"27" січня 2015 р. Справа № 917/1186/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.,
при секретарі Кузнєцовій І.В.,
за участю представників:
позивача - Рожнів Я.Я., довіреність б/н від 16.06.2014 р.;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4063П/1-28) на рішення Господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2014 року у справі
за позовом Фермерського господарства "Надія", с. Сидоряче Котелевецького району Полтавської області;
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Святослав", с. Макарцівка Полтавського району Полтавської області;
про стягнення 171 301,32 грн., -
В червні 2014 року ФГ "Надія" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ПСП "Святослав" про стягнення 119848,54 грн. основного боргу, 14020,64 грн. пені, 25447,29 грн. 25% річних, 11984,85 грн. 10% штрафу, з посиланням на порушення умов договору підряду від 28.06.2013 р. № 1, укладеного між позивачем та відповідачем.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.09.2014 р. у справі № 917/1186/14 (суддя Солодюк О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 73360,00 грн. боргу, 8884,16 грн. пені, 10336,00 грн. 10% штрафу, 18685,69 грн. 25% річних, 3247,66 грн. витрат по сплаті адвокатських послуг та 2225,31 грн. витрат по сплаті судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.10.2014 р. у справі № 917/1186/14 доповнено резолютивну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2014 р. у справі № 917/1186/14 пунктом 4 в наступній редакції: "В решті позову - відмовити".
Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2014 р. у справі № 917/1186/14 в частині стягнення 25% річних в сумі 18685,69 грн. з посилається на недопустимість подвійного притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення. Зазначає, що стягнуті з відповідача 25% річних в сумі 18685,69 грн. на підставі п. 6.5 договору підряду від 28.06.2013 р. № 1, за своєю правовою природою є штрафними санкціями (пенею) за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.11.2014 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.12.2014 р.
В судовому засіданні 23.12.2014 р., у зв'язку з відсутністю представника апелянта, розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.01.2015 р. ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 р.
Представник апелянта в судове засідання 27.01.2015 р. не з'явився, надіслав факсограму (вх. № 1124 від 27.01.2015 р.), якою підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та повідомив про неможливість бути присутнім в судовому засіданні.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу відповідача від 23.12.2014 р. вх. № 12829 та в судових засіданнях 23.12.2014 р. та 27.01.2015 р. не погодився з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Посилається на те, що стягнення з відповідача 25 % річних передбачено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 6.5 договору підряду від 28.06.2013 р. № 1.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, дослідивши доводи, зазначені в апеляційній скарзі, в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між Фермерським господарством "Надія" (підрядником) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Святослав" (замовником) укладений договір підряду № 1 від 28.06.2013 р. (а.с. 10-14).
В п. 10.1 договору підряду № 1 від 28.06.2013 р. сторони встановили, що договір вступає в силу з моменту його підписання і припиняє свою дію після виконання зобов'язань обома сторонами.
Дослідивши укладений між позивачем та відповідачем договору підряду № 1, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що договір підписаний позивачем (підрядником) 21.06.2013 р., а відповідачем (замовником) - 28.06.2013 р., тобто датою укладення сторонами договору слід вважати 28.06.2013 р.
Згідно п. 1.1 зазначеного договору, підрядник зобов'язаний своїми силами і своєю технікою-комбайнами виконати роботи по збиранню сільськогосподарських культур замовника врожаю 2013 року, а замовник зобов'язаний прийняти і оплатити виконані роботи, а саме: збирання озимої пшениці на площі 250 га по ціні 320 грн. за зібраний гектар; збирання ярого ячменю на площі 100 га по ціні 320 грн. за зібраний гектар.
Відповідно до п. 1.2 договору підряду № 1 від 28.06.2013 р., здача -прийняття виконаних робіт здійснюється сторонами поетапно - у відношенні до кожної окремої зібраної підрядником сільськогосподарської культури, яка оформлюється актом здачі-прийняття виконаних робіт, що є невід'ємною частиною договору.
Вартість робіт та порядок розрахунків по договору визначено сторонами в розділі 3 договору підряду № 1 від 28.06.2013 р., зокрема, відповідно до п. 3.1 цього договору, загальна вартість робіт по договору складає 122500,00 грн. і уточнюється по факту їх загального виконання на підставі актів здачі-приймання.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
На виконання умов договору позивач в період з 30 червня по 10 липня 2013 року виконав підрядні роботи по збиранню сільськогосподарських культур відповідача, що підтверджується актом про обмолот пшениці та ячменю в період з 30 червня по 10 липня 2013 року та актом виконаних робіт № 1 від 11.07.2013 р. на загальну суму 103360,00 грн. (а.с.15-16).
