Справа: № 823/2411/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
27 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Бєлової Л.В. та Аліменка В.О.,
при секретарі Авраменко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області Бунденкова Олександра Юрійовича, Реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області Бунденкова Олександра Юрійовича, треті особи: Звенигородська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
В червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області Бунденкова Олександра Юрійовича, треті особи: Звенигородська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправними дій та скасування рішення.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року позов задоволено частково, скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 квітня 2014 року №12198692.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянти зазначають, що відповідачами не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна, крім того, відомості до Державного реєстру прав було внесено на підставі діючого свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 03 лютого 2007 року.
У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи, що сторони повідомлені належним чином, в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційних скарг, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу від 05.07.1972 ОСОБА_4 продала громадянину ОСОБА_3 будинок з надвірними спорудами в м. Звенигородці по АДРЕСА_1, житловою площею 72,9 кв.м. (а.с. 18-19). ОСОБА_3 подарував ОСОБА_5 даний будинок з надвірними спорудами, що підтверджується Договором дарування від 10.08.1974 (а.с. 20-21).
Згідно договору купівлі продажу від 25.10.1980 року ОСОБА_5 продала ОСОБА_6 8/25 частини будинку, з відповідною часиною надвірних споруд (а.с. 22-23). Договором купівлі - продажу від 19.04.2000 року, ОСОБА_7 (спадкоємець ОСОБА_6.) продав ОСОБА_8 дану частину будинку, з відповідною частиною надвірних споруд.
Отже, станом на 19.04.2000 року 8/25 будинку належала ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копію свідоцтва про смерть від 13.01.2006 Серія НОМЕР_1 (а.с. 8).
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.12.2006 року № 12948819, виданим Звенигородським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 10.08.1974 належить 1/2 будинку в м. Звенигородці по АДРЕСА_2., а ОСОБА_8 на підставі договору купівлі продажу від 19.04.2000 належить 8/25 цього будинку ( а.с. 10).
На підставі вищевказаного витягу, 03.02.2007 Державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Поліщук Л.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, на спадкове майно, що складається з 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд в м. Звенигородка Черкаської області по АДРЕСА_2 (а.с. 11).
На підставі даного свідоцтва від 03.02.2007, року Звенигородським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації надано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 25 вересня 2007 № 16051913 згідно якого ОСОБА_3, є власником 1/2 будинку в м. Звенигородка Черкаської області по АДРЕСА_2 (а.с. 12).
11.04.2013 ОСОБА_3 звернувся до Звенигородського виробничого підрозділу Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації з заявою про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, вилучення запису із Реєстра прав власності на нерухоме майно та проведення повторної реєстрації нерухомого майна, в якій зазначив, що у витягу з реєстру права власності на нерухоме майно від 18.12.2006, виданого Звенигородським виробничим підрозділом Черкаського ООБТІ допущено помилку, а саме ОСОБА_5 належить не 1/2 будинку, як зазначено в даному витязі, а 17/25 (а.с. 25), на яку отримав відповідь від 22.05.2013 № 35, в якій зазначено, що при видачі вказаного витягу реєстратором КП ЧООБТІ було допущено помилку, а саме в графі частка було зазначено 1/2 частина будинку, хоча необхідно було зазначити 17/25 частин будинковолодіння та повідомлено про те, що в зв'язку зі вступом в силу Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» БТІ втратило повноваження та функцію проведення державної реєстрації (а.с. 26).
04 квітня 2014 року представник позивача за довіреністю звернувся до реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області із заявою про внесення змін до запису про нерухоме майно, право власності за номером 1002, розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 17201440, в якій зазначив, що в графі «частка» замість 17/25 помилково зазначено 1/2.
Рішенням держаного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області від 04 квітня 2014 року №12198692 відмовлено у внесенні змін до запису Державного реєстру прав на нерухоме майно на підставі пп. 2.14.1 п. 2.14 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011р. №3502/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2011р. за №1429/20167, оскільки органом державної реєстрації прав, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна (а.с. 27).
Відповідно до статті 1299 Цивільного кодексу України, що діяла на час видачі вищезазначеного свідоцтва, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).
Відповідно ч. 1 ст. 4 до Закону України «Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в редакції, що діяла з 30.01.2006р., обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема право власності на нерухоме майно.
Згідно ч. 1 ст. 18 вищезазначеного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача).
Статтею 19 вищезазначеного Закону було визначено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є зокрема свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до положень вищезазначеного Порядку внесення записів до розділу Реєстру прав, відкритого реєстратором бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), внесення змін та скасування записів або закриття розділу Реєстру прав проводяться реєстратором того БТІ, реєстратором якого він був відкритий.
Разом з тим, зі вступом в силу Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» БТІ втратило повноваження, щодо реєстрації права власності.
Частиною п. 2 ч. 2 статті 9 зазначеного Закону визначені повноваження державного реєстратора, зокрема державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 зазначеного Закону у разі виявлення у свідоцтві про право власності на нерухоме майно та/або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє у п'ятиденний строк про це державного реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей Державного реєстру прав інформації, що міститься у заяві про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень. Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється за плату.
Відповідно до п. 1.3 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 N 3502/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 р. за N 1429/20167 рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), яке оформлює за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках.
Згідно п. 2.1. вищезазначеного Порядку для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком. У разі ліквідації державної нотаріальної контори, зупинення або припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса заява подається до органу державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна.
П. 2.4. встановлено, що для внесення змін до записів Державного реєстру прав у зв'язку з допущенням технічної помилки заявник подає документ, у якому виявлено технічну помилку, та копії документів, визначені у пункті 2.3 цього розділу. У разі допущення технічної помилки не з вини державного реєстратора заявник подає документ про внесення плати за внесення змін до запису Державного реєстру прав.
Згідно п. 2.9 під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав.
Відповідно до п. 2.10 за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.
Положеннями п. 2.14 Порядку передбачено, що державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності відповідних підстав. Зокрема у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав:
- органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна;
- подані документи не відповідають вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами;
- відповідні зміни до записів Державного реєстру прав уже внесені;
- із заявою звернулась неналежна особа;
- відсутній запис, щодо якого подано заяву;
- документи подані не в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що чинним законодавством чітко не врегульовано питання щодо розгляду заяви про внесення змін до записів Державного реєстру прав у випадках, коли державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна проводилась державним реєстратором БТІ.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність відмови Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області Бунденкова Олександра Юрійовича у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.04.2014 № 12198692, оскільки позивачем не надано жодного правовстановлюючого документа на підтвердження його права власності саме на 17/25 частин будинковолодіння.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на лист КП ЧООП БТІ від 22.05.2013 № 35, оскільки останній не є правовстановлюючим документом та не може бути підставою для внесення зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що наявне в матеріалах справи Свідоцтво про на спадщину за законом від 3 лютого 2007 року, відповідно до якого позивачу належить саме 1/2 частини жилого будинку, є чинним, а тому у відповідачів відсутні підстави для внесення змін до Державного реєстратора прав на нерухоме майно щодо частки володіння позивачем на будинок.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 квітня 2014 року №12198692, а тому апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з постановленням нової, про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області Бунденкова Олександра Юрійовича, Реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області - задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області Бунденкова Олександра Юрійовича, треті особи: Звенигородська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправними дій та скасування рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 2 лютого 2015 року
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: Л.В. Бєлова
В.О. Аліменко
.
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Бєлова Л.В.