20 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Шестакової Н.В.
Суддів М'ясоєдової Т.М.
Афендікова С.М.
при секретарі Іванові O.K.
з участю: представника відповідача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «НК Альянс-Крим" на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2005 року по цивільній справі за позовом Севастопольської міської дирекції Національної акціонерної страхової компанії «Оранта" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «НК Альянс-Крим" про відшкодування збитку,
Севастопольська міська дирекція Національної акціонерної страхової компанії «Оранта" звернулася до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «НК Альянс-Крим" матеріального збитку в сумі 3362,76 грн., а також державного збору в розмірі 51 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, пір HACK «Оранта" було виплачено страхове відшкодування в сумі 3362,76 грн. громадянинові ОСОБА_4, за заподіяні ушкодження його автомобілю в результаті дорожньо-транспортної події, що мала місце 15.01.2004 року на 699 кілометрі автодороги «Харків-Сімферополь" з участю автомобіля КАМАЗ держномер 78-97 КРО, який належить Бахчисарайській нафтобазі ТОВ «Торгівельний дім «НК Альянс-Крим" під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «ДЕУ" під керуванням ОСОБА_4
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 грудня 2005 року позовні вимоги Севастопольської міської дирекції HACK «Оранта" задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1, ТОВ «Торгівельний дім «НК Альянс-Крим" у солідарному порядку на користь Севастопольської міської дирекції HACK «Оранта" матеріальний збиток в сумі 3362,76 грн. і державний збір у розмірі 51 грн., а всього стягнуто 3 413,76 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Торгівельний дім «НК Альянс-Крим" подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції від 20.12.2005 року як необгрунтованого, постановленого з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, про відмову у позові. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції була порушена стаття 61 ЦПК України, не була прийнята до уваги постанова Бахчисарайського районного суду АРК від 20.02.2004 року, згідно якої з боку ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху не було, в той час як ОСОБА_4 були
Справа №22ц-2838/06 Головуючий суду першої інстанції
Михайлова В. Є, Доповідач М'ясоєдова Т.М.
порушені п.п. 12.2., 12.3 Правил дорожнього руху, висновки суду засновані на припущеннях і не відповідають обставинам справи, судом неправомірно застосована стаття 1187 ЦК України, не застосовані статті 1188, 1193 ЦК України, помилково застосована стаття 327 ЦК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Севастопольської дирекції HACK «Оранта", суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Між тим з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 3 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з матеріалів справи 15.01.2004 року о 17 годині 50 хвилин на 699 кілометрі автодороги «Харків-Сімферополь" під час керування ОСОБА_1 буксіруємим технічно несправним транспортним засобом у автомобіля КАМАЗ держномер НОМЕР_1 відірвався хвостовик заднього моста, на який наїхав автомобіль ДЕУ держномер НОМЕР_2, що рухався позаду, під управлінням водія ОСОБА_4 внаслідок чого транспортному засобу були спричинені механічні ушкодження.
Автомобіль «ДЕУ" був застрахований в Севастопольській міській дирекції HACK «Оранта" і його власнику ОСОБА_4 відповідно до умов договору страховик виплатив страхове відшкодування у сумі 3362 грн. 76 коп.
На підставі ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
З висновку експерта №166 від 15.06.2005 року вбачається, що в діях водія ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху не було, а в діях водія ОСОБА_4 було порушення п.п. 12.2 Правил дорожнього руху України, однак вказане порушення правил дорожнього руху не знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що сталися (а.с. 104).
Постановою Бахчисарайського районного суду АРК від 20 лютого 2004 року провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрито на підставі 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу правопорушення (а.с 139). У встановленому законом порядку вказана постанова оскаржена не була і набула законної сили.
Таким чином, з наданих сторонами доказів вбачається, що в діях водія ОСОБА_1 не було встановлено порушень Правил дорожнього руху України, його дії у встановленому законом порядку не визнані неправомірними і між ними та заподіяною ОСОБА_4 матеріальною шкодою не встановлений безпосередній причинний зв'язок.
Відповідно до вимог п. З ст. 10 ЦПК України позивач не надав доказів про те, що в скоєній ДТП винен саме ОСОБА_1 і не довів, що внаслідок саме неправомірних
Справа №22ц-2838/06 Головуючий суду першої інстанції
Михайлова В. Є. Доповідач М'ясоєдова Т.М.
дій відповідача ОСОБА_1 йому заподіяні матеріальні збитки в сумі 3362.76 грн. і між винними діями відповідача та спричиненими йому матеріальними збитками є безпосередній причинний зв'язок.
За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 і власника транспортного засобу ТОВ «Торгівельний дім «НК Альянс-Крим" до матеріальної відповідальності відсутні.
При вирішенні суперечки місцевий суд допустив помилку у застосуванні норм матеріального права, навівши в рішенні ст. 327 ЦК України, яка визначає порядок поділу майна, що є у спільній сумісній власності і до спірних правовідносин не має ніякого відношення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Севастопольської дирекції HACK «Оранта" не обгрунтовані і задоволенню не підлягають, в зв'язку з чим рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 грудня 2005 року на підставі п. З і 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановою по справі нового рішення про відмову Севастопольській дирекції HACK «Оранта" в позові до ОСОБА_1, ТОВ «Торгівельний дім «НК Альянс-Крим" про відшкодування збитку в сумі 3362.76 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 наведеного кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, в зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позову в повному обсязі не підлягають відшкодуванню відповідачем і понесені ним судові витрати у сумі 51 грн.
Виходячи з наведеного підлягає скасуванню рішення суду в цій частині.
Керуючись пунктами 3 і 4 частини 1 статті 309, статтями 303, 304, 307, 313, 316,317,319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «НК Альянс-Крим" задовольнити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2005 року скасувати і постановити по справі нове рішення.
В позові Севастопольській міській дирекції Національної акціонерної страхової компанії «Оранта" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «НК Альянс-Крим" про відшкодування матеріального збитку у сумі 3362,78 грн. та судового збору в розмірі 51 грн. відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України у двомісячний строк^дня набрання ним законної сили.