Із зазначених актів вбачається, що ФГ «Надія» на замовлення ПСП «Святослав» по договору підряду № 1 від 28.06.2013 р. були виконані наступні роботи на загальну суму 103360,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) 17226,67 грн.: обмолот ячменю на площі 87 га вартістю 23199,99 грн.; обмолот пшениці на площі 229 га вартістю 61066,67 грн. та обмолот жита на площі 7 га вартістю 1866,67 грн. Всього: 86133,33 грн.
Відповідач зазначені роботи прийняв, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 11.07.2013 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та засвідчений печатками сторін.
Позивачем було виставлено відповідачеві рахунок-фактуру № 152 від 11.07.2013 р. на суму 103360,00 грн. (а.с. 17).
Згідно п. 3.2 договору підряду № 1 від 28.06.2013 р., оплата по договору здійснюється замовником на рахунок підрядника в наступному порядку: а) передоплата в розмірі 25% грн. в строк до 1 липня 2013 р., решта після підписання акта виконаних робіт, але не пізніше 1 серпня 2013 р.; б) сума, яка залишається до сплати сплачується на протязі 2 днів від дати підписання актів здачі-приймання виконаних робіт з врахуванням передоплати.
Відповідач оплати виконаних позивачем робіт здійснив частково та з порушенням передбачених в договорі строків, сплативши 30000,00 грн., в т.ч.: 05.02.2014 р. - 10000,00 грн., 11.02.2014 р. - 10000,00 грн. та 18.02.2014 р. - 10000,00 грн. У зв'язку з чим у нього утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 73360,00 грн.
На момент розгляду справи відповідач не надав доказів сплати заборгованості в сумі 73360,00 грн.
Відповідно до п. 3.4 договору підряду № 1 від 28.06.2013 р., у випадку збільшення курсу ЄВРО по відношенню до гривні сума заборгованості за надані послуги по даному договору без додаткової згоди буде збільшена шляхом зміни загальної суми заборгованості на коефіцієнт збільшення курсу ЄВРО по відношенню до гривні на момент оплати, у зв'язку з чим остаточна сума, що підлягає оплаті, вираховується по формулі: Сф=Сд*К, де Сф-фактична сума, яка буде оплачена, Сд - сума заборгованості по договору на момент підписання акту виконаних робіт, К-відношення курсу НБУ (грн. ЄВРО) на момент здійснення оплати до курсу НБУ (грн. ЄВРО) на момент підписання акту виконаних робіт. Різниця між Сф і Сд називається в подальшому корегуючий платіж і підлягає до оплати одночасно із здійсненням розрахунків за послуги.
Позивач, посилаючись на п. 3.4 договору підряду № 1 від 28.06.2013 р., звернувся до Господарського суду Полтавської області з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 119848,54 грн., що станом на 19.05.2014 р. становить 7286,60 євро. Зазначена вимога позивача частково задоволена судом першої інстанції.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 73360,00 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
Як вбачається з договору підряду № 1 від 28.06.2013 р., ціна договору зазначена у гривнях, і складає 122500,00 грн. (п. 3.1 договору), цей договір не є зовнішньоекономічним контрактом, тому сума заборгованості розраховується в гривні.
З матеріалів справи вбачається, що роботи по збиранню сільськогосподарських культур виконано позивачем на загальну суму 103360,00 грн., з яких відповідачем сплачено 30000,00 грн. Таким чином, сума основного боргу становить 73360,00 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 119848,54 грн. боргу по договору підряду № 1 від 28.06.2013 р. підлягає частковому задоволенню в сумі 73360,00 грн., зазначена сума заборгованості не оспорюється сторонами.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 14020,64 грн. пені, 25447,29 грн. 25% річних та 11984,85 грн. 10% штрафу.
Статтею 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.3 договору підряду № 1 від 28.06.2013 р., у випадку прострочення замовником строків проведення розрахунків, передбачених даним договором, останній виплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення.
Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що пеню нараховано за період з 14.07.2013 р. по 19.05.2014 р., тобто більше, ніж за 10 місяців, що суперечить вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені в сумі 8884,16 грн., стягнувши з відповідача пеню за 6 місяців в сумі 6807,59 грн., тобто вимога про стягнення пені в сумі 14020,64грн. підлягає задоволенню на суму 6807,59 грн., іншій частині вимог по пені слід відмовити.
