Справа № 466/5832/13-к Головуючий: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/665/14 Доповідач: ОСОБА_2
16 грудня 2014 року
Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
Головуючого: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
При секретарі: ОСОБА_5
З участю прокурора: ОСОБА_6
Потерпілого: ОСОБА_7 .
Пр-ка потерпілого: адвоката ОСОБА_8
адвокатів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 на вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 16 липня 2014 року, -
Даним вироком:
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним та засуджено за п.6 ч.2 ст.115, п.12 ч.2 ст.115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна; за ч.4 ст.187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна. Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_13 покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна. У відповідності до ст.70 КК України частково приєднано невідбуте покарання, призначене вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 18.06.2014 року та остаточно визначено ОСОБА_13 покарання у виді 14 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-
визнано винним та засуджено за п.6 ч.2 ст.115, п.12 ч.2 ст.115 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна; за ч.4 ст.187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна. Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_12 покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна. У відповідності до ст.70 КК України частково приєднано невідбуте покарання, призначене вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 18.06.2014 року та остаточно визначено ОСОБА_12 покарання у виді 13 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
Строк відбуття покарання обвинуваченим обчислюється з дня фактичного затримання - 15 травня 2013 року.
Стягнуто із ОСОБА_13 та ОСОБА_12 на користь держави 4727 грн. 45 коп. витрат за проведення експертиз.
ОСОБА_12 та ОСОБА_13 органами досудового слідства обвинувачуються у тому, що 15 травня 2013 року приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_13 , за попередньою змовою в групі з ОСОБА_12 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_14 з метою заволодіння її майном, шляхом обману і зловживання довірою потерпілої, з якою були знайомі, запросили її на відпочинок у безлюдне місце - лісовий масив, що по АДРЕСА_3 , що на відстані 94 метрів від автодороги «Рясна-Руська». Знаходячись у вказаному місці, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 розпивали спиртні напої в присутності ОСОБА_14 . У момент, коли потерпіла вирішила залишити їх компанію і піти по своїх справах, ОСОБА_12 за погодженням із ОСОБА_13 , витягнув з пакета заготовлений раніше ніж, вчинив розбійний напад на ОСОБА_14 із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я. Після чого ніж у нього забрав ОСОБА_13 , який, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_14 з метою заволодіння майном останньої, умисно наніс потерпілій ножем множинні удари в ділянку спини. В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_13 та ОСОБА_12 спричинили потерпілій тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що являлись небезпечними для життя в момент заподіяння і спричинили смерть потерпілої, тобто умисно вбили ОСОБА_14 .
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , зняли з тіла і заволоділи майном потерпілої, а саме колечком з жовтого металу трикутної форми з камінцем чорного кольору вартістю 700 грн., колечком з жовтого металу трикутної форми вартістю 700 грн., колечком з жовтого металу у вигляді ромашки з фіолетовим камінцем вартістю 600 грн., колечком з жовтого металу подовгастої форми у вигляді морської зірки з камінцем білого кольору вартістю 800 грн., колечком з жовтого металу у вигляді корони вартістю 800 грн., колечком у вигляді метелика вартістю 600 грн., кульчиками з жовтого металу у вигляді півкола вартістю 1000 грн., ланцюжком з жовтого металу на руку вартістю 500 грн., мобільним телефоном білого кольору типу «Смартфон» вартістю 1500 грн., колечком з металу сірого кольору вартістю 300 грн., грошима на суму 52 грн., а всього на загальну суму 7 552 грн., після чого, приховавши тіло втекли з місця вчинення злочину.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_11 , не погоджуючись із вироком суду 1-ї інстанції, вважає його занадто суворим, таким, що не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. При цьому, покликається на те, що судом, з його точки зору, не прийнято до уваги покликання ОСОБА_12 на те, що він на висловлену жестом пропозицію ОСОБА_13 наніс лише один непрямий удар ножем потерпілій ОСОБА_14 в область живота, чим не міг позбавити її життя, а решта ударів по тілу потерпілої були заподіяні безпосередньо ОСОБА_13 . Зазаначає, що ОСОБА_12 як на досудовому слідстві, так і судовому слідстві під час допиту визнавав свою вину у повному обсязі, підтвердив усі ті обставини, які були встановлені досудовим слідством, пов'язаних із скоєним ним злочином, щиро розкаявся у скоєному ним злочині та неодноразово наголошував на тому, що дуже шкодує та винить себе в в тому, що ним було вчинено вбивство іншої людини; він активно сприяв розкриттю злочину на досудовому слідстві, а також зобов'язався відшкодувати будь-яку шкоду заподіяну потерпілому, яким визнано чоловіка ОСОБА_15 ; не зважаючи на незаявлення цивільного позову, ним вже відшкодовано 8000 грн.; за місцем проживання характеризується позитивно. Просить оскаржуваний вирок суду змінити, призначивши ОСОБА_12 більш м'яке покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.115 КК України.
