01.02.2007 Справа № А17/258-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецової І.Л.,
суддів: Швець В.В. (доповідач), Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.
за участю представників:
позивач: Панченко Л.О., довіреність №177618 від 08.06.06, нач. юридичного відділу;
представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з»явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, місто Новомосковськ;
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 5 жовтня 2006 року;
у справі №А17/258-06;
за позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, місто Новомосковськ;
до сільськогосподарського кооперативу “Приют», село Приют Магдалинівського району Дніпропетровської області;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відділення Державного казначейства в Магдалинівському районі, селище міського типу Магдалинівка, Дніпропетровської області;
про звернення стягнення на активи в сумі 2999,52 гривень.
Позивач, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція, звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить з урахуванням уточнень звернути стягнення на активи Відповідача сільськогосподарського кооперативу “Приют» у сумі 2999,52 гривень з метою погашення заборгованості Відповідача по бюджетній позичці.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у Відповідача наявна заборгованість перед бюджетом у розмірі 2999,52 гривень внаслідок отримання бюджетної позички, що підтверджується договором №5 від 9 лютого 1999 року.
А відповідно до статті 22 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року №3235-IV, у 2006 році органи державної податкової служби України визнаються органами стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.
Постановою господарського суду у справі №А17/258-06 від 5 жовтня 2006 року (суддя Стрелець Т.Г.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з того, що відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Господарський суд встановив, що заборгованість за бюджетною позичкою була встановлена актом звірки станом на 1 січня 2001 року.
Тому, господарський суд вважає, що позивачем пропущено річний строк для звернення до господарського суду за захистом порушених прав та інтересів.
Крім того, господарський суд вважає, що посилання Позивача на Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», є неправомірним, оскільки відповідно до преамбули вказаного Закону цей Закон не регулює питання погашення та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов'язань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.
Позивач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що вона винесена з порушенням закону.
Господарський суд при винесенні постанови неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Позивач просить спірну постанову скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що відповідно до Подання відділення Державного казначейства в Магдалинівському районі від 7 серпня 2006 pоку №l станом на 7 серпня 2006 року заборгованість підприємства Відповідача перед бюджетом по бюджетним позичкам склала 2999,52 гривень.
На підставі вказаного подання Позивач 11 серпня 2006 року звернувся до господарського суду про звернення стягнення на активи Відповідача.
Тому, відповідно до статті 99 КАС України Позивач вважає, що не пропустив річний строк для звернення до господарського суду за захистом порушених прав та інтересів.
Третя особа відділення Державного казначейства в Магдалинівському районі, селище міського типу Магдалинівка, Дніпропетровської області підтримала апеляційну скаргу Позивача.
На апеляційну скаргу Відповідач заперечення не надав.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову місцевого господарського суду Дніпропетровської області скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:
Господарським судом у судовому засіданні встановлено, що заборгованість у сумі 2999,52 гривень виникла внаслідок укладення Договору №5 від 9 лютого 1999 року між відділенням Державного казначейства України в Дніпропетровській області і КДСП імені Чкалова, правонаступником якого є Відповідач по справі, про надання і повернення фінансової допомоги на проведення комплексу весняно-польових робіт у 1999 року.
Позичальником зобов'язання за вказаним Договором не виконані, тому договір не втратив чинність.
7 серпня 2006 року Відділення Державного казначейства в Магдалинівському районі, Дніпропетровської області на підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» надіслало Позивачеві подання №1 про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату Відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, державної позики, у розмірі 2999,52 гривень.
Відповідно до части 4 статті 17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою, або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Проаналізувавши матеріали справи судова колегія встановила, що позовна заява про звернення стягнення на активи, Відповідача, Новомосковською ОДПІ на підставі подання №1 від 7 серпня 2006 pоку відділення Державного казначейства в Магдалинівському районі, Дніпропетровської області була подана до суду 11 серпня 2006 року вихідний №11025/10/10-014.
Відповідно до статті 22 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року N3235-IV органи державної податкової служби України визнані органами стягнення простроченої заборгованості юридичних осіб перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби віднесено право на звернення до суду з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна боржника.
Крім того, слід зазначити, що Бюджетним законодавством України не встановлені строки для звернення органів стягнення до суду для стягнення заборгованості по бюджетним позичкам та фінансовим допомогам.
Тому, судова колегія вважає, що Новомосковською ОДПІ не був пропущений річний строк для звернення до господарського суду за захистом порушених прав та інтересів у відповідності до статті 99 КАС України.
Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно статті 202 Кодексу адміністративного судочинства є підставою для зміни чи скасування постанови.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати, позовні вимоги задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 202, 205, 207 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, місто Новомосковськ, задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 5 жовтня 2006 року у справі №А17/258-06, скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Звернути стягнення на активи сільськогосподарського кооперативу “Приют» в сумі 2999,52 гривень.
Видати накази.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Судді: В.В. Швець
Т.А. Верхогляд