Відповідно до п. 6.4 договору підряду № 1 від 28.06.2013 р., замовник за ухилення від оплати виконаних робіт зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10%, від оплати якої він ухиляється. Ухиленням від оплати виконаних робіт вважається порушення строку оплати виконаних робіт замовником на 10 календарних днів від передбаченого даним договором строку оплати виконаних робіт.
Перевіривши заявлений позивачем розмір 10% штрафу, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення 10% штрафу в сумі 10336,00 грн.
Колегія суддів не може погодитись з твердженням апелянта про безпідставність стягнення 25% річних в сумі 18685,69 грн., виходячи з наступного.
Згідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 6.5 договору підряду № 1 від 28.06.2013 р., замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25% річних від простроченої суми. Вказані відсотки являються платою безпосередньо за користування чужими грошовими коштами, а не санкцією за невиконання, або неналежне виконання зобов'язань.
Позивачем відповідно до вимог п. 6.5 договору підряду № 1 від 28.06.2013 р. та вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 25% річних за період прострочення боргу в сумі 25447,29 грн.,які частково задоволені судом першої інстанції в сумі 18685,69 грн.
Відповідач не погодився в апеляційній скарзі зі стягненням 25% річних , свої заперечення обґрунтовує неправомірним стягненням процентів за користування чужими грошовими коштами та подвійною відповідальністю за одне й те саме правопорушення.
Колегія суддів вважає заперечення апелянта безпідставними, оскільки сплата трьох процентів річних від простроченої суми ( якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони встановили в пункті 6.5 договору розмір 25% річних за прострочення грошових зобов'язань , які нараховуються на суму боргу.
Колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції в частині часткового задоволення вимог по сплаті 25 % річних на суму 18685,69 грн., оскільки зазначений розмір відсотків визначено сторонами в пункті 6.5 договору, відповідно до вимог ч.2, ст.625 Цивільного Кодексу України.
В абзаці 2 пункту 6.5 договору сторони визначили до сплати проценти за користування чужими грошовими коштами . Слід зазначити, що проценти за користування чужими грошовими коштами передбачені ст. 536 Цивільного Кодексу України. На відміну від процентів річних, передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України проценти за користування чужими грошовими коштами нараховуються за користування наданими та такими, що підлягають поверненню грошовими коштами. Стаття 536 Цивільного Кодексу України застосовується до всіх випадків користування чужими грошовими коштами, які не є простроченням виконання грошового зобов'язання. За таких обставин апелянт безпідставно посилається в апеляційній скарзі на стягнення судом першої інстанції процентів за користування чужими грошовими коштами, які помилково вважає подвійним стягненням пені.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача частково задовольнити, рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2014 р. у справі № 917/1186/14 змінити в частині стягнення 8884,16 грн. пені. Стягнути з відповідача на користь позивача 6807,59 грн. пені, відмовити у стягненні пені в сумі 7213,05 грн. та зменшити покладені на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Рішення залишити без змін в частині відмови в задоволенні основного боргу на суму 46488,54 грн., штрафу на суму 1648,85 грн., річних на суму 6761,60 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 25 вересня 2014 року у справі № 917/1186/14 змінити в частині стягнення пені в сумі 8884,16 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 2225,31 грн.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Святослав" (юр. адреса: с. Макарцівка Полтавського району Полтавської області, 38710; факт. адреса: вул. Пушкіна, 53, м. Полтава, 36000; р/р 26004140059001 в ПАТ КБ "Надра" м. Київ, Центр, МФО 380764, код ЄДРПОУ 31494075) на користь Фермерського господарства "Надія" (юр. адреса: с. Сидоряче Котелевського району Полтавської області, 38608; поштова адреса: вул. Островського, 8, смт. Котельва Полтавської області, 38600; р/р 26009100011610 в ПОД Райффайзен банк "Аваль", МФО 331605, код ЄДРПОУ 32877435) 6807,59 грн. пені та 2183,79 грн. витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні вимог про стягнення 46488,54 грн. основного боргу, 7213,05 грн. пені , 1648,85 грн. штрафу, 6761,60 грн. річних відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови складений та підписаний 29.01.2015 р.
Головуючий суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Камишева Л.М.