19 січня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/3550/14-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш Віталій Олександрович, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В поданому до суду адміністративному позові Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області (позивач) просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 975,58 грн згідно вимоги № Ф12 від 05.02.2014 року.
Позов мотивовано тим, що станом на 01.11.2013 року за відповідачем рахується прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 975,58 грн. Оскільки заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення в судовому порядку.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 1832 КАС України, на адресу відповідача, яка вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову. Однак, конверт повернувся на адресу суду із відміткою пошти від 29.12.2014 року - "за зазначеною адресою не проживає".
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Окрім того, виходячи із ч. 8 ст. 35 КАСУ, вважається що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Частина 11 ст. 35 КАСУ, передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 30.09.2014 року, відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою місця проживання АДРЕСА_1 (а.с. 12-14). Відповідно до повідомлення про взяття на облік фізичної особи-підприємця відповідач з 18.04.2008 року взятий на облік в УПФУ в Сокирянському районі (а.с. 15).
У зв'язку із сформованою заборгованістю на адресу відповідача надіслано корінець вимоги про сплату боргу від 05.02.2014 року №Ф12 на суму недоїмки 975,58 грн, однак конверт повернувся відправнику із відміткою пошти від 12.02.2014 року - "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 17-18).
Заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2010 рік в сумі 975,58 грн підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 7).
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Законом України від 08.07.2010 року "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 08.07.2010 року № 2461-VI встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду.
Відповідно до п.п. 4 п. 8 Розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (Закон №1058-ІV), до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року): фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до ст. 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-IV до обов'язку страхувальника належить подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду в строки та за формою, встановленою Пенсійним фондом, нараховувати та сплачувати страхові внески в повному обсязі в установленні строки.
Частиною 3 ст. 18 Закону №1058 встановлено, що страхові внески до Пенсійного фонду України є загальнообов'язковими платежами. Страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч.6 ст. 20 Закону №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 12 ст. 20 Закону №1058-ІV встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Відповідно до ст. 106 Закону №1058-IV Уравлінням Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу №Ф-12 від 05.02.2014року, що підтверджується встановленими обставинами справи. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Отже, вимогу про сплату боргу №Ф-12 від 05.02.2014року є узгодженою, проте страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2010 рік в сумі 975 грн 58 коп. в установлений строк відповідачем не сплачено.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість заявлених позовних вимог, а відповідач не надав заперечень чи доказів відсутності боргу, суд вважає позов правомірним та обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Частиною 4 ст. 94 КАС України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 1832, 256 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2010 рік в сумі 975 (дев'ятсот сімдесят п'ять) грн 58 коп.
3. Копії постанови направити сторонам.
4. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.О. Григораш