05 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
засудженого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження по розгляду клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», з апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2015 року,
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2015 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнення його від відбування покарання, призначеного йому за вироком Печерського районного суду м. Києва від 21 березня 2011 року.
На дану ухвалу суду захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і постановити нову, якою задовольнити подане ОСОБА_8 клопотання про застосування до нього амністії та на підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити його від відбування призначеного йому покарання за вироком Печерського районного суду м. Києва від 21 березня 2011 року.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що ОСОБА_8 є інвалідом третьої групи, а тому підпадає під дію ЗУ «Про амністію у 2014 році». Крім цього, суд першої інстанції при прийнятті свого рішення не взяв до уваги, що ОСОБА_8 має постійне місце роботи та проживання, за якими характеризується виключно позитивно. Також зазначає, що ОСОБА_8 не було відомо про наявність постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 13.09.2011 року, якою скасовано його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_8 і його захисників, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав судове рішення законним, обґрунтованим і вмотивованим, провівши судові дебати, проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав:
Вивченням матеріалів судового провадження встановлено, що до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування до нього п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі, яке йому призначено вироком Печерського районного суду м. Києва від 21 березня 2011 року за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, у зв'язку із тим, що він є інвалідом третьої групи.
Відмовляючи засудженому ОСОБА_8 в застосуванні до нього акта амністії, суд першої інстанції послався на те, що за результатами судового розгляду поданого клопотання не знайшов підтвердження той факт, що засуджений ОСОБА_8 є інвалідом 3-ї групи, а також відсутні дані про можливість його звільнення від покарання згідно ЗУ «Про амністію у 2014 році» з інших підстав.
З таким рішенням суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Відповідно до п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережністю, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України особи, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1-4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року № 3/6.
Вивченням матеріалів судового провадження встановлено, що відповідно до долученої до клопотання довідки до Акту огляду МСЕК серії КВ-1 №003510 ОСОБА_8 встановлювалася третя група інвалідності на період з 12.11.2007 року по 1.12.2008 року (а.с. 2). Даних про те, що на день набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2014 році» (19.04.2014 року) ОСОБА_8 , в установленому порядку визнаний інвалідом першої, другої чи третьої групи, або хворим на будь яке інше захворювання, передбачене п. «г» ст.1 ЗУ Про амністію у 2014 році», матеріали судового провадження не містять та стороною захисту не надано.
З наведених підстав колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив засудженому ОСОБА_8 в задоволенні клопотання про застосування до нього положень ЗУ «Про амністію у 2014 році», а томуапеляційна скарга захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.405, 407, 419 КПК України, -
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 15 січня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , - без задоволення.
Судді:
________________ _______________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3