22 січня 2015 рокусправа № 201/6188/14а(2а/201/153/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетрвоської міської ради на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2014 року у справі №201/6188/14а(2а/201/153/2014) за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетрвоської міської ради про визнання незаконним надання відповіді на інформаційний запит пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до КП «Теплоенерго» ДМР про визнання незаконним надання відповіді на інформаційний запит з порушенням строку, визначеного законодавством, стягнення моральної шкоди 6000грн.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2014р. позов задоволено частково. Визнано незаконним надання КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 28.11.2013р. за № 1812 пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Стягнуто з Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 200 (двісті) грн. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до відповідача 28.11.2013р. з інформаційним запитом про надання теплового графіку залежності температури теплоносія від температури повітря на вулиці для котельної, яка обігріває буд. № 39/41 за адресою вул. Жуковського (а.с. 3).
Як зазначено у запиті та підтверджується матеріалами справи, та не спростовується відповідачем, що така інформація обов'язково надається відповідачем відповідно пп. 2 п.19 Договору від 10.04.2013р. №03155, укладеного між позивачем та відповідачем.
Відповідь на вказаний запит надано відповідачем 14.01.2014р. - дата, що міститься на конверт на ім'я позивача (а.с. № 3).
Статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит про інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Враховуючи вказане, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним надання відповіді на вказаний інформаційний запит позивача з порушенням встановлених строків.
Колегія суду зазначає, що посилання відповідача на надання відповіді у встановлені строки про що свідчить книга вхідної кореспонденції де зареєстровано надходження запиту позивача та зазначено дату надання відповіді спростовуються датою вузла зв'язку відправлення кореспонденції та відсутністю доказів, що можливо це направлялась інша кореспонденція.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача спричиненої, моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини першої статті 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: несвоєчасне надання інформації.
Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.
Відповідно п. 3 до Постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психологічних тощо) яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено спричиненої відповідачем моральної шкоди за наведеними вище критеріями їх оцінки, а рішення суду першої інстанції не містить мотивування часткове задоволення позову щодо стягнення моральної шкоди, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, вимоги позивача у цій частині не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 41, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетрвоської міської ради задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2014 року у справі №201/6188/14а(2а/201/153/2014) за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетрвоської міської ради про визнання незаконним надання відповіді на інформаційний запит пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту та відшкодування моральної шкоди - скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетрвоської міської ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди 200 (двісті) грн. В задоволенні позову в частині стягнення з Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетрвоської міської ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди відмовити.
В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2014 року у справі №201/6188/14а(2а/201/153/2014) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст рішення складено 23 січня 2015року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак