2006 року місяця жовтня 24 дня колегія судців судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді - Любобратцевої Н.І.
Судців: ДанілаН.М.
НовіковаР.В.
При секретарі: Бахтагарєєвої М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про узгодження приватизації земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Роздольненської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання неправомірними рішень 46 сесії 4 скликання від 6 грудня 2004 року та 50 сесії 4 скликання від 28 лютого 2005 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2006 року,
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання дати згоду на визначення меж земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_1 та встановити факт узгодження, мотивуючи тим, що згідно рішення 50 сесії 4 скликання від 28 лютого 2005 року їй передана безкоштовно у власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, проте відповідачка відмовляється підписати акт узгодження меж земельної ділянки суміжними користувачами, що перешкоджає їй отримати державний акт на право власності на передану земельну ділянку.
Не погодившись з позовом, у липні 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду зі зустрічним позовом до Роздольненської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання неправомірними рішень Роздольненської селищної ради 46 сесії 4 скликання від 06 грудня 2004 року та 50 сесії 4 скликання від 28 лютого 2005 року, посилаючись не те, що протягом 29 років спірною земельною ділянкою користується ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Роздольненської селищної ради від 28 жовтня 1976 року про надання її чоловіку ОСОБА_4 земельної ділянки у тимчасове користування, тому вони мають переважне право користуватися вказаною земельною ділянкою. Крім того, судом не враховані вимоги ч.5 ст. 116 ЗК України про те, що надання земельної ділянки, яка знаходиться у власності чи в користуванні, можливо лише після вилучення у порядку, передбаченому законом, та ст. 119 ЗК України по праву набувальної давності.
Рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 05 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, ОСОБА_3 зобов'язано дати згоду на визначення меж земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 Справа № 22-ц-5922/2006р
АДРЕСА_1, у разі незгоди встановити факт узгодження. У задоволені зустрічних позивних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій ставлять питання про його скасування з ухваленням по справі нового рішення, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, судом першої інстанції не враховано, що спірна земельна ділянка при виділенні її ОСОБА_1 не була вільна, оскільки їй відкрито користувалася ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Роздольненської селищної ради від 1976 року, у ОСОБА_2 або ОСОБА_3 спірна земельна ділянка не вилучалась, тому у селищної ради не було правових підстав надавати їй ОСОБА_1.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідачей та їх представника, обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її задовольнити, а рішення суду слід скасувати.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності вимог.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Як встановлено судом першої інстанції, 16 березня 1963 року рішенням виконкому Роздольненської селищної Ради Чорноморського району Кримської області ОСОБА_4 виділена земельна ділянка, розміром 0,06 га для індивідуального будівництва по АДРЕСА_1, після закінчення будівництва домоволодіння прийнято в експлуатацію, з закріпленням в безстрокове користування земельної ділянки у розмірі 797 кв.м. В подальшому вулиця Східна перейменована на вулицю Антона Кіма.
28 жовтня Л 976 року рішенням виконавчого комітету Роздольненської селищної Ради депутатів трудящих Роздольненського району Кримської області НОМЕР_1 ОСОБА_4 дозволено тимчасово користуватися земельною ділянкою, площею 200 кв.м.; яка прилягає до його садиби по вул. Прикордонній та вул. Антона Кіма.
ОСОБА_3 домоволодіння АДРЕСА_1, розташоване на земельній ділянці 797 кв.м., належить на підставі договору дарування, укладеного 11 січня 1996 року. Земельна ділянка передана ОСОБА_3 у приватну власність згідно рішення НОМЕР_2.
Рішенням Роздольненської селищної ради 46 сесії 4 скликання від 6 грудня 2004 року ОСОБА_1 дозволено скласти проект відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, загальною площею 0,0352 га, категорія земель - землі житлової і суспільної забудови, зокрема рілля - 0,0352 га по АДРЕСА_1, а рішенням ради 50 сесії 4 скликання від 28 лютого 2005 року - проект затверджено, змінено цільове призначення земельної ділянки, земельна ділянка передана безкоштовно у власність ОСОБА_1.
Отриманню ОСОБА_1 Державного акту на право власності на земельну ділянку перешкоджає відмова відповідача підписати акт узгодження меж земельної ділянки.
За змістом статей 193,198 ЗК України процедура визнання, зокрема, факту виникнення права власності і права користування земельною ділянкою передбачає складання кадастрової документації; кадастрові зйомки, як комплекс робіт, виконуваних для визнання та відновлення меж земельної ділянки, передбачають погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Разом з тим, суміжні власники земельної ділянки та землекористувачі не є особами до компетенції яких належить визначення суміжної межі земельної ділянки; мова йде тільки про погодження даної межі і виявлення цими особами згоди на підписання акту не може розглядатися, як обов'язкова умова передачі земельної ділянки у власність чи володіння, відмова від підписання цього акту також не може розглядатися як обставина, що виключає передачу земельної ділянки.
Межі суміжного землекористування можуть встановлюватися не тільки шляхом їх погодження з користувачами чи власниками суміжних земельних ділянок. При відмові землекористувача від підписання відповідного акту дані межі можуть бути перевірені та встановлені з урахуванням землевпорядкувальній документації, що видана суміжним землекористувачем чи власником.
Оскарження відмови суміжних землекористувачів від підписання відповідного акту не передбачена нормами цивільного та земельного законодавства, в тому числі ст. 16 ЦК України в редакції 2003 року, як засіб захисту порушеного права. Однак, земельним законодавством передбачений такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним рішення органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування, в тому числі і по питанням приватизації земельної ділянки.
Компетенція органів виконавчої влади та місцевого самоврядування по наданню землі у власність є винятковою, і підписання кадастрової документації про суміжні межі не розглядається нормами цивільного і земельного права, як зобов'язання суміжного землекористувача, що породжує обов'язкове надання земельної ділянки іншим особам.
Із матеріалів справи не вбачається, що позивачка зверталася до суду з вимогами відносно дій чи бездіяльності органів виконавчої влади відносно вирішення її заяви про приватизацію земельної ділянки.
Виходячи з наведеного, задовольняючи позов ОСОБА_1 суд порушив норми матеріального і процесуального права, тому рішення суду в цій частині слід скасувати, а ОСОБА_1 в позові відмовити.
Відмовляючи в позові ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що при виділенні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки дотримані всі вимоги закону.
Але такі висновки суду не можна визнати обгрунтованими.
Судова колегія приймає доводи апелянтів про те, що суд помилково не прийняв до уваги вимоги п.5 ст. 116 ЗК України, згідно з якими надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При цьому, та обставини, що ОСОБА_3 не зверталася з заявою про надання спірної земельної ділянки у користування та не виплачувала податки, правового значення не мають.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 судом першої інстанції також не дотримані вимоги матеріального та процесуального права, в цій частині рішення слід скасувати, задовольнити позов про визнання неправомірними рішень Роздольненської
селищної ради 46 сесії 4 скликання від 06 грудня 2004 року та 50 сесії 4 скликання від 28 лютого 2005 року, оскільки передачі спірної земельної ділянки ОСОБА_1 повинно було передувати вилучення цієї земельної ділянка з тимчасового користування землекористувачів.
Керуючись ст.ст. 304 п.1, 307, 309 п.4, 313 п.1,314, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати з цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2006 року задовольнити.
Рішення Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2006 року скасувати та постановити нове.
ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про узгодження приватизації земельної ділянки відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити. Визнати неправомірними рішення Роздольненської селищної ради: 46 сесії 4 скликання від 6 грудня 2004 року про надання дозволу ОСОБА_1 скласти проект відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,0352 га по АДРЕСА_1; 50 сесії 4 скликання від 28 лютого 2005 року - про затвердження проекту, зміну цільового призначення земельної ділянки, та передачу земельної ділянки безкоштовно у власність ОСОБА_1..
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.