04 грудня 2014 рокусправа № 804/16216/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
секретар судового засідання: Горшков В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України, на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі №804/16216/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Юніснек Продакшн" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю „Юніснек Продакшн" (далі за текстом - ТОВ „Юніснек Продакшн") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська), в якому просило скасувати податкові повідомлення рішення від 24.09.2013 року № 0004401501, від 21.10.2013 року № 0004721501 та від 25.11.2013 року № 0004981501.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення від 24.09.2013 року № 0004401501, від 21.10.2013 року № 0004721501 та від 25.11.2013 року № 0004981501.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.
На підстав ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська за результатами документальних позапланових невиїзних перевірок ТОВ „Юніснек Продакшн" складено акти від 06.09.2013 року № 404/151/32988606, від 30.09.2013 року №605/151/32988606 та від 30.10.2013 року № 888/151/32988696, в яких зазначено про допущене порушення позивачем п.п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, а саме:в порушення п.102.5 ст. 102, абз. „б" п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України ТОВ „Юніснек Продакшн" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24 декларації) за липень, серпень та вересень 2013 року а суму ПДВ 4 736 020,00 грн.
Фактичною підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення з ПДВ слугував висновок відповідача, що в термін 1095 днів, визначеий Податковий кодексом України, позивачем не подано заяву на повернення надміру сплачених податків або на їх відшкодування з бюджету. Одночасно відповідач у актах перевірки вказує на те, що позивач мав право на отримання суми бюджетного відшкодування у період з 2005 року по 2009 рік, оскільки від'ємне значення ПДВ є фактично сплаченим, позивач зареєстрований платником ПДВ понад 12 місяців, обсяг оподаткованих поставок за 12 календарних місяців є більшим ніж загальна сума від'ємного значення.
На підставі зазначених актів перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.09.2013 року № 0004401501, від 21.10.2013 року № 0004721501 та від 25.11.2013 року № 0004981501, якими позивачу зменшено розмір від'ємного значення ПДВ на суму 4 736 020,00 грн. відповідно.
Судом встановлено, що позивачем подано до відповідача податкові декларації з ПДВ за липень, серпень та вересень 2013 року, копії яких знаходиться у матеріалах справи.
Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту натупного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації за липень 2013 року) колонка 5 „значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду" складає 4 974 641,00 гривень.
Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту натупного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації за сепень 2013 року) колонка 5 „значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду" складає 5 022 789,00 гривень.
Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту натупного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації за вересень 2013 року) колонка 5 „значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду" складає 5 020 495,00 гривень.
З вказаних вище довідок (додаток 2 до податкових декларацій за липень, сепень та вересень 2013 року) вбачається, що позивачем включено залишок від'ємного значення попередніх звітних податкових періодів починаючи з 2005 року по 2013 роки.
Згідно до п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом України „Про податок на додану вартість".
Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V Податкового кодексу України.
Підпунктом 15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено граничний термін подання платником податків заяви на повернення надміру сплачених сум податків, зборів (обов'язкових платежів) не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати чи набуття права на таке відшкодування.
Аналогічна норма міститься також і у п.102.5 ст. 102 Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, законодавство України передбачає можливість повернення з бюджету платнику податків коштів, що були сплачені ним помилково або надміру сум його податкових зобов'язань.
Суми податку на додану вартість, задекларовані платником цього податку до відшкодування, не підпадають під визначення „переплата".
Порядок відшкодування ПДВ, у тому числі у зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних звітних податкових періодів або шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунку на поточний рахунок платника податків, урегульовано безпосередньо п.7.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та статтею 200 Податкового кодексу України.
Згідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) суму задекларованого платником податків бюджетного відшкодування за його бажанням (яке відображено в податковій декларації з ПДВ) може бути повністю або частково зараховано в рахунок платежів із цього податку або на банківські рахунки такого платника. Зазначене рішення відображається платником податків в податковій декларації, яку він подає за результатами звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Аналогічна за змістом норма міститься також і у п.200.6 ст. 200 Податкового кодексу України.
Так, суми ПДВ, що зазначається як переплата в картці особового рахунку, задекларовані до відшкодування, не можуть бути списані внаслідок закінчення строку давності, а підлягають відшкодуванню за умови підтвердження їх матеріалами документальних перевірок.
Така думка, що фактично дозволяє не подавати окрему заяву, оскільки бажання платника податків вже відображено ним у декларації з ПДВ, міститься у листі Державної податкової адміністрації України від 30.12.2005 року № 26335/7/16-1217.
У листі Державної податкової служби України від 12.01.2012 року № 808/7/15-3417-16 вказано про те, що платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.
Тобто, при від'ємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо від'ємне значення відображається правомірно (у зв'язку з відсутністю у платника податку права на бюджетне відшкодування), то строків давності для його відображення не передбачено.
Відображення позивачем в податкових деклараціях суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню зарахуванням в рахунок платежів з ПДВ, слід вважати його заявою про повернення зазначеної суми саме таким шляхом та оскільки податкові декларації, у яких заявлено про відшкодування ПДВ шляхом зарахування його у рахунок майбутніх платежів, було подано у встановлені законом строки, тобто в межах 1095 днів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновок відповідача про пропуск позивачем зазначеного строку є безпідставним.
Що стосується строків самого відшкодування, то Податковий кодекс України не передбачає застосування до них терміну давності. Це актуально у випадку, якщо платник податку задекларував відшкодування шляхом зменшення суми податкових зобов'язань майбутніх періодів і не використав його протягом 1095 днів.
Граничні строки встановлено тільки для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, і не встановлено строків, протягом яких здійснюється зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, якщо заява про таке відшкодування подана своєчасно.
Отже, якщо платник податку своєчасно задекларував бюджетне відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань майбутніх періодів, таке зменшення може здійснюватись до повного погашення задекларованої суми відшкодування.
З огляду на те, що позивач не мав наміру просити про повернення сплачених сум ПДВ або отримувати їх відшкодування на розрахунковий рахунок, а лише користувався наявними на обліковій картці підтвердженими сумами бюджетного відшкодування, зменшуючи розмір податкових зобов'язань в податкових деклараціях наступних податкових періодів, реалізовуючи своє право на зарахування суми бюджетного відшкодування в рахунок наступних платежів з ПДВ, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та, як насідок, їх скасування.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі №804/16216/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров