Справа: № 826/13115/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
27 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, просив: визнати бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової допомоги при звільненні протиправною; зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу при звільненні у розмірі 205 792, 50 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 позовну заяву ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення суми грошової допомоги залишено без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позивачем був без поважних причин пропущений місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з матеріалів справи наказом (по особовому складу) Міністра оборони України від 17.02.2014 № 77 ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас, згідно з пунктом «б» (за станом здоров'я) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до наказу Генерального директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.02.2014 № 114/о позивача, звільненого з військової служби у запас відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за пунктом «б» (за станом здоров'я) наказом Міністра оборони України від 17.02.2014 № 77, з правом носіння військової форми одягу, звільнено з займаної посади 28.02.2014.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції посилався на ч. 3 ст. 99 КАС України, за якою встановлено, що для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. А також, дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання причин строку звернення до суду поважними, оскільки про порушення його прав стало відомо з моменту звільнення військовослужбовця, тобто 28.02.2014.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з метою поновлення порушених прав щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні 03.03.2014 звертався із заявами до Генерального директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Чередніченко Ю.А. та директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України Марка І.Ю. Також, позивач звернувся з відповідною заявою до прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.
За результатами розгляду звернень 25.03.14 Генеральним директором Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Чередніченком Ю.А. на ім'я позивача надано відповідь, в якій запропоновано звернутись з порушених питань до Міністерства оборони України.
Департамент фінансів Міністерства оборони України листом № 248/3/9/1/207 від 02.04.2014 повідомив позивача, що у міністерстві оборони України немає фінансово-облікових документів щодо розміру грошового забезпечення позивача і розпорядчих документів, які слугують підставою для здійснення виплати допомоги при звільненні.
ОСОБА_2 не погоджуючись із бездіяльністю посадових осіб Міністерства оборони України та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо поновлення порушених прав з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, звернувся із відповідним зверненням до Кабінету Міністрів України, щоб останній визначився із органом уповноваженим проводити виплату допомоги.
11.08.2014 від Міністерства оборони України позивач отримав відмову у проведенні виплати позивачу грошової допомоги при звільненні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що вказані позивачем причини звернення до суду саме 05.09.14 є поважними, оскільки позивач для вирішення невиплати грошової допомоги при звільненні, користуючись правами наданими Конституцією України, неодноразово звертався до відповідних посадових осіб для вирішення питання в добровільному порядку.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її та постановляє нову ухвалу про направлення справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції, якщо визнає, що останнім порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 202, 204, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2014 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 30.01.2015.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.