Постанова від 20.01.2015 по справі 804/12695/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р. м. Київ К/800/62259/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Винокурова К.С.,

Ліпського Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піщемаш-Сервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

встановила:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до ТОВ «Піщемаш-Сервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, в задоволенні позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.

У касаційній скарзі, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Піщемаш-Сервіс» подано до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік форми № 10-ПІ, де зазначило, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 20 осіб (рядок 01), з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 особа (рядок 02), кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 0 осіб (рядок 03), середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 12055 грн. (рядок 05), сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інваліді - 0 грн. (рядок 06).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідач вжив усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому він не може бути притягнений до відповідальності.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

Вимогами статті 18 цього Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 03 вересня 1995 року № 314, визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інвалідів.

Відповідно до пункту 3 та 5 вищевказаного Положення передбачено, що робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інваліда відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на нього інваліда.

Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Частина 2 статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності і інвалідів в Україні» передбачає, що Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Тобто, працевлаштування інвалідів здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем звіти №3-ПН про наявність вакансій подавались до Кіровського районного центру зайнятості 05 січня 2012 року та 04 червня 2012 року. Із звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми № 10-ПІ вбачається, що 1 працівник не був працевлаштовано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ТОВ «Піщемаш-Сервіс» не було у повному обсязі виконано обов'язку щодо вжиття всіх передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» заходів, спрямованих на забезпечення інвалідів робочими місцями, що виявилося у неналежному інформуванні центру зайнятості про утворення (пристосування) робочих місць та наявності вакансій для працевлаштування інвалідів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 28 січня 2014 року № 21-476а13.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального прав, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

постановила:

Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піщемаш-Сервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Піщемаш-Сервіс» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 12055 грн. адміністративно-господарських санкцій та 2,41 грн. пені, разом 12057,41 грн.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді К.С. Винокуров

Д.В. Ліпський

Попередній документ
42538489
Наступний документ
42538491
Інформація про рішення:
№ рішення: 42538490
№ справи: 804/12695/13-а
Дата рішення: 20.01.2015
Дата публікації: 03.02.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: