Ухвала
22 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ситнік О.М.,
суддів:Леванчука А.О., Мазур Л.М., Маляренка А.В.,Юровської Г.В.
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення коштів,
У грудні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») про стягнення коштів.
Позов мотивовано тим, що 18 грудня 2009 року між ним і ПАТ «Родовід Банк» було укладено два договори про строковий банківський вклад в сумі 184 000 доларів США на строк 12 місяців і 2 дні з виплатою 13,5 % річних та суми вкладу в кінці дії договору, тобто 20 грудня 2010 року та в сумі 859 000 грн на строк 12 місяців і 2 дні з виплатою 24 % річних та суми вкладу в кінці дії договору, тобто 20 грудня 2010 року.
Зазначав, що по закінченню строку дії договору він звернувся до відповідача із заявою про повернення коштів та сплати процентів, однак ані сум вкладів, ані нарахованих процентів не отримав.
Вказував, що в порушення умов договорів йому були повернуті суми вкладів та нараховані відсотки лише 8 червня 2011 року, у зв'язку з чим він звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 3 % річних, інфляційні втрати та нараховані відсотки за кожен день прострочення виплати вкладу за період з 20 грудня 2010 року по 8 червня 2011 року в розмірі 13 538,07 доларів США за договором № 1 та 130 546 грн 52 коп. за договором № 2.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 7 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 2 липня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «Родовід Банк» на користь ОСОБА_6 кошти в розмірі 13 538,07 доларів США за договором № 1 та кошти в розмірі 130 546 грн 52 коп. за договором № 2.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 серпня 2014 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 7 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 2 липня 2014 року залишено без змін.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява Банку про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 серпня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст. ст. 253, 530, 533, 610, 625, 1060, 1061 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Для прикладу наявності зазначеної підстави для подання заяви про перегляд судового рішення заявник посилається на:
- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2012 року у справі про стягнення коштів за договором банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди;
- ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 серпня 2012 року у справі про стягнення коштів за банківським вкладом, відшкодування моральної шкоди;
· ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року у справі про стягнення грошового вкладу та моральної шкоди;
· ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2011 року у справі про стягнення коштів;
· ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2014 року у справі про визнання дій неправомірними та стягнення відсотків за договором банківського вкладу;
· ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2012 року у справі стягнення коштів за договором банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди.
Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
При постановленні ухвали від 27 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ виходила з того, що виходив із того, що між сторонами були укладені договори банківського вкладу, ПАТ «Родовід Банк» порушив свої грошові зобов'язання щодо повернення депозитних коштів із процентами на вимогу вкладника, тому повинен виплатити проценти по банківських вкладах до дня фактичного повернення вкладнику, 3 % річних та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Зі змісту судових рішень, на які заявник посилається як на підставу перегляду судового рішення, вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яке полягає в тому, що в одному випадку (судове рішення, яке є предметом перегляду) суд погодився з тим, що порушення банком своїх зобов'язань є підставою для виплатити процентів по банківських вкладах за прострочений строк, а в іншому випадку (судові рішення як приклад неоднакового застосування права) суд виходив із того, що відсотки за договором банківського вкладу нараховуються до закінчення строку договору і після цього їх нарахування не передбачене.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені у заяві доводи вказують на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, що згідно з вимогами ст. 355 ЦПК України є підставою для перегляду судових рішень.
Разом з тим, не заслуговують на увагу доводи заявника щодо неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм ст. 625 ЦК України, з огляду на наступне.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України», під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Із доданих до заяви копій ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2012 року, від 15 серпня 2012 року, від 15 лютого 2012 року, від 05 жовтня 2011 року, від 13 лютого 2014 року та від 25 січня 2012 року не вбачається передбаченої ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 серпня 2014 року у частині сплатити суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, оскільки у зазначених судових рішеннях предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і фактичні обставини справи не є тотожними порівняно з ухвалою, про перегляд якої подано заяву.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вказана справа частково підлягає допуску до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Справу за позовом за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про стягнення коштів, за заявою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 серпня 2014 року у частині визначення строку стягнення процентів по банківських вкладах до провадження Верховного Суду України допустити.
У іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.М. Ситнік
Судді: А.О. Леванчук Л.М. Мазур А.В. Маляренко Г.В. Юровська