Справа № 369/10769/14-к
Провадження № 1-о/369/14/14
Іменем України
04.11.2014 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ВКВІ ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області про перегляд ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.07.2014 за нововиявленими обставинами, -
Прокурор прокуратури Києво-Святошинського району Київської області звернувся до суду з заявою про перегляд ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.07.2014, якою задоволено подання Києво-Святошинського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пеніцітарної служби України в м. Києві та Київській області та звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання призначеного вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 23.06.2011 у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Заявник повідомляє, що 27.08.2014 Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014110200002660, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та у кримінальному провадженні № 12014110200002661, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
30.09.2014 винесена постанова про об'єднання зазначених кримінальних проваджень та присвоєно номер № 12014110200002660 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження № 12014110200002660 встановлено, що в травні 2014 року, (більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 309 КК України, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на території присадибної ділянки, маючи прямий умисел направлений на незаконне вирощування рослин коноплі, при цьому достовірно знаючи та усвідомлюючи, що конопля являється особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонений, посіяв вказані рослини для подальшого вживання без мети збуту.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на вирощування рослин коноплі ОСОБА_5 доглядав за ними, шляхом прополення та поливу для поліпшення властивостей ґрунту, сприяючи при цьому їхньому росту, з метою доведення їх до стадії дозрівання.
26.08.2014 року близько 17:00 годин працівники міліції в ході проведення огляду за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 виявили та вилучили 24 кущі рослин зеленого кольору схожих на рослини коноплі, які росли на присадибній ділянці вказаного домоволодіння.
Згідно висновку експерта № 1268СВЕ від 11.09.2014 представлені на експертизу 24 рослини, вилучені з території домоволодіння ОСОБА_5 відносяться до рослин виду «коноплі» (Canabis).
Канабіс, згідно Списку № 1 «Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в Таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, внесеними, згідно Постанов Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1890, від 04.06.2008 № 518, від 02.12.2009 № 1298, від 31.05.2010 № 373, від 05.01.2011 № 4, від 27.07.2011 № 796, від 05.10.2011 № 1050, від 05.12.2012 №248, від 23.05.2012 № 408, від 22.08.2012 № 800, від 05.12.2012, № 1129 та від 09.01.2013 № 15.), є особливо небезпечним наркотичним засобом.
Крім цього, в серпні місяці 2014 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_5 виростивши кущі рослин коноплі за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , повторно, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 310 КК України, з метою власного вживання, без мети збуту із кущів коноплі зірвав 45 гілок з листям конопель і цим самим придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та помістив до непрацюючого холодильнику, який знаходився на подвір'ї за вищевказаною адресою, які зберігав там до 26.08.2014 року.
26.08.2014 року, близько 17:00 годин, працівники міліції в ході проведення огляду за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 виявили та вилучили 45 гілок рослин зеленого кольору, схожих на рослини коноплі, які знаходилися в холодильнику марки «VEKO».
Згідно висновку експерта № 1376 СВЕ від 29.09.2014 року представлені на експертизу речовини рослинного походження зеленого кольору, що відокремлені від фрагментів стебел, що знаходяться в пакеті з полімерного матеріалу чорного кольору, вилучені у ОСОБА_5 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс.
Маса наркотичного засобу (канабісу) в перерахунку на суху речовину становить 82,68 г.
30.09.2014 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, тобто в незаконному посіві та вирощуванні конопель у кількості 24 (двадцяти чотирьох) рослин, особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 309 КК України, та в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, вчиненого, повторно, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 310 КК України.
01.10.2014 в порядку ст. 291 КПК України обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України направлено до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Заявник зазначає, що таким чином, за час перебування на іспитовому строку ОСОБА_5 покладені на нього обв'язки не виконав та вчинив новий злочин, передбачений ч. 2 ст. 310 КК України і що вищевказані обставини, що могли б вплинути на ухвалення Києво-Святошинським районним судом Київської області ухвали від 10.07.2014 про звільнення ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком від 23.06.2011 року Солом'янського районного суду м. Києва у зв'язку з закінченням іспитового строку - не були відомі та не могли бути відомі суду та Києво-Святошинському районному відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області на час судового розгляду справи за їх поданням про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Крім того, заявник зазначає, що заява про перегляд ухвали Києво-Святошинського районного суду від 10.07.14 подається ним у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються обставини, які не були відомі суду під час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути, оскільки суду при ухваленні вказаного рішення не було відомо про те, що ОСОБА_5 у травні 2014 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України, оскільки на момент винесення ухвали останньому не було повідомлено про підозру.
Тому заявник просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київській області від 10.07.2014 року щодо ОСОБА_5 - скасувати, у зв'язку з нововиявлиними обставинами і постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання Києво-Святошинського районного відділу КВІ Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, призначеного вироком від 23.06.2011 року Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України, у зв'язку із закінченням іспитового строку - відмовити.
В судове засідання ОСОБА_5 не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином. Його неявка згідно ст. 371 ЦПК України не є перешкодою для розгляду заяви.
Вивчивши заяву та матеріали справи за поданням Києво-Святошинського районного відділу КВІ Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання призначеного вироком від 23.06.2011 року Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України, у зв'язку із закінченням іспитового строку, вислухавши думку прокурора, яка просила задовольнити заяву, суд дійшов до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;
5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Обставини, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.
Згідно заяви, що розглядається, нововиявленою обставиною, яка не була відома суду на час судового розгляду подання Києво-Святошинського районного відділу КВІ Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання призначеного вироком від 23.06.2011 року Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України, у зв'язку із закінченням іспитового строку є те, що ОСОБА_5 у травні 2014 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України, і що 01.10.2014 в порядку ст. 291 КПК України обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України направлено до Києво-Святошинського районного суду Київської області. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що в травні 2014 року, (більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено), за місцем свого проживання, на території присадибної ділянки, посіяв рослини коноплі для подальшого вживання без мети збуту. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на вирощування рослин коноплі ОСОБА_5 доглядав за ними, шляхом прополення та поливу для поліпшення властивостей ґрунту, сприяючи при цьому їхньому росту, з метою доведення їх до стадії дозрівання. 26.08.2014 року працівники міліції в ході проведення огляду за місцем проживання ОСОБА_5 виявили та вилучили 24 кущі рослин зеленого кольору схожих на рослини коноплі, які росли на присадибній ділянці вказаного домоволодіння.
Згідно з п. 10 частини першою статті 7 КПК України загальною засадою кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Згідно ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом… Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи… Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Згідно п. 6 статті 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку, направлення до суду обвинувального акту за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, точна дата вчинення якого досудовим слідством не встановлена, про що зазначено в обвинуваченні, а приблизна дата підлягає доказуванню в ході судового розгляду, приймаючи до уваги, що досудове розслідування розпочато у вказаному провадженні через 47 днів після винесення судом ухвали суду про звільнення особи від призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку і обвинувальний акт направлено до суду через 2 місяці і 20 днів після винесення вказаної ухвали (що вказує на достатність у органу досудового слідства часу для встановлення точної дати вчинення злочину), не є підставою про скасування ухвали суду про звільнення даної особи від покарання призначеного судом у зв'язку із закінченням іспитового строку, оскільки факт вчинення ОСОБА_5 нового кримінального правопорушення під час іспитового строку залишається непідтвердженим і за вказаних обставин не може бути визнаним нововиявленою обставиною.
На підставі викладеного, керуючись ст. 17 КПК України, п. 10 ч. 7 КПК України та п. 6 ст. 9 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області про перегляд ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.07.2014, якою задоволено подання Києво-Святошинського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області та звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання призначеного вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 23.06.2011 у зв'язку із закінченням іспитового строку.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1