Справа № 22-ц /796/ 1992 /2015р. Головуючий у І інстанції Кушнір С.А.
Доповідач Котула Л.Г.
28 січня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - судді Котули Л.Г.
Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.
За участю секретаря Лучко І.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 червня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗА СИСТЕМЗ" про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, внесення змін в трудову книжку та відшкодування моральної шкоди, -
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗА СИСТЕМЗ" ( далі - ТОВ "РЗА СИСТЕМЗ") про поновлення на роботі.
Мотивуючи вимоги тим, що 5 червня 2012 року його було прийнято на посаду інженера - програміста відділу мікропроцесорних розробок у Товаристві з обмеженою відповідальністю "РЗА СИСТЕМЗ" .
23 грудня 2013 року його було попереджено про майбутнє скорочення посади "провідний інженер-програміст" конструкторського бюро приладів та про звільнення його з посади.
Наказом №5-К від 25 лютого 2014 року його було звільнено із займаної посади провідного інженера-програміста у зв'язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Зазначав, що у відповідача не було підстав до скорочення чисельності штату працівників та змін в організації виробництва і праці на підприємстві, скорочення було проведено з метою звільнення саме його. При цьому вказував, що працюючи понад два роки на підприємстві, займався розробленням сучасних надскладних програм, трудовий стаж в сфері інженерного програмування становить понад 20 років. Крім того, він має переважне право на залишення на роботі, однак йому не запропоновано іншу роботу на підприємстві.
З урахуванням уточнень, просив зобов'язати ТОВ"РЗА СИСТЕМЗ" виправити у трудовій книжці запис назви посади, який був зроблений при його прийнятті на роботу, з "інженер-програміст" на "провідний інженер-програміст"; визнати незаконним наказ ТОВ"РЗА СИСТЕМЗ" №56-ЗД від 16 грудня 2013 року про скорочення штату працівників ; визнати незаконним наказ ТОВ"РЗА СИСТЕМЗ" №5-К від 25 лютого 2014 року про звільнення його із займаної посади у зв'язку із скороченням штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України; поновити його на роботі у ТОВ"РЗА СИСТЕМЗ" на посаді провідного інженера-програміста з 25 лютого 2014 року; при поновленні на роботу забезпечити ОСОБА_1 ті самі умови праці, які він до видачі наказу про скорочення штату працівників № 56-ЗД від 16 грудня 2013 року; стягнути з ТОВ"РЗА СИСТЕМЗ" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 390, 51 грн. за кожен робочий день вимушеного прогулу; стягнути з ТОВ "РЗА СИСТЕМЗ" на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 24 000 грн.;
моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.; допустити негайне виконання рішення в частині вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 червня 2014 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗА СИСТЕМЗ" про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, внесення змін до запису в трудовій книжці задоволено частково.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗА СИСТЕМЗ" внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис наступного змісту: 18 вересня 2012 року переведений на посаду провідного інженера-програміста згідно з наказом № 17-К від 18 вересня 2012 року.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗА СИСТЕМЗ" на користь держави судовий збір в сумі 243, 60 грн.
Рішення суду в частині зобов'язанням ТОВ " РЗА СИСТЕМЗ" внести до трудової книжки ОСОБА_1 запис наступного змісту: 18 вересня 2012 року переведений на посаду провідного інженера-програміста згідно з наказом № 17-К від 18 вересня 2012 року набрало законної сили і не оскаржувалося.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення в частині відмови в задоволені позовних вимог скасувати і в цій частині задовольнити позов, оскільки судом порушені вимоги матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити з підстав , викладених у ній, представника відповідача ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги , вказуючи на те , що суд обґрунтовано відмовив у задоволені позову, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відмовляючи у задоволені позову про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди , суд виходив з того , що звільнення позивача з займаної посади за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України відбулося з дотриманням трудового законодавства, вимоги ст. ст. 42, 42-1, 49-2 КЗпП України відповідачем порушено не було, отже, відсутні підстави для поновлення позивача на роботі, і, як наслідок, відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна .
Як вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2012 року генеральним директором TOB "РЗА СИСТЕМЗ" було видано розпорядження про створення у складі відділу мікропроцесорних розробок нового напрямку розробки програмного забезпечення для спеціалізованих систем автоматичного контролю та збору інформації по аналогу відомих програм класу СКАДА.
