26 грудня 2014 року м. Київ В/800/5538/14
Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Ланченко Л.В., Шипуліної Т.М.,
перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт»
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2014 року
у справі № 2а-9771/12/2670 (К/800/28361/13)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» звернулось до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2014 року у справі № 2а-9771/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року було залишено без змін.
Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: статей 204, 215, 228, 234 Цивільного кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» до заяви про перегляд судового рішення додані ухвала Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року у справі № 826/9918/13-а (К/800/31000/14) та постанова Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № 2а-9864/11/2670 (К/9991/50772/12).
Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт», а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення про збільшення грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість та було підтверджено висновки судів попередніх інстанцій про правомірність цього рішення, з огляду на те, що позивачем не було доведено реальності господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кайман-Трейд», оскільки: директор постачальника у період спірних правовідносин перебував за кордоном та не перетинав державного кордону України, що свідчить про неможливість підписання ним первинних бухгалтерських документів від імені цього товариства; вказаний контрагент не задекларував відповідну суму податкових зобов'язань за розглядуваними операціями; позивачем не подано необхідних документів на підтвердження існування активу, його руху в процесі виконання поставок (доказів його транспортування, приймання уповноваженою особою тощо), його оплати, подальшого використання у господарській діяльності позивача.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року у справі № 826/9918/13-а (К/800/31000/14), на яку посилається заявник як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість і було підтверджено висновки суду апеляційної інстанції про неправомірність цього рішення, з огляду на те, що: у позивача були наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи, а саме - відповідні податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, акти передачі майна, які містять детальний опис поставлених товарів, виконаних робіт (наданих послуг), характеристики їх кількісних та якісних показників, обсяг наданих послуг, обсяг товарів, та банківські виписки; на час укладання договорів із позивачем, його контрагент був платником податку на додану вартість згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мав достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод; доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентом, апеляційним судом правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.
Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано положення Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ухвалення різних за змістом рішень суду касаційної інстанції стало наслідком неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, які визначають межі повноважень адміністративного суду при перевірці правильності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За таких обставин у допуску справи до провадження необхідно відмовити.
При цьому, колегія суддів вказує, що Вищим адміністративним судом України не надавалась оцінка постанові Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № 2а-9864/11/2670 (К/9991/50772/12) в силу положень статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на дату судового рішення, про перегляд якого подано заяву, та з огляду на відсутність клопотання про поновлення процесуального строку.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-9771/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ Г.К. Голубєва
_____________________ О.В. Карась
_____________________ Л.В. Ланченко
_____________________ Т.М. Шипуліна