18 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді ШестаковоїН.В., суддів М'ясоєдовоїТ.М., Летягіної О.В., при секретарі Войциховської Е.В. з участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Баранової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі справу за апеляційною скаргою Бахчисарайського району електричних мереж ВАТ «Крименерго" на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Крименерго" в особі структурного підрозділу Бахчисарайські районні електричні мережі про визнання недійсним акту про порушення правил користування електричною енергією та підключення до енергопостачання,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ВАТ «Крименерго" в особі структурного підрозділу Бахчисарайські районні електричні мережі (в подальшому БРЕМ) про визнання недійсним акту про порушення правил користування електричною енергією НОМЕР_1 і визнання необгрунтованою вимоги про сплату штрафу в сумі 3357 грн. 57 коп., та про відновлення енергопостачання. Позовні вимоги мотивовані тим, що він разом з сім'єю з 1993 року мешкає в АДРЕСА_1. В 2001 році в селі була проведена електромережа, але через відсутність типових бланків договорів на постачання електроенергії, договір з ним не був укладений. В 2002 році при черговій перевірці його домоволодіння контролерами БРЕМ йому був вказаний номер його особового рахунку на який він систематично вносив плату за спожиту електроенергію. В квітні 2005 року він звертався до відповідача з заявою про укладення договору, були розроблені технічні умови, але відповідач не сповістив його про результати розгляду його заяви і причини за яких договір не був укладений. При цьому він продовжував регулярно сплачувати за спожиту електроенергію, але 21 лютого 2006 року при. черговій перевірці його будинку контролерами БРЕМ був складений акт про самовільне користування та споживання електроенергії, нараховані штрафні санкції в сумі 3357 грн. 57 коп., будинок відключений від енергопостачання. Позивач вважає, що договір не був укладений не з його вини, а тому підстав для притягнення. його до відповідальності за користування електроенергією без договору не було, в зв'язку з чим просить скасувати акт від 21 лютого 2006 року і звільнити його від обов'язку по сплаті штрафу, а також зобов'язати відповідача відновити енергопостачання в його будинку.
Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 12 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано акт НОМЕР_1 про порушення ОСОБА_1. Правил користування електричною енергією Звільнено ОСОБА_1 від обов'язку сплати штрафу в сумі 3357 грн. 57 коп. Зобов'язано БРЕМ ВАТ «Крименерго" відновити електропостачання ОСОБА_1 Стягнуто з ВАТ «Крименерго" на користь держави судовий збір в сумі 51 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО грн.
Справа №22ц-6498/06
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Бахчисарайський район електричних мереж ВАТ «Крименерго" подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції від 12.07.2006 року як необгрунтованого, постановленого з порушенням норм матеріального права, з постановою нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дав невірну оцінку доказам по справі, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Баранової С.І., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача, судова колегія вважає, що не має правових підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Проголошено в статті 55 Конституції України право громадян на судовий захист в цивільному судочинстві реалізується у відповідності з нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. З Цивільного процесуального кодексу України будь-яка заінтересована особа може звернутися в суд за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу в порядку, встановленому законом. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вони обґрунтовані і підлягають судовому захисту.
З такими висновками місцевого суду погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вважає їх правильними і обгрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 і його дружина ОСОБА_1 є інвалідами 2 групи проживають у недостроєному будинку в АДРЕСА_1, з 1993 року по теперішній час.
Згідно з ч. 1 п. З Правил користування електричною енергією для населення затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1357 від 26.07.1999 року, Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.
Відповідно до п. 7 наведених Правил, для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт споживача до електропостачання.
В 2003 році позивач звертався до начальника БРЕМ з письмовою заявою з приводу укладення ним договору на постачання електроенергії, оскільки технічні умови були розроблені і він систематично здійснює оплату за спожиту електроенергію по особистому рахунку НОМЕР_2, зазначеному в його абонентській книжці контролерами БРЕМ (а.с. 22).
Витягами з абонентської книжки ОСОБА_1 факти оплати позивачем спожитої електроенергії підтверджуються (а.с. 11-12).
Доказів про те, що заява ОСОБА_1 розглянута енергопостачальником у встановлені правилами строки відповідачем суду першої та апеляційної інстанції не надано.
За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок, що з боку
позивача були виконані всі необхідні дії для укладення договору, в той час як з боку
відповідача не було виконано всіх дій спрямованих на укладення договору про користування
електричною енергією. Оскільки відповідач не повідомляв позивача про наявність умов, які
перешкоджають укладенню такого договору і тривалий час приймав від позивача плату за
спожиту ним електроенергію по особистому рахунку НОМЕР_2, зазначеному контролерами
БРЕМ в виданій ОСОБА_1 абонентській книжці це свідчить про те, що фактично такий
Справа № 22ц-6498/06
договір між сторонами був укладений, але з вини відповідача не у встановленій Правилами формі.
Враховуючи зазначені обставини суд дійшов правильного висновку, що визнавати самовільним користування позивачем електроенергією підстав не було і обґрунтовано визнав складений на споживача акт НОМЕР_1 незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
В зв'язку з визнанням оспорюваного акту незаконним суд обґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від обов'язку сплати нарахованого на його підставі штрафу в сумі 3357,57 грн. і зобов'язав відповідача відновити електропостачання споживачу.
В зв'язку з тим, що відповідач згідно з п. З ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, по суті не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону, в зв'язку з чим оскаржуване рішення не може бути скасоване чи змінено по суті.
При розгляді справи суд повно, об'єктивно та всебічно з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам.
Додаткових доказів, що мають відношення до справи, позивач апеляційному суду не надав.
Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і правових підстав для його скасування з ухваленням нового рішення не встановлено.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 308, 313, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Бахчисарайського району електричних мереж ВАТ «Крименерго" відхилити. .
Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України у двохмісячний строк з дня набрання нею законної сили.