5 червня 2012 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду інженера-програміста в ТОВ «РЗА СИСТЕМЗ», а наказом від 18 вересня 2012 року № 17-К переведений на посаду провідного інженера-програміста відділу мікропроцесорних розробок.
Наказом від 26 липня 2013 року № 27/1/ЗД на базі відділу мікропроцесорних розробок створено конструкторське бюро приладів з 1 серпня 2013 року.
13 грудня 2013 року генеральним директором ТОВ "РЗА СИСТЕМЗ" було видано розпорядження про закриття з 20 грудня 2013 року напрямку діяльності конструкторського бюро приладів - напрямок розробки програмного забезпечення спеціалізованих систем автоматичного контролю та збору інформації типу міні СКАДА у зв'язку з недоцільністю подальшого розвитку.
16 грудня 2013 року наказом № 56-ЗД ТОВ " РЗА СИСТЕМЗ " у зв'язку з тенденцією до погіршення фінансового стану підприємства, відсутністю зростання продажу мікропроцесорних пристроїв у 2013 році та тенденцією до істотного спаду продажів у 2014 році, враховуючи брак фінансових ресурсів, за поданням головного конструктора Конструкторського бюро приладів ОСОБА_4 , про відмову від планів по розширенню групи інженерів-програмістів Конструкторського бюро приладів та про недоцільність подальшого розвитку напрямку розробки програмного забезпечення для спеціалізованих систем автоматичного контролю та збору інформації по аналогу відомих програм класу СКАДА з 25 лютого 2014 року скорочено посади провідного інженера-програміста "Конструкторського бюро приладів (КБП) ; керівника групи супроводу виробництва і виключено їх із штатного розпису, а з 26 лютого 2014 року внесено відповідні зміни до штатного розпису (т.1 а.с. 99).
23 грудня 2013 року ОСОБА_1 було попереджено про скорочення посади провідний інженер-програміст конструкторського бюро приладів та про звільнення з даної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП Країни з 25 лютого 2014 року ( т. 1, а.с.29).
Наказом від 25 лютого 2014 року № 17-К ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (т.1 а.с. 30).
Відповідно до ст. 49 -2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.19 постанови №9 від 06.11.92 "Про практику розгляду судами трудових спорів" розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
З матеріалів справи вбачається, що на час вирішення відповідачем питання про вивільнення позивача, тобто з часу попередження позивача про його звільнення і до видання наказу про звільнення, наказом № 01-ШР від 31 січня 2014 року ТОВ " РЗА СИСТЕМЗ" була введена з 03 лютого 2014 року посада складальника напівпровідникових приладів , на яку наказом № 3-К від 03 лютого 2014 року з 03 лютого 2014 року за сумісництвом прийнятий ОСОБА_5( т.2 а.с. 42 )
ОСОБА_1 у 1993 році закінчив Київський політехнічний інститут" по спеціальності " радіотехніка" ( т.2 а.с. 55)
З відповіді декана радіотехнічного факультету КПУУ " Київський політехнічний інститут" від 22 липня 2014 року № 69/2100 проф. д.т.н. ОСОБА_6 випливає, що ОСОБА_1 може достатньо кваліфіковано виконувати обов'язки складальника напівпровідникових приладів. До того , зазначається у листі , що ОСОБА_1 має вищу освіту і може займати більш високі посади , наприклад інженера.( т.3 а.с.13,14).
Однак, зазначена посада не була запропонована позивачу, що свідчить про порушення установленого законом порядку звільнення позивача та є підставою до визнання наказу незаконним та поновлення його на роботі .
Виходячи з наведеного, рішення суду в частині відмови у задоволені позову про поновлення на роботі підлягає скасуванню, а вимоги в цій частині - задоволенню з наведених підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу
Відповідно до довідки відповідача від 25 лютого 2014 року заробітна плата позивача за два місяці, які передували звільненню становила 9770 грн.00 коп.х2 =19 540, 00 грн., відповідно одноденний середній заробіток позивача становитиме - 454,60 грн. (19 500,00 : 43 роб. дн.)
