"22" січня 2015 р.справа № 383/986/14а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередниченко В.Є.,
суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 31 липня 2014 року у справі № 383/986/14-а за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування Бобринецького району Кіровоградській області, капітана міліції Туніка Сергія Анатолійовича про скасування постанови, -
30 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування Бобринецького району Кіровоградській області, капітана міліції Туніка Сергія Анатолійович, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ПС1 №359600 від 12.06.2014 року.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 31 липня 2014 року позов залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем десятиденного строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення ПС1 №359600 винесеної 12 червня 2014 року, оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом 30 липня 2014 року, тобто після спливу десятиденного строку встановленого ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що позивач не подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвали та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не повно встановлено обставини справи. Вказує на те, що частина 3 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає те, що позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Крім того в доводах апеляційної скарги як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали позивач посилається на те, що в ухвалі судом першої інстанції не зазначено порядок її оскарження, а саме не зазначеного до якого суду необхідно подавати апеляційну скаргу.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно зі статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 12 червня 2014 року отримав копію постанови ПС1 №359600 від 12.06.2014 року про накладення на нього адміністративного стягнення, про що свідчить підпис позивача (а.с.8)
При цьому з адміністративним позовом про скасування постанови № ПС1 №359600 від 12.06.2014 року позивач звернувся до суду 30 липня 2014 року, тобто зі спливом строків встановлених на те законом.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.
Між тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу суду першої інстанції на те, що десятиденний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення починається з моменту отримання такої постанови, а не з моменту її винесення, оскільки для поновного захисту своїх прав такій особі необхідно отримати копію постанови.
Крім того, суд першої інстанції, вказуючи як на одну із підстав для залишення позову без розгляду на відсутність заяви позивача про поновлення пропущеного строку, не звернув уваги на те, що статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент звернення позивача з цим позовом до суду) визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Тобто, поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду судом визначається на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів. При цьому, даною нормою не передбачено необхідності подачі позивачем заяви про поновлення пропущеного строку.
Щодо посилань позивача в доводах апеляційної скарги на частину 3 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частину 3 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України виключено на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Враховуючи те, що на час звернення позивача з цим позовом до суду частину 3 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України було виключено підстав для застосування цієї норми права у суду першої інстанції не було.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання позивача в доводах апеляційної скарги як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали не зазначення судом першої інстанції до якого суду необхідно подавати апеляційну скаргу, оскільки вказані обставини можуть лише вплинути на своєчасність подання апеляційної скарги, проте не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
За змістом статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись: пунктом частини 1 статті 199, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 31 липня 2014 року у справі № 383/986/14-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко