КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/4924/14-к
Провадження № 1-о/552/8/14
18.12.2014 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
29.03.2002 року Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.189, ч.2 ст.263, 70, 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;
26.01.2004 року Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
12.10.2009 року Київським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.186, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, 395, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
25.06.2014 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч.2 ст.185, 75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
11.07.2014 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч.4 ст.70, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
встановив:
Згідно вироку Київського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та засуджено за ч.2 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 25.06.2014 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахується з 29.09.2014 року.
ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, 16.07.2014 року близько 2 години ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 78, поблизу із закладом відпочинку «Євролот», повторно умисно заволодів чужим майном, шляхом обману, під приводом здійснення телефонного дзвінка, без реального виконання взятого на себе зобов'язання повернути мобільний телефон, отримав від потерпілого ОСОБА_5 мобільний телефон «Нокіа 107» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 205, 34 грн., який в подальшому заклав в ломбард «Скарбниця» та отриманими коштами розпорядився на власний розсуд. Таким чином, протиправними діями ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 спричинено матеріального збитку на суму 205,34 грн.
Прокурор прокуратури Київського району м. Полтави ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд вироку Київського районного суду м. Полтави від 29.09.2014 року за нововиявленими обставинами, оскільки ОСОБА_4 було засуджено вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 11.07.2014 року за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим, з урахуванням покарання призначеного вироком Ленінського райсуду м. Полтави від 25.06.2014 року призначено остаточне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. На момент розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, не було відомо про вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 11.07.2014 року.
Зазначені істотні обставини могли вплинути на судове рішення, але не були та не могли бути відомі Київському райсуду м. Полтави та прокурору Київського району м. Полтави.
Таким чином, вирок Київського райсуду м. Полтави від 29.09.2014 року сам по собі є неправильним.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи.
Заслухавши думку прокурора, який просить задовольнити заяву, обвинуваченого, який не заперечує проти перегляду вироку за нововиявленими обставинами, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву прокурора обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на момент винесення вироку Київського районного суду м. Полтави від 29.09.2014 року не було відомо, що вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 11.07.2014 року ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за ч.2 ст.185,ч.4 ст.70, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Відповідно вироком від 29.09.2014 року покарання засудженому було призначено без застосування ст.71 КК України щодо вироку від 11.07.2014 року.
Відповідно до ч.2 ст.459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються, зокрема, обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до ст.467 КПК України за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами суд має право скасувати вирок і ухвалити новий вирок.
Фактичні обставини вчиненого ОСОБА_4 злочину, учасниками процесу не оспорювалися, а тому, відповідно до ч. 4 ст.466 КПК України судом не досліджувалися докази щодо обставин, що встановлені в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
При призначенні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, а також наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання винного: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження та відомостей про особу винного необхідним і достатнім покаранням ОСОБА_4 буде мінімальне покарання у виді позбавлення волі, передбачене санкцією ч.2 ст.190 КК України. При цьому остаточне покарання ОСОБА_4 необхідно призначати за правилами ст.71 КК України, з врахуванням вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 11.07.2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370,.374, 459-467 КПК України, суд-
засудив:
Заяву прокурора прокуратури Київського району м. Полтави ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Київського районного суду м. Полтави від 29 грудня 2014 року щодо ОСОБА_4 , задовольнити.
Скасувати вирок Київського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2014 року щодо ОСОБА_4 і ухвалити новий вирок, яким:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити покарання один рік позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 11.07.2014 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання ОСОБА_6 два роки один місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_4 з моменту затримання із 29.09.2014 року.
Речові докази у вигляді мобільного телефону «Нокіа 107» передати ОСОБА_5 за належністю.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.
Головуючий ОСОБА_1