24 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гримич М.К., Кафідової О.В., Колодійчука В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, Служба у справах дітей Слов'янської міської ради, про виселення, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 жовтня 2014 року,
У лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із указаним позовом та просило виселити малолітню ОСОБА_5, 2009 року народження із квартири АДРЕСА_1.
Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 липня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 жовтня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_5 на теперішній час проживає у спірній квартирі, при цьому звертав увагу на те, що місцем проживання дитини у віці до 10 років є місце проживання її матері - ОСОБА_4, яку рішенням суду вже виселено із зазначеної квартири в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.К. Гримич
О.В. Кафідова
В.М. Колодійчук