У змінах до апеляційної скарги адвокат ОСОБА_9 в інтересах підзахисного ОСОБА_12 , вказує на те, що, на його думку, судом 1-ї інстанції допущено неповноту судового розгляду оскільки залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого, справедливого судового рішення, оскільки судом не було допитано всіх свідків в даному кримінальному провадженні; не допитано судово-медичного експерта з приводу характеру нанесених тілесних ушкоджень, зокрема, чи нанесені тілесні ушкодження однією людиною чи кількома. Крім цього, вказує на те, що, з його точки зору, вирок Шевченківського районного суду м.Львова відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки, за наявності суперечливих показів обвинувачених, які мають істотне значення для висновків суду у вироку суду не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, не усунуто істотні суперечності в показаннях обвинувачених; позиція суду першої інстанції щодо показів обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , як суб'єктивний засіб уникнути відповідальності за вчинене з боку ОСОБА_13 та пом'якшення своєї участі з боку ОСОБА_12 , з його точки зору, є шаблонним та необґрунтованим. Вказані вище обставини, на думку захисту, призвели до неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність та призвели до постановлення необгрунтованого та незаконного вироку, який підлягає скасуванню. Просить оскаржуваний вирок суду скасувати і призначити новий розгляд в суді 1-ї інстанції.
У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_13 , не погоджуючись із вироком суду 1-ї інстанції, вважає його неправомірним і надуманим. При цьому, покликається на те, що жоден із свідків, покладених в основу обвинувачення, не був безпосереднім свідком події, а тому їхній покази не можуть бути доказом його вини; не знайдено знаряддя вбивства; протоколи та результати експертиз не доводять того, що саме він наніс ОСОБА_14 смертельні удари. Крім цього, зазначає, що суд безпідставно взяв до уваги лише покази ОСОБА_12 , а його проігнорував; судом не враховано виявлені порушення в ході досудового розслідування, а також те, що проти працівників міліції Шевченківського РВ м.Львова порушена кримінальна справа за фактом побиття, катування та вимагання показів, які не відповідають дійсності; не допитані ряд свідків, які б могли вказати на дійсні обставини справи. Просить вирок суду скасувати або ж відправити справу на додаткове розслідування.
У поданій апеляції захисник ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_10 , не погоджуючись із вироком суду, вважає його незаконним та необґрунтованим, а його висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також має місце невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При цьому, покликається на те, що матеріали провадження, з його точки зору, свідчать про те, що покази ОСОБА_12 являються неправдивими, носять характер уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин та перекладення злочину на ОСОБА_13 та повністю не підтверджуються матеріалами справи. Зазначає, що покази ОСОБА_13 підтверджуються матеріалами кримінального провадження та не містять будь-яких даних, разом з матеріалами кримінального провадження про доведеність вини ОСОБА_13 у скоєних злочинах. Крім цього, зазначає, що вироком суду від 16.07.2014 року ОСОБА_13 на підставі ст.70 КК України частково приєднано покарання, призначене вироком Шевченківського районного суду від 18.06.2014 року, який не вступив в законну силу, чим порушено принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, а також забезпечення права на оскарження процесуальних рішень. Просить оскаржуваний вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_13 на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а подані учасниками судового розгляду апеляції - без задоволення, обвинуваченого ОСОБА_12 та його захисника ОСОБА_9 , які змінені апеляційні вимоги підтримали повністю, просять вирок скасувати, призначивши новий розгляд у суді 1-ї інстанції, думку обвинуваченого ОСОБА_13 та його адвоката ОСОБА_10 , які подані ними апеляційні скарги на вирок суду підтримали, клопочуть про їх задоволення у повному об'ємі, виступ потерпілого ОСОБА_7 та його представника - адвоката ОСОБА_8 , які вважають вирок законним і обґрунтованим, просять залишити його без змін, а подані апеляційні скарги без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи поданих апеляцій, Колегія Суддів вважає, що такі до задоволення не підлягають.
До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.
Колегія Суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по справі вірно покладено в основу вироку в якості доказів:
- показання потерпілого ОСОБА_7 про те, що 15 травня 2013 року він дізнався, що його дружина ОСОБА_14 , 1982 року народження, вбита. Під час вбивства у його покійної дружини ОСОБА_14 були викрадені прикраси із золота, а саме колечко з жовтого металу трикутної форми з камінцем чорного кольору вартістю 700 гривень, колечко з жовтого металу трикутної форми вартістю 700 гривень, колечко з жовтого металу у вигляді ромашки з фіолетовим камінцем вартістю 600 гривень, колечко з жовтого металу подовгастої форми у вигляді морської зірки з камінцем білого кольору вартістю 800 гривень, колечко з жовтого металу у вигляді корони вартістю 800 гривень, колечко у вигляді метелика вартістю 600 гривень, кульчиками з жовтого металу у вигляді півкола вартістю 1000 гривень, ланцюжок з жовтого металу на руку вартістю 500 гривень, мобільний телефон білого кольору типу «Смартфон» вартістю 1500 гривень, колечко з металу сірого кольору вартістю 300 гривень, гроші в сумі 52 гривні, а всього майна на загальну суму 7 552 гривень.
- показання свідка ОСОБА_16 у судовому засіданні про те, що 15.05.2013 р. приблизно о 11 год. 00 хв. він проходив по лісовому масиву в районі вул.Шевченка, 303 у м.Львові на відстані 94 метрів від автодороги «Рясна-Руська», де побачив ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , які розпалювали вогнище, а коли повертався приблизно о 12 год. 10 хв., то за кілька метрів від цього місця в кущах виявив без ознак життя з розрізаним животом потерпілу ОСОБА_14 . Одразу повідомив про вбивство свого сина ОСОБА_17 , який знаходився у місці, де вбивці могли вийти із лісопосадки. Син затримав ОСОБА_12 , котрий намагався втекти, а ОСОБА_13 втік;
- показання свідка ОСОБА_17 у судовому засіданні про те, що 15.05.2013 р. біля 12-20 год. він перебував в с.Рясна Руська. Йому на мобільний телефон передзвонив його батько ОСОБА_16 і розповів, що у лісопосадці виявив труп дівчини, яку перед цим бачив в компанії двох хлопців, та перепитав, чи не бачив свідок двох хлопців, які б виходили з лісу, оскільки це можуть бути вбивці дівчини. ОСОБА_17 в цей час вийшов на вулицю і побачив двох хлопців по опису подібних на тих, про яких говорив батько. Один з них ніс в руках пакет зеленого кольору, а другий спортивну сумку сірого кольору. ОСОБА_17 почав рухатись в їх сторону та приблизившись крикнув щоб вони зупинились. Вони почали з'ясовувати, що свідок від них хоче, після чого ОСОБА_17 одного із них штовхнув, вони почали шарпатись, під час цього всі речі, що мали в руках викинули і почали втікати. Одного із них свідок ОСОБА_17 наздогнав і збив з ніг. Одночасно до них підбігли працівники міліції, які затримали цього хлопця. У судовому засіданні свідок ствердив, що затриманий ним 15.05.2013 р. хлопець - це ОСОБА_12 ;
- показання свідка ОСОБА_18 у судовому засіданні про те, що 15.05.2013 р. біля 12-20 год. він підійшов до смітників, що знаходяться в с.Рясна-Руська, щоб викинути сміття. В цей момент поблизу смітників стояло двоє хлопців, один з яких вищий на зріст, темноволосий, одягнений в світлу кофту в темну полоску та темні штани, теж щось викинув. З ним був хлопець трохи нижчий, одягнений у темні джинси і темно-синю куртку. В цей момент до свідка підійшов його знайомий ОСОБА_17 , який попросив допомогти йому затримати цих двох хлопців, які можливо вбили людину. ОСОБА_17 почав цих хлопців наздоганяти, коли наздогнав одного із них, між ними виникла шарпанина, а потім вони почали розбігатись в різні сторони. Коли свідок підбіг ближче, то побачив, що працівники міліції за допомогою ОСОБА_17 вже затримали одного із цих хлопців;
- протокол огляду місця події від 15.05.2013 року (т.1 а.с.23-54), з якого вбачається, що місцем події являється лісопосадка на відстані 90 м від автодороги «Рясна-Руська» по вул. Шевченка, 303 у м.Львові, де було виявлено труп жінки. На відстані 7 м від місця виявлення трупа на лісовій стежці маються сліди залишку багаття. Речі, вилучені із місця події та із трупа невідомої жінки, визнані речовими доказами та долучені до матеріалів справи (т.3 а.с.131-132);
