Провадження № 22ц/790/529/15 Головуючий 1 інст. - Рибальченко І.Г.
Справа № 626/1796/14-ц Доповідач - Бурлака І.В.
Категорія: договірні
«19» січня 2015 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Бурлака І.В.,
Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,
за участю секретаря: Кривошеіної О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 24 жовтня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1. В обґрунтування свого позову посилався на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 16.03.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначив, що банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, однак відповідач зобов'язання за договором не виконала. У зв'язку з чим станом на 30.06.2014 року має заборгованість в розмірі 12346,30 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4003,20 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 7278,99 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 564,11 грн. Просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 12346,30 грн. за кредитним договором № б/н від 16.03.2011 року, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 4003,20 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 7278,99 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 564,11 грн. та судові витрати.
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 24 жовтня 2014 року у задоволенні позову Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» - відмовлено; постановлено окрему ухвалу.
Не погоджуючись з рішенням суду Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення - скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити. При цьому посилався на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що кредитний договір укладено 16.03.2011 року, а про втрату паспорту відповідач звернулась до органів МВС України 15.12.2011 року, тобто через дев'ять місяців після укладення кредитного договору, тому твердження відповідача про використання паспорту іншою особою не відповідає дійсності.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно задовольнити, рішення суду - скасувати. При цьому судова колегія виходить з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що кредитні кошти ОСОБА_1 у банку не отримувала.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.03.2011 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Оскільки зобов'язання за договором вона не виконала, станом на 30.06.2014 року утворилася заборгованість в розмірі 12346,30 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 4003,20 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 7278,99 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 564,11 грн.
Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцеві у термін, встановлений договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 останній раз користувалася кредитними коштами у квітні 2011 року, строк дії договору закінчився у червні 2012 року, банк звернувся до суду з позовом у серпні 2014 року.
Статтями 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 2 статті 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частинами 3,4 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи, банк звернувся до суду з пропуском строку для звернення до суду.
Матеріали справи не свідчать про те, що ОСОБА_1 надала заяву про застосування строку позовної давності.
Оскільки заборгованість за кредитом не погашено, судова колегія вважає, що ОСОБА_1 повинна її погасити.
Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не отримувала кредит у банку, що паспорт втратила весною 2010 року, тому в задоволенні позову банку необхідно відмовити, є необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи кредит між нею та банком укладено у березні 2011 року, а про втрату паспорту вона звернулась до правоохоронних органів 15.12.2011 року. Клопотання щодо проведення судової експертизи не заявляла.
Статтею 57 ЦК України передбачено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтями 58, 59 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими способами доказування.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів того, що вона не отримувала кредит у банку, що паспорт втратила весною 2010 року матеріали справи не містять, і в суді апеляційної інстанції їх не надано, а також не спростовано того, що кредитний договір укладено раніше ніж ОСОБА_1 втратила паспорт.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущений строк позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Проте, в даному випадку ухвалене судом першої інстанції у справі рішення не відповідає зазначеним вимогам процесуального закону.
У зв'язку з чим, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з задоволенням позову банку.
Питання щодо стягнення судових витрат вирішено відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року із змінами та доповненнями та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку за подання позову та апеляційної скарги в сумі 365, 40 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч.2.ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 24 жовтня 2014 року -скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 12346,30 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.03.2011 року та судовий збір в розмірі 365, 40 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Судді колегії