11 грудня 2014 року м. Київ К/800/13190/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Кравцова О.В.,
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання нечинним та скасування доручення, -
У жовтні 2013 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання нечинним та скасування доручення відповідача директору КП «Київблагоустрій» щодо невідкладного вжиття заходів шляхом демонтажу тимчасової споруди, розташованої по АДРЕСА_1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Судами встановлено, що позивач зареєстрований 26 квітня 1996 року як фізична особа-підприємець та здійснює підприємницьку діяльність у тимчасовій споруді, розміщеній по АДРЕСА_2.
02 квітня 2012 року між позивачем та Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено договір № 361-01/36 про сплату пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва за тимчасову споруду площею 6,0 кв.м, розташовану по АДРЕСА_2.
Також позивачем отримано довідку про функціональне призначення тимчасової споруди площею 6,0 кв.м, розташованої по АДРЕСА_2.
Позивачем було проведено реконструкцію вказаної тимчасової споруди та сплачено орендну плату за земельну ділянку 16 кв.м.
Відповідачем встановлено порушення пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, а саме відсутність дозвільної документації на тимчасову споруду по АДРЕСА_1 та винесено припис від 03 квітня 2013 року № 1301741, яким власнику тимчасової споруди, розташованої по АДРЕСА_1, запропоновано негайно надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди.
Також відповідачем видано доручення директору КП «Київблагоустрій» про невідкладне вжиття заходів шляхом демонтажу тимчасової споруди, розташованої по АДРЕСА_1.
В ході виконання оскаржуваного доручення було демонтовано реконструйовану позивачем тимчасову споруду.
Не погоджуючись з зазначеним дорученням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що відповідач при внесенні оскаржуваного доручення діяв у межах, у спосіб та у відповідності до вимог чинного законодавства, а факт порушення правил позивачем пункту 20.1.1 Правил благоустрою м. Києва шляхом розміщення новозбудованої тимчасової споруди без дозвільної документації, відповідає фактичним обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2013 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій погоджується із огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правилами благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25 грудня 2008 року, передбачено, що тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.
Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі - Порядок № 244), визначено механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 1.10 Порядку № 244 для розміщення групи тимчасових споруд (але не більше п'яти) розробляється єдиний паспорт прив'язки тимчасової споруди з прив'язкою кожної окремої тимчасової споруди з відображенням благоустрою прилеглої території та інженерного забезпечення (на топографо-геодезичній основі М 1:500).
Порядком № 244 визначено, що замовник - це суб'єкт господарювання, який має намір розмістити тимчасову споруду на підставі паспорта прив'язки тимчасової споруди.
Положеннями пунктами 2.1, 2.2, 2.6 Порядку № 244 встановлено, що підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки тимчасової споруди. Замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди. Для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС.
Згідно підпункту 2.23 Порядку № 244 після розміщення тимчасової споруди замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив'язки.
Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється, що передбачено пунктом 2.31 Порядку № 244.
Пунктом 13.2.5 Правил благоустрою міста Києва передбачено, що малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм.
Відповідною оформленою в установленому порядку дозвільною документацією для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) є Ордер на розміщення тимчасової споруди (в тому числі тимчасовий), виданий Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктом 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва встановлено, що контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», цих Правил здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.
Згідно пункту 19.2.1 Правил благоустрою міста Києва уповноважені працівники Головного управління контролю за благоустроєм мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва передбачено, що до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у:
- порушенні вимог Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про відходи» та «Про охорону навколишнього природного середовища»;
- порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил;
- проектуванні об'єктів благоустрою м. Києва з порушенням вимог Правил забудови м. Києва та державних будівельних норм;
- порушенні режиму використання й охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення;
- самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою;
- пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою;
- знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення;
- забрудненні (засміченні) території;
- самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об'єктах благоустрою території міста;
- неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо;
- створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об'єктів та елементів благоустрою.
Як вбачається із матеріалів справи в ході реконструкції належної позивачу тимчасової споруди, що знаходиться по АДРЕСА_2 ним було збудовано ще одну тимчасову споруду, яку було демонтовано на виконання оскаржуваного доручення.
Також матеріалами справи підтверджено, що паспорт прив'язки новозбудованої тимчасової споруди на підтвердження її адреси розташування (АДРЕСА_2) у позивача відсутній, а дозвільні документи на реконструйовану ним тимчасову споруду перебувають на стадії розробки.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до вірного висновку, що Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надаючи доручення директору КП «Київблагоустрій» щодо невідкладного вжиття заходів шляхом демонтажу тимчасової споруди, розташованої по АДРЕСА_1, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 224, 221-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: