22 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Пікуль А.А., Поливач Л.Д.
при секретарі: Бугаю О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Кузика Тараса Степановича в інтересах Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором,
№ апеляційного провадження: №22-ц/796/2042/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Антипова Л.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі по тексту - ПАТ «Альфа-Банк») до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Не погодившись із таким рішенням суду, Кузик Т.С. в інтересах ПАТ «Альфа-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про припинення поруки ОСОБА_2 внаслідок реалізації ПАТ «Альфа-банк» свого права на дострокове повернення кредиту. Оскільки строк кредитного договору, на який його укладено, не настав, кредитний договір та договір поруки не розірвано, то у суду були відсутні підстави для відмови в позові. Право ПАТ «Альфа-Банк» пред'являти вимогу до поручителя ОСОБА_2 про виконання порушеного боржником зобов'язання може бути втрачено лише після спливу шестимісячного строку після закінчення терміну виконання основного зобов'язання, тобто, після 24 квітня 2015 року.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважали, що спір вирішений судом правильно.
Представник ПАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи позивач повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності представника особи, що подала апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23 квітня 2008 року між ЗАТ «Альфа-банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 700006062, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 25 752,78 доларів США, зі сплатою 14,50 % річних, кінцевим терміном повернення до 24 квітня 2015 року (а.с.5).
Також, 23 квітня 2008 року між ЗАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 700006062, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору № 700006062 або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому (а.с.10).
ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором № 700006062 від 23 квітня 2008 року належним чином не виконав, в зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка за розрахунками ПАТ «Альфа-Банк» станом на 02 квітня 2014 року становить 5 339 477 грн. 26 коп. (а.с.19).
24 квітня 2014 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № 700006062 від 23 квітня 2008 року в розмірі 1 946 971 грн. 11 коп.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк».
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що порука ОСОБА_2 є припиненою внаслідок пропуску ПАТ «Альфа-Банк» шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Аналіз положень ч. 4 ст. 559 ЦК України дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема й застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.
При цьому, враховуючи, що укладеним сторонами договором поруки не було визначено строку припинення поруки, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України.
Даний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України у справі № 6-53цс14, який є обов'язковим для всіх судів України відповідно до вимог ст.360-7 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 04листопада 2008 року ЗАТ «Альфа-банк» через свою довірену особу ТОВ «Екол» звернулося до ОСОБА_3 з досудовою вимогою про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором, а саме, 29 184,43 доларів США (а.с.48).
В подальшому, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 18 грудня 2008 року було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Альфа-банк» заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 168 959 грн. 87 коп. 03.08.2009 Новозаводським районним судом м.Чернігова на виконання рішення третейського суду був виданий виконавчий лист № 6-1037 від 03.08.2009. 27.01.2011 постановою ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві було відкрито виконавче провадження, за яким заставлений автомобіль був оголошений у розшук (а.с.49-53).
З позовом до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 ПАТ «Альфа-Банк» звернулося лише 24 квітня 2014 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Таким чином, звернення ПАТ «Альфа банк» через свою довірену особу до позичальника 04.11.2008 із досудовою вимогою про дострокове повернення кредиту за звернення в грудні 2008 року до третейського суду з позовом до ОСОБА_3 про дострокове повернення всієї суми кредиту та заборгованості зі сплати процентів і нарахованої пені є свідченням настання виконання основного зобов'язання за кредитним договором.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про припинення поруки ОСОБА_2 та відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк».
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Кузика ТарасаСтепановича в інтересах Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: А.А. Пікуль
Л.Д. Поливач