- протокол впізнання трупа від 16.05.2014р. (т. 1 а.с.79-80), відповідно до якого
потерпілий ОСОБА_7 у трупі жінки, виявленому у лісопосадці масиву Рясне-2
15.05.2014 р. опізнав свою дружину ОСОБА_14 ;
- протокол затримання ОСОБА_12 від 15.05.2013 р. (т.1 а.с. 135-137), відповідно до якого у ОСОБА_12 було вилучено мобільний телефон «Смартфон» білого кольору та колечко сірого кольору;
- протокол затримання ОСОБА_13 від 15.05.2013 р. (т.1 а.с. 146-148), відповідно до якого у ОСОБА_13 під час затримання було виявлено та вилучено кульчики з металу жовтого кольору у вигляді півкруга, браслет з металу жовтого кольору розірваний, а також гроші в сумі 1 570 гривень;
- протокол пред'явлення речей для впізнання від 12.07.2013 р. (т.3 а.с.121-123), з якою вбачається, що із пред'явлених для впізнання чотирьох пар кульчиків з металу жовтого кольору потерпілий ОСОБА_7 опізнав кульчики під умовним номером 2, а саме кульчики із жовтого металу у вигляді півкруга, які належали його дружині ОСОБА_19 ;
- протокол пред'явлення речей для впізнання від 12.07.2013 р. (т.3 а.с. 124-126), з якого вбачається, що із пред'явлених для впізнання чотирьох наручних ланцюжків з металу жовтого кольору потерпілий ОСОБА_7 опізнав ланцюжок під умовним номером 3 по кольору металу та формі плетіння, який належав його дружині ОСОБА_19 ;
- протокол пред'явлення особи до впізнання від 16.07.2013 р. та фототаблиця до нього (т.3 а.с. 158-161) з якого вбачається, що свідок ОСОБА_16 опізнав ОСОБА_13 , як такого, що 15.05.2013 році об. 11 год перебував у лісовому масиві разом із потерпілою ОСОБА_14 та ОСОБА_12 ;
- протокол проведення слідчого експерименту із підозрюваним ОСОБА_12
від 17.05.2013 р. (т.1 а.с.198-204), з якого вбачається, що ОСОБА_12 показав, при яких
обставинах та яким способом було вбито ОСОБА_14 ;
- переглянуті у судовому засіданні матеріали відеозйомки до протоколу
проведення слідчого експертименту із ОСОБА_12 , аналогічними по змісту із
протоколом проведення слідчого експерименту;
- протокол огляду місця події від 15.05.2013р., з якого видно, що місцем події є узбіччя ґрунтової дороги на відстані 20 м від огородженої земельної ділянки по АДРЕСА_4 (т.1 а.с.55-60). 3 протоколу вбачається, що на узбіччі дороги знаходяться сміттєві баки, на відстані 1,5-1 м від яких виявлені та вилучені сумка спортивна сірого кольору та пакет зеленого кольору. У поліетиленовому пакеті виявлений молоток з дерев'яною ручкою, пляшки з-під пива. У сумці сірого кольору виявлені двостороння куртка біло-сірого кольору, яка по всій площині вкрита плямами бурого кольору, футболка чорного кольору з малюнком білого кольору з плямами бурого кольору, прозора скляна банка з рідиною прозорого кольору, косметичне дзеркальце, щітка для волосся, рожева помада, олівець чорного кольору та навушники. Вилучені речі опечатані на місці події;
- висновок судово-медичної експертизи № 407/2013 від 14.06.2013р. який вказує на те, що при дослідженні трупа ОСОБА_20 виявлено наступні ушкодження: дві колото різані рани в підлопатковій ділянці зліва, рана в підлопатковій ділянці справа (колено-різана), колено-різана рана по зовнішній поверхні в верхній третині правого плеча, колено-різана проникаюча рана в підребер'ї зліва, шкірна рана (колено-різана) в ділянці нижньої треті грудини, колено-різана рана в ділянці гребня тазової кістки зліва, пошкодження нижніх долей легень по задньо-бокових поверхнях, проникаюче пошкодження передньої стінки шлунку. Всі вище описані рани утворилися від дії колюче ріжучого знаряддя. В підлопаткових ділянках виявлено по одній проникаючій рані в плевральну порожнину з пошкодженням легень. Проникаюча рана живота утворилася від дії колюче ріжучого знаряддя, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент заподіяння. Описані вище ушкодження заподіянні зажиттєво. Рани, котрі були виявлені на тілі трупа ОСОБА_14 утворилися від дії колюче-ріжачого знаряддя, типу клинка ножа. За наявних судово-медичних даних встановити послідовність заподіяння пошкоджень не надається можливим. Оскільки після заподіяння проникаючих пошкоджень смерть ОСОБА_14 не настала раптово, не виключено, що вона могла вчиняти активні дії. Смерть ОСОБА_14 настала від проникаючих колото-різаних ушкоджень грудної клітки зі сторони спини і живота, що супроводжувалось кровотечею і призвело до гострої крововтрати (т.2 а.с.6-10);
- висновок медико-криміналістичної експертизи №123/2013 мк. від 11.06.2013 р. (т.2 а.с.278-283), з якого вбачається, що при дослідженні одягу та клаптів шкіри трупа ОСОБА_14 виявлено наскрізні колото-різані пошкодження, які утворились від дії гострого плоского колюче-ріжучого знаряддя, типу клинка ножа. Дані пошкодження на одязі і на клаптях шкіри могли бути спричиненими одним і тим же предметом. Всі пошкодження на одязі співпадають за локалізацією з тілесними ушкодженнями, що можна пояснити тим, що в момент заподіяння ушкоджень одяг міг значно зміщуватись відносно тіла, що характерно для боротьби та самооборони.
Колегія Суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції належним чином перевірив усі докази по справі, взявши до уваги їх як правдиві та такі, що відповідають дійсним обставинам справи, є послідовними і такими, що узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі. Показання ж підсудного ОСОБА_13 щодо особистої непричетності до вчинення суспільно-небезпечного діяння, судом першої інстанції вірно оцінено критично. Висновок судово-медичного експерта №407/2013 судом також вірно взято до уваги, оскільки такий не викликає жодних сумнівів.
При цьому, судом дано належну оцінку усім зібраним та перевіреним по справі об'єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, п.12 ч.2 ст.115 КК України; ч.4 ст.187 КК України.
Щодо покликань обвинуваченого ОСОБА_13 на неправомірність дій працівників Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області при проведенні досудового розслідування, такі не відповідають дійсності, оскільки у результаті проведеної перевірки на підставі норм чинного КПК України кримінальне провадження № 42013150090000160, внесене до ЄРДР - закрито 26.05.2014р. у зв'язку із відсутністю у діях службових осіб Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України; 14 жовтня 2014 року заступником прокурора Львівської області В. Брездень затверджено висновок про законність закриття кримінального провадження № 42013150090000160.
Щодо правильності призначення обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_12 покарання, то Колегія Суддів вважає за необхідне відзначити, що суд першої інстанції призначив таке обвинуваченим відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ними злочинів, осіб винних, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При обранні міри покарання судом 1-ї інстанції враховано, зокрема, те що вони вчинили злочин у стані алкогольного сп'яніння, визнання ОСОБА_12 своєї вини, щире каяття та сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування потерпілому заподіяних злочином збитків; обвинувачені мають невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 18 червня 2014 року.
З урахуванням викладеного, Колегія Суддів вважає, що судом першої інстанції ОСОБА_13 та ОСОБА_12 призначено покарання за п.6 ч.2 ст.115, п.12 ч.2 ст.115 КК України; ч.4 ст.187 КК України у межах, установлених санкціями даних статтей, із урахуванням Загальних засад призначення покарання, регламентованих чинним КК України, а також норм ст.ст.373;374 КПК України та належним чином мотивовано прийняте рішення.
Призначене районним судом покарання обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , на переконання Колегії Суддів, буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг правильних висновків суду не спростовують.
Підстав для зміни чи скасування прийнятого судом рішення Колегією Суддів не встановлено і таких Колегія Суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.405; 407; 419; КПК України, Колегія Суддів, -
апеляційні скарги захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 на вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 16 липня 2014 року відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за п.6 ч.2 ст.115, п.12 ч.2 ст.115 КК України; ч.4 ст.187 КК України залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 16 липня 2014 року відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за п.6 ч.2 ст.115, п.12 ч.2 ст.115 КК України; ч.4 ст.187 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3