Справа № 461/3868/14 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.
Провадження № 22-ц/783/5629/14 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.
Категорія: 24
16 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Бойко С.М., Берези В.І.
за участі судового секретаря: Брикайло М.В.,
представника ЛКП«Цитадель-Центр» Борох З.І. та відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2014 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Цитадель-Центр» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Львівського комунального підприємства «Цитадель-Центр» про зобов'язання до вчинення дій, -
В квітні 2014 Львівське комунальне підприємство (далі ЛКП) «Цитадель-Центр» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, як співвласників квартири АДРЕСА_1, про стягнення з них заборгованості за житлово-комунальні послуги, позиваючись на те, що ЛКП «Цитадель-Центр» обслуговує багатоквартирний житловий будинок, надаючи послуги з утримання даного будинку, споруд та прибудинкової території, що перебуває на балансі Львівської міської ради, згідно затвердженого переліку послуг, однак відповідачі надані послуги не оплачують, внаслідок чого у них утворився борг перед ЛКП в сумі 3127,36 гривень, який просить солідарно стягнути з відповідачів.
В травні 2014 року до суду із зустрічним позовом звернувся ОСОБА_3, який просить суд зобов'язати ЛКП «Цитадель-Центр» укласти з ним договір про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, по формі та за змістом затвердженого цією постановою Типового договору з істотними умовами, а також зобов'язати укласти договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1, по формі та за змістом Типового договору, з визначенням вартості кожної складової частини тарифу та обов'язковими додатками по п.п.2,3 відповідно до Порядку формування тарифу та з істотними умовами. Просить також стягнути з ЛКП «Цитадель-Центр» на його користь 10000 грн..
В обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що неодноразово звертався до ЛКП «Цитадель-Центр» з вимогами укласти такі договори, однак вказане комунальне підприємство обмежувалось лише відписками, що вимагало від нього додаткових зусиль на підготовку претензій та звернень до органів влади за захистом своїх прав, переживань та призвело до моральних страждань.
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 07 липня 2014 року первісний позов задоволено. Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ЛКП «Цитадель-Центр» 3127 грн. 36 коп. та 128 грн. 90 коп. витрат позивача на сплату судового збору. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Додатковим рішенням Галицького районного суд м. Львова від 17 вересня 2014 року вказана заборгованість та судові витрати стягнуті солідарно на користь ЛКП «Цитадель-Центр» поряд з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 також і з ОСОБА_5.
Рішення суду від 07 липня 2014 року оскаржили ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В апеляційній скарзі апелянти посилаються на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, на основі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ЛКП «Цитадель-Центр» та задовольнити його зустрічний позов. (а.с. 89-94).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3 на обґрунтування апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника ЛКП «Цитадель-Центр» Борох З.І., перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи та безспірно встановлено судом першої інстанції, відповідачі по справі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1, який перебуває у власності Львівської міської ради. Балансоутримувачем даного будинку і виконавцем з надання житлово - комунальних послуг є ЛКП «Цитадель-Центр», що сторонами не заперечується.
Згідно статуту ЛКП «Цитадель-Центр», таке підприємство створене Львівською міською радою та підпорядковане районній адміністрації Галицького району м.Львова, напрямками діяльності якого є: належне утримання житлових будинків та прибудинкової території незалежно від форми власності, статусу квартир та нежитлових приміщень, які розміщені в житловому будинку; забезпечення квартиронаймачів, власників квартир та нежитлових приміщень у житлових будинках якісними житлово-комунальними послугами; забезпечення виконання власниками квартир та квартиронаймачами вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями; надання населенню та власникам нежитлових приміщень житлових будинків послуг з теплопостачання на опалення приміщень та гарячого водопостачання; забезпечення належного санітарного, протипожежного і технічного стану допоміжних приміщень та місць загального користування будинку, санітарного стану прибудинкової території та територій загального користування; забезпечення підготовки житлового фонду до експлуатації у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди;
Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир ( будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України незалежно від форм власності на них.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 та п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», власник квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та ОСОБА_5, при фактичному існуванні між сторонами договірних правовідносин з надання та отримання житлово-комунальних послуг з обслуговування та утримання вказаного будинку, свої обов'язки по оплаті за надані житлово-комунальні послуги належним чином не виконували з продовж 2010 - 2014 років, внаслідок чого станом на квітень 2014 року з жовтня 2010 року утворився борг за надані послуги в розмірі 3127,36 гривень, що підтверджується розрахунком позивача, який відповідачами не спростовано (а.с. 3).
