2, від 18 травня 2013 року № 112050000/2013/000401/2, від 21 травня 2013 року № 112050000/2013/000408/2, від 01 липня 2013 року № 112050000/2013/000540/2, від 11 липня 2013 року № 112050000/2013/000580/2, від 17 липня 2013 року № 112050000/2013/000589/2, від 31 липня 2013 року №112050000/2013/000622/2.
Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості, товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ» все ж таки скористалося правом, наданим частиною 7 статті 55 Митного кодексу України щодо випуску товарів, що декларуються, у вільний обіг.
У рішеннях про коригування митної вартості товару послідовно перелічені всі методи визначення митної вартості товару з зазначенням підстав неможливості їх використання, у зв'язку з чим при визначенні митної вартості товару застосовано резервний метод у відповідності до пункту 2 статті 64 Митного кодексу України, а саме застосована наявна у митного органу інформація щодо визначених вартостях на рівні 1,03 USD за 1 кг.
Частинами 1, 3 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання відповідача на те, що в контракті містяться розбіжності щодо строків оплати за товар є безпідставними, оскільки незалежно від строків оплати, усі складові митної вартості і загальна величина митної вартості залишаються незмінними.
Судом встановлено, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, у зв'язку з чим митним органом безпідставно застосовано резервний метод митної вартості товару.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БОСАЛ-ЗАЗ».
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим