27 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судці Панкова М.В. суддів БелинчукТ.Г. ІсаєваГ.А. при секретарі Волковій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення подвійної суми завдатку, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 15 травня 2006 року,
встановила:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення подвійної суми завдатку. Вимоги мотивовані тим, що вона домовилася з відповідачем про покупку квартири, що належить йому. На підтвердження намірів укладення договору купівлі-продажу вона відповідно до договору від 15 листопада 2005 року передала відповідачу завдаток у розмірі 5000 грн. Проте договір укладений не був, оскільки на квартиру був накладений арешт. Позивачка вважає, що купівля-продаж квартири не відбулася з вини ОСОБА_2 і просила стягнути з відповідача подвійну суму завдатку у розмірі 10000 грн. і судові витрати у справі.
Рішенням Євпаторійського міського суду від 15 травня 2006 року позов задоволений частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 суму завдатку у розмірі 5000 грн., судові витрати по делу.651 грн. і всього 5651 грн.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення її вимог про стягнення подвійної суми завдатку, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу квартири не був укладений з вини продавця.
Заслухав суддю доповідача, вислухавши представника позивачки, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимога ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу укладений не був у зв'язку з форс-мажорними обставинами, які не залежали від волі продавця. Суд дійшов висновку про те, що передана позивачкою сума є завдатком, і стягнув з відповідача суму завдатку у розмірі 5000 грн. на підставах ч. З ст. 571 ЦК України.
Проте вказана норма матеріального закону застосована судом неправильно, оскільки правило ст. 571 ЦК України про залишення завдатку, або стягнення додатково такої ж суми застосовується в тих випадках, коли між сторонами було укледено договір, проте він не виконується з вини якось зі сторін. У тих випадках, коли сторони домовилися укласти договір, проте відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання
Справа № 22ц-6259/2006
договору платежі визнаються авансовими і повертаються в тому ж розмірі, в якому вони надавалися.
Відповідно до вимог ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Оскільки договір купівлі-продажу між сторонами укладений не був, то передана ОСОБА_1 сума є авансом і підлягає стягненню в тому ж розмірі, в якому передавалася.
На користь ОСОБА_1 також підлягає стягненню і понесені нею судові витрати: 600 грн. на оплату юридичної допомоги, 51 грн. за оплату державного мита.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Євпаторійського міського суду від 15 травня 2006 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аванс у розмірі 5000 грн., а також судові витрати у справі у розмірі 651 грн., а всього стягнути 5651 грн.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.