Апеляційний суд міста Києва
Справа № 11-кп/796/1578/14
Категорія: ч.4 ст. 358 КК України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Іменем України
27.01.2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
за участю прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченої - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12014100070001654за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2014 року,-
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2014 року обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 за ст.ст. 27 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.4 КК України повернуто прокурору Подільського району м. Києва.
Приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції зазначив, що в порушення вимог ст.291 КПК України, в обвинувальному акті при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначаються положення закону України, інструкції та накази МОЗ України, що не відноситься до фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, оскільки прокурор не встановлює норми законів, а фактичні обставини повинні містити встановлені прокурором обставини саме кримінального правопорушення, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення зазначаються висновки експертиз, які є доказами по провадженню і не можуть бути зазначені при викладенні фактичних обставин, оскільки в обвинувальному акті повинні зазначатись встановлені за допомогою вказаних висновків фактичні обставини.
Крім того, після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, відсутня правова кваліфікація кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, а зазначаються інші дані, які не передбачені ст.291 КПК України в цій частині обвинувального акту.
Крім того, суд зазначив, що в порушення вимог ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті при викладенні формулювання обвинувачення викладаються положення закону України, інструкції та наказу МОЗ України, що не відноситься до формулювання обвинувачення, а також в формулюванні обвинувачення викладаються висновки експертів, що є неприпустимим, оскільки вони є доказами та не можуть зазначатись в формулюванні обвинувачення.
Також суд в ухвалі зазначив, що формулювання обвинувачення не містить повного викладення всіх обставин щодо всіх кваліфікуючих ознак складу кримінального правопорушення за ст.27 ч.5. 358 ч.1 КК України, а правова кваліфікація кримінального правопорушення за ст.27 ч.5. 358 ч.1 КК України, яка викладена при формулюванні обвинувачення,викладена неконкретно, неповно, та не відповідає диспозиції ст.358 ч.1 КК України, на яку йде посилання при правовій кваліфікації.
Вказано судом в ухвалі і на те, що в обвинувальному акті викладаються дані, які не передбачені ст.291 КПК України, і навпаки, не викладаються дані, які повинні бути зазначені в акті, зокрема, зазначено щодо повідомлення про підозру та зміну підозри, що не передбачено ст.291 КПК України, при цьому не зазначено про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або про її відсутність, не зазначено про розмір витрат на залучення експерта, як це вимагає п.8 ч.2 ст.291 КПК України, і,навпаки, зазначено про судові витрати під час досудового розслідування, що не передбачено ст.291 КПК України.
Крім того, суд вказав на те, що ст.291 КПК України передбачає затвердження обвинувального акту та його підписання прокурором, який його затвердив, і такої процедури як погодження прокурором обвинувального акту закономне передбачено.
Звернув увагу суд і на порушення в обвинувальному акті послідовності даних акту, яка передбачена ст.291 КПК України.
Також суд вказав і на те , що в порушення ст. 109 КПК України, в реєстрі матеріалів досудового розслідування взагалі не зазначені проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії, передбачені КПК України, а в розділі реєстру матеріалів досудового розслідування щодо прийнятих в ході досудового розслідування процесуальних рішень зазначені не тільки процесуальні рішення, вичерпний перелік яких передбачений ст. 110 КПК України, а й інші дані, які повинні зазначатись в розділі реєстру щодо процесуальних дій; в розділі реєстру матеріалів досудового розслідування щодо заходів забезпечення кримінального провадження не зазначені заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, яка дає перелік вказаних заходів.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали суду та істотні порушення вимог КПК України, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі суду, зі стадії підготовчого судового засідання.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом в порушення вимог ст. 314, 474 КПК України не розглянуто угоду, укладену 15.10.2014 року між старшим прокурором прокуратури Подільського району м. Києва ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_8 про визнання винуватості, про яку прокурором було заявлено під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 від 01.12.2014 року, що, на думку прокурора, є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону України.
Також апелянт вказує, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 відповідає вимогам ст. 291 КПК України, його було затверджено прокурором, про що зазначено на першому аркуші обвинувального акту, та підписано, а тому, на думку апелянта, рішення суду про повернення обвинувального акту прокурору є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки при його винесення не були дотримані вимоги кримінального процесуального кодексу України, допущена неповнота судового розгляду та висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, обвинувачену ОСОБА_8 , яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 404 КПК України, апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч.2, 3, 4, 7 ст. 474 КПК України, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження, при цьому якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди. Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону і ухвалює рішення про затвердження угоди або відмовляє в затвердженні угоди. У разі відмови в затвердженні угоди досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Разом з тим, суд першої інстанції, зазначених вимог закону не дотримався
Так, згідно фонограми перебігу підготовчого судового засідання, зафіксованої на приєднаному до матеріалів провадження носії інформації, в судовому засіданні прокурором оголошено про укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_8 .
Проте, суд, всупереч нормам чинного законодавства, взагалі не розглянув зазначене клопотання прокурора, та за наявності угоди в підготовчому судовому засіданні у присутності обвинуваченої ОСОБА_8 та прокурора, не вирішуючи питання щодо укладеної сторонами угоди про визнання винуватості, провів підготовче судове засідання в загальному порядку.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на невідповідність журналу судового засідання від 01.12.2014 року фонограмі перебігу підготовчого судового засідання, зафіксованої на приєднаному до матеріалів провадження носії інформації, оскільки за змістом журналу судового засідання, такі дані, як оголошення прокурором про укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_8 взагалі відсутні.
За таких обставин, ухвала суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню через істотне порушення судом вказаних вимог кримінального процесуального закону, а провадження - поверненню на новий розгляд, під час якого суд має усунути зазначені недоліки, забезпечити виконання вимог стосовно судового провадження на підставі угоди і прийняти у справі таке рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 01.12.2014 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 за ст.ст. 27 ч.5, 358 ч.1, 358 ч.4 КК України повернуто прокурору Подільського району м. Києва - скасувати, та призначити новий розгляд у підготовчому судовому засіданні суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: