Справа № 161/12366/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А.М.
Провадження № 22-ц/773/1823/14 Категорія: 27 Доповідач: Карпук А. К.
19 грудня 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Карпук А. К.,
суддів - Здрилюк О.І., Бовчалюк З.А.,
при секретарі Концевич Я.О.,
з участю представника позивача Шульженка І.С.,
представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 18 серпня 2014 року,
В липні 2014 року ПАТ "ОТП Факторинг Україна" звернулося в суд із зазначеним позовом посилаючись на те, що 05 лютого 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого по всіх правах і обов'язках виступає ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти на загальну суму 64380 доларів США зі сплатою 3,99 % річних та FIDR з кінцевим терміном погашення 04 лютого 2033 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язання між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки.
Станом на 15 липня 2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 61804,80 доларів США, що еквівалентно 722498,11 грн., заборгованість за нараховані відсотки - 3724,32 доларів США, що еквівалентно 43537,30 грн., заборгованість по пені - 10768,11 доларів США, що еквівалентно 125946,49 грн., однак позивач просить с тягнути пеню в розмірі 62973,25 грн.
Тому просив стягнути солідарно з відповідачів вказані кошти та понесені судові витрати.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 серпня 2014 року позов задоволено.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" кредитну заборгованість в розмірі 829008 грн. 66 коп.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" понесені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 3654 грн. по 1827 з кожного.
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 просять скасувати це рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, аналізуючи обставини справи та докази, якими вони підтверджуються, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3, як основний боржник та відповідач ОСОБА_2, як поручитель несуть солідарну відповідальність у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору основним боржником ОСОБА_3 та утворенням у зв'язку з цим заборгованості.
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи та ґрунтуються на Законі.
Зокрема, судом першої інстанції встановлено, що 05.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ОПТ Банк», та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № ML А00/023/2008, відповідно до якого останній надано грошові кошти на загальну суму 64380,00доларів США з плаваючою відсотковою ставкою з кінцевим терміном погашення до 04.02.2033 року (а.с. 5-8).
Відповідно до п. 1.5.1. частини 2 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок (а.с. 6 зворот).
Згідно п. 1.9.1 кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов'язань (а.с. 7).
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору, проценти нараховуються на фактичну суму наданих кредитних коштів і за фактичний час використання таких коштів, включаючи день видачі та виключаючи день повернення (а.с. 6 зворот).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту з ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR - А00/023/2008 від 05.02.2008 (а.с. 9-13).
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору поруки поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань. Станом на 15.07.2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі - 61804,80 доларів США, що еквівалентно - 722498,11 грн.,заборгованість за нараховані відсотки - 3724,32 доларів США, що еквівалентно - 43537,30 грн., заборгованість по пені - 10768,11 доларів США, що еквівалентно - 125946,49, однак позивач просить стягнути пеню в розмірі - 62973,25 грн. Всього сума боргу становить - 65529,12 доларів США та пеня - 62973,25 грн., що в національній валюті становить - 829 008,66 грн. (а.с. 42-43).
Позивачем надсилалися відповідачам письмові вимоги про повернення боргу (а.с. 39-41).
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши про порушення основним боржником зобов'язання, на підставі ст.ст. 553-554, 509, 526, 527, 530, 549, 550 ЦК України та відповідно до умов кредитного договору та договору поруки дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Згідно з положеннями ч. І ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
З апеляційної скарги вбачається, що апелянти вважають рішення незаконним у зв'язку з недоведеністю позивачем права вимагати повернення боргу.
Однак, такі доводи спростовуються наступним.
Згідно з дослідженим судом апеляційної інстанції договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 року, «ОТП Банк» та ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» уклали договір купівлі-продажу кредитного портфелю, предметом якого є кредитний портфель, що включає Кредитні договори, вказані в Додатку № 1 до цього договору (п. 3.1). Згідно з пунктом 12.23 цього додатку, предметом договору є, в тому числі, і кредитний договір, укладений з ОСОБА_3 (а.с. 151,152, 157 - зворот, 167 - зворот).
В пункті 3.4 сторонами передбачено обов'язок передачі прав за договорами забезпечення.
Таке зобов'язання було виконано укладення договору про уступлення права вимоги (а.с. 111).
На виконання п.4.1 передача кредитного портфелю оформлена актом приймання передачі від 10.12.2010 року (а.с. 41).
Також, судом апеляційної інстанції досліджено договір про відступлення права вимоги №н/б від 10.12.2010 року з якого вбачається, що ПАТ «ОТП Банк» передало, а ТзОВ «ОТП Факторинг України» прийняло право вимоги за: кредитними договорами (п.1.1), та право вимоги за договорами забезпечення) п.1.1.1 Перелік договорів та клієнтів міститься в додатку № 1 (а.с. 111).
Із змісту Додатку 1 до договору про уступлення права вимоги вбачається, що ТзОВ ОТП Факторинг Україна» набуло права вимоги за кредитним договором № ML А00/023/2008 укладеним з ОСОБА_3, договором іпотеки №РМL - А00/023/2008 від 05.02.2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 та договором поруки № SR - А00/023/2008 від 05.02.2008 року, укладеним з ОСОБА_2, про що зазначено в строфі під № 1495 (а.с. 113, 148-зворот).
Відповідно до ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Таким чином, до ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» як кредитора у зобов'язанні, що виникли із кредитного договору та договору поруки.
Також, слід зазначити, що відповідачами та їх представником, який є адвокатом, ні в заяві про перегляд заочного рішення, ні в апеляційній скарзі, ні в суді апеляційної інстанції не заявлялось клопотання та не подавалась заява про застосування строків позовної давності.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 18 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає зконної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з часу набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді