27 листопада 2014 рокусправа № П/811/88/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Кіроворадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі № П/811/88/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгросоя" до Кіроворадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Украгросоя" (далі за текстом - ТОВ „Украгросоя") звернулось до суду з позовом до Кіроворадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі за текстом - Кіровоградська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000542205 від 20 листопада 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 32751 грн. та накладено штрафну санкцію - 8188 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ № 0000542205 від 20 листопада 2013 року, яким ТОВ „Украгросоя" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 32751 грн. та накладено штрафну санкцію - 8188 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
На підстав ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач орендує частину об'єкта нерухомості за адресою вул.Дружби, 100 с. Новопетрівка Кіровоградського району Кіровоградської області, де займається переробкою сільськогосподарської продукції.
Засоби виробництва ТОВ „Украгросоя" використовує на підставі договору оренди.
Частину приміщення за зазначеною адресою орендувало і Товариство з обмеженою відповідальністю „Вікторія ЛТД" (далі за текстом - ТОВ „Вікторія ЛТД").
30 квітня 2013 року ТОВ „Украгросоя" (виконавець) та ТОВ „Вікторія ЛТД" (замовник) уклали договір про виготовлення продукції з давальницької сировини. Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ „Вікторія ЛТД? доручає ТОВ „Украгросоя" виконання робіт по виготовленню з давальницької сировини соєвого жмиху та соєвої олії.
Перед передачею насіння сої у переробку ТОВ „Вікторія ЛТД" проводило її експертне дослідження продукції.
Згідно актів приймання-передачі давальницької сировини та накладних на внутрішнє переміщення за липень 2013 року ТОВ „Вікторія ЛТД" поставило ТОВ „Украгросоя" на переробку 328,67 тон насіння сої.
Насіння сої переміщувалося з одного складу на інший, які розміщені в одному об'єкті нерухомості, за рахунок виробничих потужностей ТОВ „Украгросоя" (транспортерами, зернонавантажувачами).
Виготовлена продукція (жмих та олія) передавалась ТОВ „Вікторія ЛТД" відповідно до актів приймання-передачі, які укладались протягом липня 2013 року.
Протягом липня 2013 року ТОВ „Украгросоя" придбало у ТОВ „Вікторія ЛТД? виготовлену продукцію на загальну суму 2368167,48 грн. (з урахуванням ПДВ 394694,58 грн.).
Суму податку на додану вартість ТОВ „Украгросоя" включило до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року.
ТОВ „Украгросоя? розрахувалось з ТОВ „Вікторія ЛТД" за придбану продукцію у безготівковій формі упродовж липня 2013 року.
Придбану продукцію ТОВ „Украгросоя" частково реалізувало у тому ж місяці іншим контрагентам, включивши до податкового зобов'язання декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року кошти у сумі 365056,50 грн.
Це доводиться договорами, податковими, видатковими, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання продукції та платіжними дорученнями про сплату коштів.
08 листопада 2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності ТОВ „Украгросоя" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ „Вікторія ЛТД" за липень 2013 року .
За результатами проведеної перевірки складено акт №44/11-23-22-05/38302193 від 08.11.2013 року, відповідно до висновків якого правочини, укладені ТОВ „Украгросоя" з ТОВ „Вікторія ЛТД" є недійсними (нікчемним), так такими, що не спрямовувалися на настання реальних наслідків, які обумовлювалися ними.
На думку податкового органу, доказом того є акт перевірок діяльності ТОВ „Вікторія ЛТД".
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми „Р" № 0000542205 від 20 листопада 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 32751 грн. та накладено штрафну санкцію - 8188 грн.
На думку податкового органу, договори щодо реалізації продукції, придбаної у ТОВ „Вікторія ЛТД", також не спрямовувались на настання наслідків, які обумовлювались ними.
Судом встановлено, що 06 листопада 2013 року відповідачем складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Вікторія ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01 по 31 липня 2013 року.
Акт перевірки містить висновок про відсутність факту реального вчинення Товариством 2 господарських відносин впродовж строку, який перевірявся податковим органом.
У акті також зазначено, що кількість працюючих у ТОВ „Вікторія ЛТД" становить 11 осіб.
За результатом проведення перевірки діяльності згаданого контрагента позивача керівник податкового органу не прийняв жодного рішення негативного характеру стосовно платника податків.
Акт перевірки це документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.
Надалі акт вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з його висновками.
У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.
Така правова позиція узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 2 та 4 статті 56 Податкового кодексу України.
Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.
Судом встановлено, що за результатами проведення перевірки діяльності ТОВ „Вікторія ЛТД" податкова інспекція не прийняла жодного рішення та не звернулася до суду з позовом про визнання недійсними договорів, котрі уклав платник податків, в тому числі і з позивачем, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими Податковим кодексом України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.
Таким чином, керівник податкового органу не погодився з висновками ревізорів про недійсність правочинів, які уклало ТОВ „Вікторія ЛТД".
Податковим органом враховані податкові зобов'язання ТОВ „Вікторія ЛТД" з податку на додану вартість за договорами, котрі укладені з позивачем.
Проводячи перевірку діяльності позивача, податкові ревізори посилались на акт перевіри діяльності його контрагента як незаперечні докази недійсності його правочинів.
Проте, податкові ревізори допустили помилку, оскільки думка особи (іншого ревізора) не є доказом щодо встановлення певних обставин.
Такими доказами можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочинів, які уклав позивач з ТОВ „Вікторія ЛТД" та іншими контрагентами - покупцями.
Крім того, під час судового розгляду позивачем надано первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (видаткові, податкові, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акти приймання-передачі робіт) на підтвердження виконання ним та його контрагентом зобов'язань за договорами.
З огляду на правомірність включення позивачем до податкового кредиту та зобов'язань з податку на додану вартість суми коштів за договорами, укладеними з ТОВ „Вікторія ЛТД" та контрагентами покупцями, відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми „Р" та його скасування.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кіроворадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі № П/811/88/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров