іменем україни
4 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,
Лесько А.О., Хопти С.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 5 листопада 2014 року,
У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Вказував, що його квартиру систематично заливає ОСОБА_4, власник квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться поверхом вище, у зв'язку із чим він неодноразово звертався до директора товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнергоЖитомир» (далі - ТОВ «КК «КомЕнергоЖитомир») із заявами про проведення комісійного обстеження його квартири; причиною затоплень, на його думку, є самовільно проведені відповідачем перебудови квартири.
Унаслідок залиття його житла йому була завдано майнової та моральної шкоди, яку він оцінює відповідно у сумі 5 тис. грн та 20 тис. грн.
У зв'язку із цим позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні ним квартирою АДРЕСА_1 шляхом демонтажу самовільно проведених перебудов квартири АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_4 на його користь 5 тис. грн на відшкодування майнової шкоди, 20 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 5 листопада 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2 160 грн на відшкодування майнової шкоди, 500 грн на відшкодування моральної школи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач як власник квартири зобов'язаний слідкувати за її санітарно-технічним обладнанням, проте через його халатне відношення до своїх обов'язків відбулося протікання води з квартири АДРЕСА_1 до квартири АДРЕСА_1, що спричинило пошкодження в останній.
Апеляційний суд погодився із таким висновком суду першої інстанції, зазначивши також, що відповідач не довів відсутність своєї вини у залитті квартири позивача та не спростував розмір шкоди.
Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.
Зміст ухвали суду апеляційної інстанції передбачено в ст. 315 ЦПК України, в якій, зокрема, зазначаються: узагальнені доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі; встановлені судом першої інстанції обставини; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; у разі відхилення апеляційної скарги зазначаються мотиви її відхилення.
Таким чином, у судовому рішенні апеляційний суд зобов'язаний дати відповіді на всі доводи апеляційної скарги, оскільки інакше буде порушено вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як мотивування судового рішення судом, який має право за певних обставин на дослідження нових доказів та переоцінку доказів.
Разом із тим на порушення зазначених положень закону апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, обмежився лише узагальнюючою фразою про те, що відповідач не довів відсутність своєї вини у залитті квартири позивача та не спростував розмір шкоди. Проте суд узагалі не перевірив як доводів апеляційної скарги, так і законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції; не навів ніяких мотивів ухваленого ним судового рішення та обставин, які б спростовували доводи апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_1, фактично у ній проживає.
18 жовтня 2013 року та 31 жовтня 2013 року ОСОБА_3 звертався до директора ТОВ «КК «КомЕнергоЖитомир» із заявами про проведення комісійного обстеження його квартири у зв'язку із систематичним її затопленням з квартири АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_4
30 жовтня 2013 року ОСОБА_4 також звернувся до директора ТОВ «КК «КомЕнергоЖитомир» із скаргою на безпідставні звинувачення ОСОБА_3 у затопленні його квартири і заявою про проведення комісійного обстеження відповідних жилих приміщень.
31 жовтня 2013 року та 6 листопада 2013 року комісією у складі спеціалістів ТОВ «КК «КомЕнергоЖитомир» було складено відповідно акт обстеження квартири АДРЕСА_1 та акт обстеження квартири АДРЕСА_1.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 4 квітня 2014 року пошкодження стелі та стіни у приміщеннях кухні, санвузла, коридору квартири АДРЕСА_1 виникли в результаті просочування (протікання) води з перепланованого у санвузол приміщення квартири АДРЕСА_1. На час дослідження встановити причину залиття квартири АДРЕСА_1 не представляється можливим. На момент проведення дослідження протікань у вищевказаних приміщеннях не виявлено.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У касаційній скарзі відповідач посилається на відсутність у судовому рішенні апеляційного суду мотивів відхилення його заперечень та заявлених у судовому засіданні клопотань, направлених на доведення відсутності його вини у залитті.
Підставами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); наявність майнової та (або) моральної шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду. Вказані складові цивільно-правової відповідальності, крім вини, доводить позивач, оскільки у цивільному законодавстві встановлено презумпцію вини (ст. 1166 ЦК України).
У порушення ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України апеляційний суд не звернув уваги на зазначені норми закону та не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було встановлено дату залиття; не перевірено доводи відповідача про те, що залиття квартири могло відбутися у результаті пошкодження каналізаційного стояка у будинку, за технічний стан якого відповідає житлово-експлуатаційне підприємство; не допитано за клопотанням відповідача експерта щодо складання висновку, зокрема, щодо обставин встановлення вини відповідача у залитті, та свідків (спеціалістів ТОВ «КК «КомЕнергоЖитомир») щодо обставин складання актів обстеження, які, на думку відповідача, містять протиріччя. Заявлені під час апеляційного розгляду аналогічні клопотання суд відхилив, не навівши мотиви такого відхилення.
Враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, а судове рішення апеляційного суду в не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 5 листопада 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
О.В. Закропивний
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта