28 січня 2015 року м.Київ К/800/10343/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Заяць В.С.,
Горбатюк С.А.,
секретар судового засідання - Загородня М.О.,
за участю представників:
позивача - Глотинін Р.Ю.,
третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Марин» до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_6, про скасування державної реєстрації прав власності нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Марин» звернулось до суду з позовом, з урахуванням уточнень від 13 червня 2013 року, просило:
- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно: дачні будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на ОСОБА_6 при наявності чинної ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року по справі №2а-11539/09/1570 про забезпечення позову;
- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно: дачні будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 на ОСОБА_4, при наявності чинної ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року по справі № 2а-11539/09/1570 про забезпечення позову;
- скасувати державну реєстрацію прав власності нерухомого майна вчинену Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради на дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1, згідно витягу: 25904644 від 19 квітня 2010 року;
- скасувати державну реєстрацію прав власності нерухомого майна вчинену Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради на дачний будинок за адресою: АДРЕСА_2, згідно витягу: 25907771 від 20 квітня 2010 року;
- скасувати державну реєстрацію прав власності нерухомого майна вчинену Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради на дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1, згідно витягу: 30130521 від 30 травня 2011 року;
- скасувати державну реєстрацію прав власності нерухомого майна вчинену Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради на дачний будинок за адресою: АДРЕСА_2, згідно витягу: 30130640 від 30 травня 2011 року;
- зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції внести запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав власності на дачну будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції внести запис до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації прав власності на дачну будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про незаконність проведеної державної реєстрації права власності на самочинно збудовані дачні будинки, розташовані на території належної ТОВ «Сан Марин» бази відпочинку «Лузанівка», що знаходиться в м.Одеса, вул.Миколаївська дорога,166, в порушення встановленої судом заборони на вчинення реєстраційних дій щодо вказаного майна та прав позивача на користування базою відпочинку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року відмовлено представнику третьої особи - ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про закриття провадження у даній справі.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Марин» задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та закрити провадження у справі.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан Марин» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 квітня 2004 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Сан Марин» придбано у Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» будівлю бази відпочинку «Лузанівка», що знаходиться в м.Одеса, вул.Миколаївська дорога,166, загальною площею 895,1 кв.м на земельній ділянці площею 3655 кв. метрів.
На цій території ОСОБА_7 збудовано дві дачні будівлі, які за розпорядженням Суворовської райдержадміністрації Одеської міської ради від 29 червня 2004 року № 809 прийняті в експлуатацію, присвоєно окремі адреси: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, видані свідоцтва про право власності від 12 липня 2004 року, що зареєстровані в КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 20 квітня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 листопада 2006 року та ухвалою Верховного суду України від 16 жовтня 2007 року, задоволено частково позовні вимоги ТОВ «Сан Марин» до Суворовської райдержадміністрації Одеської міської ради, скасовано розпорядження Суворовської райдержадміністрації Одеської міської ради від 29 червня 2004 року № 809 та свідоцтва про право власності від 12 липня 2004 року серії САА 440018 та серії САА 440019 на ім'я ОСОБА_7 на дачні будівлі.
Вказаними судовим рішеннями встановлено факт самочинного будівництва ОСОБА_7 зазначених двох будівель.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходився адміністративний позов ТОВ «Сан Марин» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області та ОСОБА_7 за фактом самовільного будівництва на території бази позивача та визнання дій Інспекції ДАБК протиправними.
В якості забезпечення позову судом винесено ухвалу від 14 жовтня 2009 року про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно: дачні будівлі, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року про забезпечення адміністративного позову направлена судом на виконання та отримана КП «ОМБТІ та РОН» 15 жовтня 2009 року відповідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року у справі № 1570/4609/2012 частково задоволено позов ТОВ «Сан Марин» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області, за участю третіх осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, скасування наказів, актів та свідоцтв та визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області по утворенню приймальної комісії, щодо прийняття в експлуатацію дачних будівель, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2; визнано протиправними дії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеській області щодо підтвердження готовності закінчених будівництвом об'єктів зазначених дачних будинків; визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Одеської області щодо підтвердження готовності вказаних об'єктів до експлуатації; визнано протиправними дії щодо видачі ОСОБА_7 свідоцтв №№15000495 та № 15000494 від 24 червня 2009 року про відповідність збудованих об'єктів проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та скасовано ці свідоцтва.
