Ухвала
іменем україни
18 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Колодійчука В.М., Кафідової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 06 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 16 вересня 2014 року,
У квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом, у якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки у вигляді квартири АДРЕСА_1, належної на праві власності іпотекодавцеві ОСОБА_4, крім того, просило стягнути з відповідача 3 441 грн понесених у справі судових витрат.
Позовні вимоги товариство обґрунтувало тим, що 21 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 45 тис. доларів США. Кредитні зобов'язання позичальника забезпечено іпотекою - вказаною вище квартирою, переданою ОСОБА_4 в іпотеку за укладеним з відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» 21 березня 2008 року іпотечним договором.
28 листопада 2012 року між публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу, за яким останньому було відступлено право вимоги до боржника. В свою чергу, 28 листопада 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором від 21 березня 2008 року. ОСОБА_4 кредитних зобов'язань належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 01 лютого 2013 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 505 561 грн 11 коп., що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 06 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 16 вересня 2014 року, в позові відмовлено.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження у товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» права вимоги до ОСОБА_4 за вказаними вище кредитним та іпотечним договорами. До таких висновків суди дійшли на підставі правового аналізу умов наведених вище договорів факторингу, зібраних у справі доказів та норм ст. ст. 512, 514, ч. 1 ст. 1077, 1078 ЦК України.
Доводи касаційної скарги та наявні в матеріалах справи документи не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 06 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 16 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: В.М. Колодійчук
О.В. Кафідова
І.М. Фаловська