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 лютого 2014 року по 28 лютого 2015 року становить 103 194,20 грн.( 454,60 грн. х 227 роб.дні) .
При звільненні позивачу була виплачена вихідна допомога в сумі 9 770,00 грн., а тому зазначений розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає зменшенню на цю суму .
103 194,20 - 9 770,00 = 93 424.20грн.
Статтею 237 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
В обґрунтування своїх вимог щодо відшкодування моральної шкоди позивач посилався на те , що у зв'язку з незаконним звільнення він зазнав душевних страждань , змінився нормальний ритм його життя.
З огляду на ці обставини та вимоги розумності і справедливості , колегія суддів вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди , у зв'язку з незаконним звільнення підлягають задоволенню частково і з відповідача на користь необхідно стягнути на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Разом з тим , вимоги позивача про визнання наказу № 56-ЗД від 16 грудня 2013 року про скорочення посад та штату працівників суд правильно визнав необґрунтованими, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про те , що дійсно у відповідача було скорочення посад та штату працівників .
Про це зокрема , свідчить розпорядження № 12/03/12 від 12 березня 2012 року ТОВ " РЗА СИСТЕМЗ" " Про створення нового напрямку у складі відділу мікропроцесорних розробок" та наказ № 27/1-ЗД від 26 липня 2013 року , яким було створено на базі Відділу мікропроцесорних розробок Конструкторського бюро приладів з 01 серпня 2013 року (т.1 а.с. 132,133).
Із службових записок : керівника КБУ ОСОБА_7 від 05.12.2013 року, фінансового директора ОСОБА_8 від 12.12.2013 року та доповідної записки комерційного директора ОСОБА_9 випливає , що з четвертого кварталу 2013 року скоротилися на 54 % у порівняно з третім кварталом цього року об'єм продажу продукції і продаж мікропроцесорних пристроїв в України , а тому з метою не допущення фінансово-економічної кризи необхідно встановити для співробітників компанії неповну робочу неділю і припинити напрямок розробки програмного забезпечення для спеціалізованих систем автоматичного контролю і збору інформації по аналогу відомих програм класу СКАДА ( т. 1 а.с. 138-140).
Розпорядженням №13/12/13 від 13.12.2013 року у зв'язку з недоцільністю подальшого розвитку закрито з 20 грудня 2013 року напрямок діяльності Конструкторського бюро приладів - напрямок розробки програмного забезпечення для спеціалізованих систем автоматичного контролю та збору інформації типу міні СКАДА ( т.1 а.с. 141).
Суд правильно відмовив у задоволені позову про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 24 000 грн., оскільки така заробітна плата позивачу у штатному розписі не передбачена і наказ про нарахування позивачу в кінці року 24 000 грн. відповідачем не видавався. До того виплата зазначеної суми можлива була за умови виконання СМАРТ-задач, відповідно з ключовими показниками результативності, а такого не відбулося.( т.1 а.с. 32).
Обгрунтовано суд відмовив і у задоволені позову про забезпечення ОСОБА_1 при поновленні на роботі ті самі умови, які він мав до видачі наказу про скорочення штату працівників № 56 -ЗД від 16.12.2013 року, оскільки відсутні дані про порушення в майбутньому прав позивача.
Керуючись ст.ст.303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 червня 2014 року в частині визнання наказу № 5-К від 25.02.2014 року незаконним та поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
В іншій оскаржуваній частині рішення залишити без змін.
Визнати незаконним наказ Товариства з обмеженою відповідальністю " РЗА СИСТЕМЗ" № 5-К від 25 лютого 2014 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади у зв'язку із скороченням штату працівників , п.1 ст. 40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді провідного інженера - програміста у Товаристві з обмеженою відповідальністю " РЗА СИСТЕМЗ" з 25 лютого 2014 року .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " РЗА "СИСТЕМЗ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 лютого 2014 року по 28 січня 2015 року в сумі 93 424 грн. 20 коп.
Визначена судом сума середнього заробітку підлягає стягненню на користь позивача за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " РЗА "СИСТЕМЗ" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 грн.
Стягнути з ТОВ " РЗА "СИСТЕМЗ" в дохід держави судовий збір у розмірі 934 грн. 24 коп.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий
Судді: