29.01.2007 Справа № 3/232-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)
суддів: Виноградник О.М., Голяшкін О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лазаренко Л.М.
за участю прокурора - Рогулі Олега Вікторович, помічник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, посвідчення № 290 від 12.05.2006р.
за участю прокурора-Заєць Сергія Івановича, заступник прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України посвідчення, № 273 від 26.12.2006р.
за участю представників сторін:
від відповідача-1:Бобиль Василь Володимирович, представник, довіреність №05/01/07 від 05.01.2007;
від відповідача-2: Полив'яний Сергій Миколайович, представник , довіреність №3891 від 13.12.2006;
розглянувши апеляційне подання Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону , м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2006р. у справі №3/232-06
за позовом: Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону , м. Дніпропетровськ, в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, м. Київ
до: відповідач-1: товариство з обмеженою відповідальністю “Адонай», м. Новомосковськ Дніпропетровської області
відповідач-2: Військова частина А-1126, смт Гвардійське, Новомосковський район, Дніпропетровська область
про визнання недійсним договору про сумісну діяльність.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2006 року (суддя- Юзіков С.Г.)в задоволенні позову про визнання недійсним договору №10 про надання послуг віл 30.03.2006р, укладеного між відповідачами, відмовлено.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що відповідач-2 виконував для відповідача -1земельні роботи, здійснення яких дозволено військовій частині А-1126 на підставі свідоцтва про реєстрації військової частини як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах від 10.04.2002р. Таким чином договір не суперечить ст. ст. 203,215,227 Цивільного Кодексу України.
Не погодившись з зазначеним рішенням військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону його оскаржує на предмет невідповідності фактичним обставинам справи і нормам матеріального права.
Зазначає, що поняття “земельні роботи» не включає в себе прибирання обочин доріг та між осьових смуг. Посилаючись на ДБН Д2.2-1-99 Державних будівельних норм України, прокурор зазначає, що роботи, які виконувалися відповідачем -2 на підставі оспорюваного договору не відносяться до земельних. В розумінні ДБНД2. 2-1-99 до земельних робіт відносяться підготовчі роботи, пов'язані із поваленням лісу та розчисткою площадок трас. Прибирання обочин доріг та міжосьвих смуг не може являтись розчисткою площадок та трас після підготовчих робіт, пов'язаних із поваленням лісу.
Відповідач-1,2 доводи апеляційної скарги заперечують, вважають рішення законним, просять залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 15.01.2007р проголошувалася перерва до 29.01.2007р у зв'язку з витребуванням у прокурора ДБН Д2. 2-1-99 “Земеляні роботи».
В судовому засіданні 29.01.2007р колегією суддів оглянуто оригінал ДБН Д2.2-1-99, витяг з нього долучено до матеріалів справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційне подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
30.03.2006 року ТОВ “Адонай» (відповідач-1) уклало з військовою частиною А-1126 (відповідач-2) договір №10 згідно якого відповідач-1 замовив відповідачу-2 надання послуг по прибиранню обочин автомобільних доріг та між осьових смуг.
Договір укладено до 31.12.2006р, но як пояснили сторони, що підтвердив військовий прокурор, спірний договір припинив свою дію, у зв'язку з укладенням 06.06.2006р між відповідачами договору №29 про надання послуг (виконання земельних робіт) (а.с.29)
За договором №10 від 30.03.2006р були виконані роботи по прибиранню сміття автомобільних доріг за період з 31.03.2006 -06.05.2006р та з 18.05.-23.05.2006р, про що свідчить акт №01, представлений на вимогу апеляційної інстанції відповідачем-2, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, копія долучена до матеріалів справи.
Військовий прокурор вважає, що договір №10 від 30.03.2006 року укладено відповідачем-2 всупереч цілям її діяльності без відповідного дозволу (ліцензії), як того вимагає ст. 227 ЦК України і тому є недійсним.
Правові зачади здійснення у Збройних Силах України господарської діяльності врегульовані Законом України “про господарську діяльність у Збройних Силах України» від 21.09.1999р №1076 -XIV (далі -Закон)
Згідно ст. 3 військові частини є суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяє військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.
Військова частина А-1126 зареєстрована як суб'єкт господарської діяльності у Збройних Силах України 10.04.2002р. В свідоцтві про реєстрацію військової частини А-1126 як суб'єкта господарювання наведено перелік видів господарської діяльності, які дозволено виконувати відповідачу-2.
В цьому переліку дійсно відсутні такі послуги, як прибирання обочин автомобільних доріг та між осьових смуг.
Згідно ч.1 ст. 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
Сторони сторін пояснили, що укладаючи спірний договір, вони мали на увазі виконання саме земляних робіт, на виконання яких відповідач-2 має відповідний дозвіл.
Тлумачення поняття “земельні роботи» не міститься в жодному нормативному акті, тому судова колегія вважає, що в даному випадку слід надати перевагу тлумаченню змісту предмета договору, наданого сторонами за договором.
Прибирання обочин автомобільних доріг та міжосьових смуг слід вважати різновидом земельних робіт, оскільки вони пов'язані з очищенням земельних ділянок від сміття, поламаних дерев, кущів та інше.
ДБН Д2.2-1-99 встановлює певні норми на будівельні роботи, які необхідні для визначення потреби в ресурсах при виконанні земельних робіт. Таким чином ДБН Д2.2-1-99 “Земляні роботи» застосовується при будівництві різних об'єктів.
Оскільки земляні роботи здійснюються не тільки при будівництві, то судова колегія вважає, що в даному випадку застосування ДБН Д2.2-1-99 “Земялні роботи» неможливо.
Таким чином договір №10 від 3.00.3.2006р укладений військовою частиною А-1126 у відповідності з наданим їй дозвілом на здійснення господарської діяльності, а тому він відповідає ст. 227 Цивільного кодексу України, підстави для визнання його недійсним відсутні.
За наведених підстав доводи військового прокурора, які ґрунтуються на державних будівельних нормах, до уваги не приймаються.
З огляду на викладене висновок господарського суду про правомірність правочину є правильним, підстави для скасування рішення від 12.09.2006р відсутні.
Керуючись ст. ст. 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2006р. у справі №3/232-06 залишити без змін.
Апеляційне подання Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону м. Дніпропетровськ - без задоволення.
Головуючий суддя О.В.Джихур
Судді: О.М.Виноградник
О.В.Голяшкін