18 грудня 2014 року Справа № 88441/11/9014
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Затолочного В.С., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 31 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії, -
19.01.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області (далі - УПФУ) в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати розміру додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену ч. 2 ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з липня 2010 року відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком для осіб, яківтратили працездатність з врахуванням виплаченої щомісячної додаткової пенсії; визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати збільшення пенсії, передбаченої ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату з липня 2010 року доплати до пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням набутого понаднормового стажу роботи до пенсії, що підлягає збільшенню на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом стаж для чоловіків 20 років, але не вище 75 % заробітку за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004 року з врахуванням середньомісячного заробітку, який визначається відповідно до ст. 57 вищезазначеного Закону та період стажу, набутого з 01.01.2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням виплачених сум; визнати дії відповідача протиправними щодо проведення в 2010 році перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з липня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що перерахує року перерахунку пенсії, тобто з 1650,43 грн.
Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 31 січня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФУ щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до положень ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2009 календарний рік. Зобов'язано УПФУ провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2011 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 календарний рік (1650,43 грн.) з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії УПФУ щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч. 2 ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано УПФУ провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком за період з 19.07.2010 рокупо 31.01.2011 року на підставі положень до ст.ст. 51, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії УПФУ щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшення пенсії згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано УПФУ провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з 19.07.2010 року доплати до пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням набутого понаднормового стажу роботи до пенсії, що підлягає збільшенню на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом стаж для чоловіків 20 років, але не вище 75 % заробітку за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004 року з врахуванням середньомісячного заробітку, який визначається відповідно до ст. 57 вказаного Закону та період стажу, набутого з 01.01.2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії і йому з 25.04.2004 року призначено пенсію із зменшенням пенсійного віку, він перебуває на обліку в УПФУ. Загальний страховий стаж на час призначення пенсії становив 31 рік 2 місяці 15 днів, на даний час - 38 років 10 місяців 6 днів. Після призначення пенсії позивач продовжує працювати. Протягом 2010 року позивач звертався в УПФУ із заявою щодо проведення перерахунку призначеної пенсії за віком з більшого стажу та заробітку. Разом з тим, при проведенні перерахунку не було застосовано показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 календарний рік. Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі при проведенні перерахунку пенсії застосовує показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (з розрахунку 1197 гривень 91 копійки) відповідно до п.п. 3 п. 11 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", а не показник середньої заробітної плати за 2009 рік. Зазначене встановлено з досліджених судом посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 (категорії 3).
Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п.п. 13 п. 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, який набрав чинності 1.01.2008 року, текст ч. 2, 4 ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено у новій редакції, відповідно до якої о собам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Частиною 2 статті 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності з 22.05.2008 року, визначено, що особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи. Водночас, порядок перерахунку пенсій Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч. 7 ст. 9 КАС України.
Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 ч. 2 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.
За таких обставин є правильним та таким, що відповідає положенням Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що позивач має право на виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі, не нижчому 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, та збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений ч. 2 ст. 56 вказаного Закону стаж, але не вище 75 процентів заробітку .
Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягає ч. 2 ст. 51, ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", на підставі якої здійснювалось нарахування щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачу, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав, суперечить положенням Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які є чинними на даний час.
При цьому суд бере до уваги, що дія норм ст.ст. 51, 56 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у 2010 році не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами, а зміни, внесені Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ст. 70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, позивачу мали здійснюватися відповідно до норм ч. 2 ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів не бере до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", чинної з 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст. 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року встановлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 825 гривень, з 1 квітня - 839 гривень, з 1 липня - 843 гривень, з 1 жовтня - 861 гривні, з 1 грудня - 875 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: ... осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Згідно ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року встановлено у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Крім того, позивач звернувся до відповідача про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік.
Задовольняючи позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення на підставі рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року№ 10рп/2008 та пп.3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Суд першої інстанції вважав, що дії УПФУ щодо застосування під час проведення перерахунку пенсії позивачу в 2010 році показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, а не за попередній календарний 2009 рік, є неправомірними.
Однак, колегія суддів вважає що даний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав. Так, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) встановлено формулу заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
У редакції Закону від 9 липня 2003 року, яка набрала чинності 1 січня 2004 року, зазначена формула була такою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 +... + Кзn); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи (абзаци другий - шостий частини другої статті 40 Закону).
Відповідно до ч 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI статтю 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» змінено та викладено в такій редакції: у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Цим же Законом до ст. 40 Закону було внесено зміни згідно яких показник Зс було змінено та викладено в такій редакції Зс - (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 вказані вище зміни були визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, з 22 травня 2008 року відновлено дію положення частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону у первинній його редакції, які й підлягають застосуванню.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яким встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений частиною четвертою статті 42 Закону, у редакції Закону від 9 липня 2003 року.
Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме нормативні положення статті 42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених за Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та були і залишаються чинними на момент проведення перерахунку пенсії. Як зазначалося вище, зі змісту цих положень випливає, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.
За таких обставин, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області задовольнити частково.
Постанову Маневицького районного суду Волинської області від 31 січня 2011 року у справі № 2а-2а-134 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшення пенсії згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч. 2 ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком за період з 19.07.2010 року по 31.01.2011 року на підставі положень до ст.ст. 51, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» з урахуванням виплачених сум та доплати до пенсії відповідно до вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням набутого понаднормового стажу роботи до пенсії, що підлягає збільшенню на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений законом стаж для чоловіків 20 років, але не вище 75 % заробітку за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004 року з врахуванням середньомісячного заробітку, який визначається відповідно до ст. 57 вказаного Закону та період стажу, набутого з 01.01.2004 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя В.С. Затолочний
суддя З.М. Матковська