23 жовтня 2006 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Панченко О.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату про зобов'язання перерахувати розмір пенсії, -
встановив:
Із касаційної скарги вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жоввтня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2005 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.
Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями, ОСОБА_1. звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою в порядку передбаченому ЦПК України 1963 року, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив вказані судові рішення скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити.
Листом Верховного Суду України від 14.09.2005 р. на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам ст. 213 КАС України.
З огляду на зазначене відсутні перешкоди для її прийняття до провадження Вищого адміністративного суду України та відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 213, 214 КАС України, п.п. 7, 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 січня 2005 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України О.І. Панченко