Під час розгляду справи, судом 1-ї інстанції у КП «ОМБТІ та РОН» витребувано копії документів, з яких стало відомо про порушення КП «ОМБТІ та РОН» ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року про забезпечення позову та було здійснено державну реєстрацію прав власності дачних будівель при наявності заборони на підставі:
- ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 10 березня 2010 року про затвердження мирової угоди та переходу права власності дачних будівель на ім'я ОСОБА_6, згідно витягів про державну реєстрацію даних будинків №№ 25904644 та № 25907771;
- договору купівлі-продажу від 25 травня 2011 року р/н 1174 укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, згідно витягу про державну реєстрацію дачного будинку № 30130521;
- договору купівлі-продажу від 25 травня 2011 року р/н 1178 укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, згідно витягу про державну реєстрацію дачного будинку № 30130640.
Також судом по вказаній справі винесено окрему ухвалу від 05 жовтня 2012 року щодо вжиття директором КП «ОМБТІ та РОН» заходів з усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при здійснення реєстрації права власності відповідачем.
16 квітня 2013 року Одеським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу ОСОБА_7 на постанову від 05 жовтня 2012 року залишено без задоволення, також без задоволення залишені апеляційні скарги КП «ОМБТІ та РОН», ОСОБА_4 на окрему ухвалу від 05 жовтня 2012 року.
Проведеною перевіркою юридичним департаментом Одеської міської ради за заявою ТОВ «Сан Марин» встановлено, що на час розгляду матеріалів реєстраційної справи, державна реєстрація прав на дачні будинки за ОСОБА_6 відбулись внаслідок технічної помилки, пов'язаної із фактичною зміною адрес об'єктів нерухомого майна шляхом застосування Приморським районним судом м.Одеси кавичок в адресах дачних будинків, зазначених в ухвалі Приморського районного суду м.Одеси від 10 березня 2010 року про визнання мирової угоди, укладеною ОСОБА_7 з ОСОБА_6 про визнання за ОСОБА_6 права власності на дачні будинки лист від 06 вересня 2012 року № 2677.
Проведеною службовою перевіркою 14 листопада 2012 року комісією КП «ОМБТІ та РОН встановлено, що розбіжності у написанні адреси дачного будинку не створювали новий об'єкт нерухомого майна, право власності на який реєструвалося вперше, а тому реєстратор Іванова Н.М. помилково провела державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на дачний будинок за адресою АДРЕСА_2 під час дії заборони комунальному підприємству «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації речових прав на дачний будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 та реєстратором Євтушенко І.В. помилково проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на дачний будинок за адресою АДРЕСА_1 та на дачний будинок за адресою АДРЕСА_2 та вжити заходи, передбачені Порядком ведення Реєстру прав власності на нерухомо майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року №7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 12 жовтня 2010 року щодо анулювання запису розділу Реєстру прав №2480/5), на підставі чого 15 листопада 2012 року рекомендованою кореспонденцією направлено листи ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про допущення помилки у записах розділу Реєстру прав.
Як встановлено ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухомо майно та їх обтяжень» передбачає ряд умов при яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.
Згідно ч.7 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.8 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якими встановлено обтяження, особи, в інтересах якої встановлено обтяження, уповноваженої ними особи.
Як встановлено ч.10 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», під час подання заяви про державну реєстрацію прав особи, визначені у частині сьомій цієї статті, повинні повідомити орган державної реєстрації прав, державного реєстратора про наявність встановленої законом заборони на відчуження нерухомого майна.
У п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5, передбачено, що державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ.
Відповідно до п.3.1 Тимчасового положення реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема: відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчить про накладення (знаття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведеною державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна.
Згідно п.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію» державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.
Враховуючи, що при здійсненні реєстрації речових прав на нерухоме майно КП «ОМБТІ та РОН» не встановлювало відповідність заявлених прав і поданих документів ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а також порушило вимоги ухвали Одеського окружного адміністративного суду щодо заборони вчинення реєстраційних дій, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Марин», скасування оскаржуваних реєстраційних дій та проведеної реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Також є безпідставними вимоги касаційної скарги щодо ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з урахуванням публічно-правового характеру даного спору та його належності до юрисдикції адміністративних судів. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального або процесуального права з боку судів попередніх інстанцій не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді