"04" лютого 2015 р. м. Київ К/800/67019/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя на ухвалу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 14 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року,
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила зобов'язати здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії по інвалідності відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-XII) з 22 травня 2008 року.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 грудня 2010 року позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2, як інваліду другої групи відповідно до статтей 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року, з врахуванням проведених виплат.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Зобов'язано Управління провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 26 квітня 20 року по 22 липня 2011 року, з врахуванням проведених виплат. Позов ОСОБА_2 за період до 25 квітня 2010 року включно залишено без розгляду.
3 лютого 2014 року головний державний виконавець управління Державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Запорізькій області звернувся до суду першої інстанції з поданням про зміну способу та порядку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року, шляхом зміни зобов'язання здійснення виплати підвищення до пенсії на стягнення.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року, подання задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року шляхом стягнення з Управління на користь ОСОБА_2 суми 57479 грн 02 коп.
У касаційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 14 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання державного виконавця.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Судами встановлено, що виконання рішення суду неможливе у зв'язку із відсутністю коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Таким чином, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. При цьому змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.
Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України та вимоги заяви державного виконавця, заявник просить суд фактично змінити зміст резолютивної частини постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2011 року.
Судами встановлено, що виконання зазначеної постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, а отже підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції відсутні.
З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне судові рішення, ухвалені цими судами, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя задовольнити.
Ухвалу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 14 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року скасувати. Постановити нову ухвалу.
У задоволенні подання головного державного виконавця управління Державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.І. Ємельянова
О.П. Стародуб