Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України в складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Пекного С.Д., Федченка О.С.
з участю прокурора
Глибченко Т.Г.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві “ 31 “ жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом, на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 28 липня 2006 року, якою кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1 за ст.ст.115 ч.2 п.п.1, 2, 4, 6, 9, 12; 187 ч.4, 304 КК України,
ОСОБА_2 за ст.ст. 115 ч.2 п.п.1, 2, 4, 6, 9, 12; 187 ч.4, 304, 355 ч.2 КК України,
ОСОБА_3 за ст.ст.115 ч.2 п.п.1, 2, 4, 6, 9, 12; 187 ч.4, 304 КК України,
ОСОБА_4за ст.ст. 115 ч.2 п.п.1, 2, 4, 6, 9, 12; 187 ч.4 КК України
направлено прокурору Львівської області для проведення додаткового розслідування.
Органом досудового слідства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 обвинувачуються в тому, що вони 15 грудня 2003 року біля 01 години за попередньою змовою між собою та невстановленими особами на ім'я ОСОБА_5та ОСОБА_6, проникли в будинок потерпілої ОСОБА_7, розташованому в с. Довгому, Стрийського району Львівської області, де вчинили розбійний напад на потерпілу ОСОБА_7, в процесі нападу скоїли умисне вбивство потерпілої та її малолітньої доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після цього заволоділи майном на загальну суму 780 грн. 51 коп.
Також ОСОБА_1, ОСОБА_2, і ОСОБА_3 обвинувачені у втягненні неповнолітньої ОСОБА_4 у злочинну діяльність, а ОСОБА_2. - ще й у примушуванні ОСОБА_1 до виконання цивільно-правового зобов'язання 14 грудня 2003 року у м.Стрию Львівської області за місцем тимчасового помешкання ОСОБА_1 по АДРЕСА_1.
В якості підстави для направлення справи на додаткове розслідування суд послався на те, що слідчий, який провадив додаткове слідство, не виконав усі вимоги ухвали апеляційного суду Львівської області від 8 квітня 2005 року про направлення даної справи на додаткове розслідування, а крім слідчих дій, зазначених у цій ухвалі, необхідно з'ясувати ряд інших обставин, що також стосуються повноти та правильності досудового слідства. В ухвалі викладені вказівки суду для органу досудового слідства, які необхідно виконати для встановлення істини у справі як за епізодом розбійного нападу та вбивства потерпілих ОСОБА_7, так і за епізодами про обвинувачення ОСОБА_2 за ст.355 ч.2 КК України і за епізодом про втягнення неповнолітньої ОСОБА_4 у злочинну діяльність.
У касаційному поданні прокурор спростовує частину викладених в ухвалі суду недоліків слідства, зазначає, що деякі з них можуть бути усунуті в судовому засіданні, а решту вказівок суду вважає необґрунтованими і такими, що не можуть суттєво вплинути на хід судового розгляду справи та прийняття остаточного рішення. Прокурор просить ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора задоволенню не підлягає на наступних підставах.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд обґрунтовано вказав в ухвалі, що орган досудового слідства, в порушення вимог ст.22 КПК України, не вжив усіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, для виявлення як обставин, що викривають, так і обставин, що виправдовують підсудних, а також тих обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, слідчий, який проводив додаткове розслідування, не виконав вказівки, викладені в ухвалі апеляційного суду від 8 квітня 2005 року та в ухвалі Верховного Суду України від 26 липня 2005 року.
Так, судом першої інстанції та касаційним судом правильно поставлені питання про необхідність установлення часу, способу та місця проникнення підсудними у будинок потерпілої. Показання підсудних із цього приводу є суперечливими та виключають одне одного.
У зазначених судових рішеннях правильно поставлено питання про необхідність перевірки алібі ОСОБА_2 та факту перебування його на момент вчинення злочину у венерологічному відділенні ІНФОРМАЦІЯ_2. Також слідчі органи не встановили, чи міг ОСОБА_2 покидати відділення на деякий час та повернутися назад непоміченим. Крім того, не перевірено, чи міг ОСОБА_2 покинути відділення не через двері, а через вікно, і таким же чином повернутися у відділення. Обґрунтованим є і поставлене в судових документах питання про перевірку тривалості часу, яка була необхідна, щоб підсудні зібралися разом і дісталися із м.Стрия до с.Довге.
Заслуговує на увагу питання про встановлення часу скоєння злочину. Показання підсудних ОСОБА_3 і ОСОБА_4, висновки експертиз, показання експерта в судовому засіданні відрізняються із приводу часу скоєння злочину.
Крім того, колегія суддів вважає, що при проведенні додаткового розслідування необхідно перевірити та дати оцінку й іншим поставленим в ухвалі питанням.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційний суд обґрунтовано направив справу стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2а, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на додаткове розслідування, а поставлені в ухвалі питання неможливо вирішити в ході судового слідства, до того ж це не є компетенцією суду.
Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України, колегія суддів -
касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Львівської області від 28 липня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4- без зміни. Запобіжний захід підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без зміни - тримання під вартою.
судді:
Синявський О.Г. Пекний С.Д. Федченко О.С.