При цьому відповідач ОСОБА_3 не заперечує, що за вказаний період здійснив лише три проплати: в червні 2012 року в розмірі 3164,78 грн. на виконання іншого судового рішення за попередній період та 15 грн. і 11 грн. відповідно в лютому та березні 2014 року, інших оплат не здійснював, оскільки вважає що між сторонами відсутні договірні правовідносини та послуги з утримання будинку і прибудинкової території в повному обсязі і належної якості не надаються.
Рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради № 1431 від 26.12.2008 р. зі змінами та доповненнями та № 561 від 31 травня 2011 року, які діяли у період виникнення заборгованості відповідачів по оплаті за житлово-комунальних послуг, затверджені тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій для населення у житлових будинках в м.Льовові. Зокрема, в тарифи закладені витрати на вивезення побутового сміття, утримання внутрішньо-будинкових систем (водопостачання та каналізація, електромережі), обслуговування димовентиляційних каналів, освітлення місць загального користування, дрібний поточний ремонт житла та виконання аварійних робіт та інш., які лягли в основу формування тарифу по оплаті цих послуг по будинку АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що позивач у вказаний період надавав послуги з утримання будинку: обслуговування димовентиляційних каналів, вивезення побутового сміття, освітлення сходових кліток та підвалів, утримання внутрішньо - будинкових систем: водопостачання та каналізація, електромережі, дрібний поточний ремонт житла та виконання аварійних робіт, підготовки до осінньо-зимового періоду, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт та інш. документами (а.с.57-79).
Заперечення відповідача про те, що він не зобов'язаний проводити оплату у зв'язку з тим, що послуги фактично не надаються або надаються неналежної якості, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до п.6 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач ОСОБА_3 та інші співвласники квартири з претензіями у встановленому ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядку до надавача послуг не звертались.
Колегія суддів вважає, що доводи відповідачів про те, що вони не несуть обов'язку по оплаті житлово-комунальних послуг у зв'язку з не укладенням з ними письмового договору не заслуговують на увагу.
Частиною 1 ст.19 Закону №1875 - ІV від 24 червня 2004 року передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконання житлово-комунальних послуг.
В ході розгляду справи апеляційним судом, відповідач ОСОБА_3 зазначив, що ЛКП «Цитадель-Центр» пропонувало йому укласти договір про надання житлового-комунальних послуг на основі типового договору, бланки яких неодноразово надсилались на його адресу, з чим він не погодився, оскільки вважає, такі договори носять формальний характер та за формою і за змістом не відповідають Типовому договору.
Пунктом 1 ч.3 ст.20 Закону №1875 - ІV від 24 червня 2004 року передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п.3 ч.2 ст.21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (далі - постанова №529).
З аналізу змісту ч.3 ст.6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст.19 - 21 Закону № 1875 - ІV від 24 червня 2004 року, постанови № 529 вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Я вбачається з типових договорів , які скеровувались ЛКП «Цитадель-Центр» ОСОБА_3 для підписання, такі, в супереч твердженням відповідача, відповідають за своїми формою і змістом вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 (а.с.20-27).
Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст.ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19,20 Закону № 1875 -ІV від 24 червня 2004 року.
Оскільки встановлено, що позивачем виконувались свої обов'язки по наданню послуг з обслуговування будинку, проте відповідач свої обов'язки по оплаті за надані послуги не виконує, суд правильно прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи, що суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, застосував закон, який поширюється на зазначені правовідносини, при встановленні зазначених фактів судом не було допущено порушень норм процесуального права, доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення також не дають підстав для висновку про те, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.309 ЦПК України, як підстава для скасування рішення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів. -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .
Головуючий: Штефаніца Ю.Г.
Судді: Бойко С.М.
Береза В.І.