КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/582/14-а
Провадження № 6-а/552/109/14
19.12.2014 року Київський районний суд м. Полтава у складі:
Головуючий - суддя Кузіна Ж.В.
При секретарі - Павленко Л.М.
З участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання постанови Київського районного суду м. Полтави від 19 березня 2014 року по адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави про визнання протиправними дій та зобов'язання проведення перерахунку. Відповідно до постанови суду виданий виконавчий лист № 552/582/14 року від 07.07.2014-а року про визнання протиправною бездіяльність УПФ України Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст.28 Закону України «Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування», провести перерахунок та виплати з урахуванням проведених виплат, з 01 січня 2014 року. При зверненні до Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». У зв'язку з цим ОСОБА_1 просив встановити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом зобов'язання УПФУ в Октябрському р-ні м. Полтави провести перерахунок та виплати з урахування проведених виплат , з 01 січня 2014 року.
10 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зобов'язання відповідача надати звіт щодо виконання рішення суду від 19 березня 2014 року .
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяви, просив їх задовольнити.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення, в яких заяву про встановлення способу та порядку виконання постанови не визнав та просив відмовити у її задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи , приходить до наступного висновку.
Судом встановлено,що згідно постанови Київського районного суду м. Полтава від 19 березня 2014 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави про визнання протиправними дій та забов'язання проведення перерахунку, позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність УПФ України Октябрського району в м. Полтаві щодо не нарахування ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст.28 Закону України «Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування», провести перерахунок та виплати з урахуванням проведених виплат, з 01 січня 2014 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року постанову Київського районного суду м. Полтави від 19.03.2014 року залишена без змін.
На підставі судового рішення Київським районним судом м. Полтави 07 липня 2014 року виданий виконавчий лист № 552/582/14а року.
Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутись до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона - з заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення. Законом зазначено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Позивач як на підставу для задоволення заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення посилається на постанову державного виконавця від 14 липня 2014 року про відмову у прийняття до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження. Постановою встановлено, що у виконавчому листі не зазначено, які дії зобов'язаний вчинити боржник особисто, відсутні заходи примусового виконання, що виключає заходи виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Фактично, позивач не погоджується з діями виконавчої служби щодо відмови у відкритті виконавчого провадження та відповідно до ст. 181 КАС України має право на звернення до суду щодо оскарження.
При цьому зміна способу та порядку виконання судового рішення в розумінні ст. 263 КАС України може мати місце виключно в межах ухваленого судового рішення, при цьому суд не може змінити свого рішення
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
За своєю сутністю порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Встановлення ж способу виконання рішення означає визначення судом заходу, яким забезпечується захист визнаних рішенням суду прав та інтересів позивача у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд не вправі змінювати зміст рішення, виходити за межі такого змісту.
Надані підстави, якими стягувач обґрунтовує невиконання судового рішення не можуть бути розцінена як підстава для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Зазначена позиція стягувача не може бути розцінена як винятковий випадок, що надає підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
Що стосується про надання звіту , то зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення є формою судового контролю за виконанням судового рішення та відповідно до абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 КАСУ , згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.
При розгляді справи по суті, вирішувалась вимога позивача про зобов»язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, про що зазначено в постанові суду від 19 березня 2014 року.
Тому суд вважає, що підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення відсутні та подання звіту про виконання судового рішення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 207, 255, 263 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяв ОСОБА_1.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня проголошення.
Головуючий Ж.В.Кузіна