17 грудня 2014 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: суддів: Лесько А.О., Червинської М.Є., Черненко В.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року, в с т а н о в и л а: У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 22 грудня 2010 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1 по вул. Кіровоградській у м. Києві виїхав на смугу зустрічного руху і допустив зіткнення з належним йому автомобілем «Сітроен», державний номер НОМЕР_2, під його керуванням, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 124 КпАП України. Внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України він зазнав збитків у розмірі 96 202 грн. 56 коп. Крім того, з вини відповідача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав закриту травму передньої черевної стінки та з 27 грудня 2010 року по 4 січня 2011 року перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділені Київської міської клінічної лікарні № 9 по вул. Ризькій № 1. Крім фізичних страждань він зазнав і моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я та пошкодженням майна. З вини ОСОБА_2 він вже більш ніж два роки обмежений у праві вільно розпоряджатися своїм майном. Крім того, 23 грудня 2010 року між ним та СПД ОСОБА_4 було укладено Договір зберігання № 325. Забираючи своє майно із майданчика для зберігання 15 листопада 2012 року він сплатив відповідно до товарного чеку № 936 - 4 тис. грн. У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача 58 712 грн. 56 коп. матеріальної шкоди, 40 тис. грн. моральної шкоди, 4 тис. грн. додаткових витрат на зберігання майна та 37 940 грн. упущеної вигоди. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 60 212 грн. 56 коп. та 816 грн. 53 коп. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено. У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про порушення норм матеріального і процесуального права безпідставні. Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення оскаржуваних судових рішень без змін. Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а:Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А.О. Лесько М.Є. Червинська В.А. Черненко