03 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2886/14
Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,
секретаря Жукової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пластік Групп Україна" до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій, -
14.05.2014р. товариство з обмеженою відповідальністю "Пластік Групп Україна" (надалі - ТОВ "Пластік Групп Україна") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 21.03.2014 року №0000662201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 551860грн., за штрафними санкціями на суму 135089грн.; визнання протиправними дій щодо складання податкового повідомлення-рішення від 21.03.2014 року №0000662201 з пропущенням встановленого законодавством строку; скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2014 року №0000662201. /т.2 а.с.232-235/
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року позов задоволений частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000662201 від 21.03.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 677237,55грн., у тому числі за основним платежем на суму 544090,84грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 133146,71грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 19.08.2013р. по 09.09.2013р. на підставі наказу ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області №50 від 30.07.2013 року та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Пластік Групп Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт перевірки №000116/32-15-22-01/218/35732699 від 16.09.2013 року. /т.1 а.с.111-152/
Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.1, п.2. п.3.2 ст.3., п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, «Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті», затвердженого наказом Міністерства транспорту України та Державної податкової адміністрації України №712/431 від 24.10.2001 року, «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року, наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, наказу ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток» №1213 від 28.09.2011 року, п.п.14.1.11, 14.1.13, 14.1.202, 14.1.257 п.14.1 ст.14, п.44.2 ст.44, п.135.1, п.п.135.4.1 п.135.4, п.п.135.5.4, 135.5.7 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2 п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.159.3.6 п.159.3 ст.159 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 566755грн., у тому числі по періодам: 4 квартал 2011 року - 11506грн., 1квартал 2012 року - 16525грн., 1-2 квартали 2012 року - 47450грн., 1-3 квартали 2012 року - 47450грн., 2012 рік - 555249грн.
За результатами розгляду скарги позивача Міністерством доходів і зборів України №3552/6/99-9940-01-15 від 24.02.2014 року, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000662201 від 21.03.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 551860грн., за штрафними санкціями на суму 135089грн. /т.1 а.с.80/.
Разом з тим, пунктом 15.1 ст.15 Податкового кодексу України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом, покладено обов'язок із сплати податків та зборів.
Одночасно, пунктом 36.5 ст.36 ПК України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Податковим кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно з абзацом 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Судовим розглядом встановлено, що 01.06.2011 року та 10.01.2012 року між ТОВ «Пластік Групп Україна» та ТОВ «ПТК Мадіс» укладено договори продажу №33 та №40, згідно з якими позивач зобов'язується поставляти товар (одноразовий посуд у асортименті), а ТОВ «ПТК Мадіс» зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. /т.1 а.с.82-85/
Факт поставки ТОВ «Пластік Групп Україна» одноразового посуду на користь ТОВ «ПТК Мадіс» на загальну суму 1754807грн. підтверджується видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними, довіреностями на право отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунками-фактурами. /т.2 а.с.8-77, 96-120/
03.02.2012 року між ТОВ «ПТК Мадіс» та ТОВ «Пластік Групп Україна» було укладено договір №03/02 про надання поворотної фінансової допомоги відповідно до п.1.1. якого ТОВ «ПТК Мадіс» надає позивачу поворотну фінансову допомогу, який зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Згідно пунктів 2.1. - 2.4. договору поворотна фінансова допомога надається у сумі 1400000грн. на безоплатній основі, на протязі 1 місяця з дати підписання даного договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника або видачею готівки з каси підприємства. Поворотна фінансова допомога використовується для потреб виробничо-господарської діяльності позичальника. Згідно пунктів 3.1.,3.2. договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.03.2012 року.
Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ПТК Мадіс» було перераховано ТОВ «Пластік Групп Україна» поворотну фінансову допомогу в розмірі 1400000грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку. /т.1 а.с.106-110/
Крім того, судом встановлено, що 30.03.2012 року між ТОВ «ПТК Мадіс» та ТОВ «Пластік Групп Україна» було укладено угоду про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог відповідно до п.1 якої сторони діючи на підставі ст.601 Цивільного Кодексу України на підставі актів звірки домовились про припинення грошових зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог на суму 14000000грн. по договорам: купівлі-продажу №40 від 10.01.2012 року, де ТОВ «Пластік Групп Україна» є кредитором, а ТОВ «ПТК Мадіс» - боржником, договору надання фінансової допомоги №03/02 від 03.02.2012 року, де ТОВ «Пластік Групп Україна» є боржником, а ТОВ «ПТК Мадіс» - кредитором. Відповідно до п.2 угоди з моменту її підписання грошові зобов'язання сторін по вищевказаним договорам припиняються на суму 14000000грн.. Згідно п.5 угоди, вона є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу №40 від 10.01.2012 року та договору надання фінансової допомоги №03/02 від 03.02.2012 року. /т.1 а.с.87/
Як вбачається з матеріалів справи, у ТОВ «Пластік Групп Україна» була відсутня заборгованість перед ТОВ «ПТК Мадіс», що підтверджується змістом вищевказаної угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог від 30.03.2012 року.
Отже, висновки акту перевірки про наявність у ТОВ «Пластік Групп Україна» безнадійної заборгованості перед ТОВ «ПТК Мадіс» і як наслідок заниження ТОВ «Пластік Групп Україна» доходів в сумі 2105769грн., є необґрунтованими.
Судовим розглядом встановлено, що виробництво одноразового полімерного столового посуду здійснюється ТОВ «Пластік Групп Україна» на підставі технічних умов погоджених заступником головного державного санітарного лікаря України (висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-07/20497 від 30.03.2010 року). /т.2 а.с.121-147, 149-150/ Витрати сировини (поліпропілену) при виробництві ТОВ «Пластік Групп Україна» одноразових пластикових стаканів 180мл були передбачені калькуляціями норм витрат на виробництво продукції від 01.02.2011 року, 03.01.2012 року, 27.04.2012 року, 01.06.2012 року, 26.06.2012 року, 02.07.2012 року, 01.09.2012 року, 01.10.2012 року, 01.11.2012 року. /т.2 а.с.151-160/
Як вбачається з вказаних калькуляцій вага 1 виробу та витрати поліпропілену для його виробництва змінювались. При цьому, в акті перевірки відсутнє посилання на конкретну калькуляцію, яка стала підставою для розрахунків ДПІ безоплатно отриманої підприємством сировини.
Відповідно до п.п.14.113 п.14.1 ст.14 ПК України товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів є безоплатно наданими. Отже, економія позивачем сировини при виробництві продукції в будь якому випадку не може бути підставою для висновку про безоплатне отримання такої сировини.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків акту перевірки про не включення ТОВ «Пластік Групп Україна» вартості безоплатно отриманої сировини до складу інших доходів на суму 139391грн.
Судом встановлено факт заниження позивачем у 4 кварталі 2012 року інших доходів в розмірі 36996грн. Відповідно до п.10 Підрозділу 4 Розділу 20 ПК України ставка податку на прибуток підприємств у період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року становила 21%. Враховуючи викладене позивачем у 4 кварталі 2012 року занижено суму податку на прибуток в розмірі 7769,16 грн. (36996,00 грн. х 21 %).
Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 ст.54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Отже, відповідачем обґрунтовано накладено на ТОВ «Пластік Групп Україна» штраф у розмірі 1942,29 грн. (7769,16 грн. х 25 %).
З аналізу додатку №5 до акту перевірки «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників витрат по рядку 06.4 ІВ Декларації з податку на прибуток, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ТОВ «Пластік Групп Україна» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, /т.1 а.с.170/, вбачається, що відповідач під час проведення перевірки здійснив коригування показнику «інші витрати» у 1-4 кварталі 2012 року внаслідок чого у ТОВ «Пластік Групп Україна» виникла штучна невідповідність між даними бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як вбачається з пункту 2.2. Розділу 3.1.2. акту перевірки та додатку №5 до нього, він не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року (далі - Порядок № 984), оскільки не містить чітких і об'єктивних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
В пункті 2.2. Розділу 3.1.2. акту перевірки та додатку №5 до нього, стосовно позивача відсутні посилання на первинні документи при описі порушень податкового законодавства.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків акту перевірки з приводу завищення позивачем показнику «інші витрати» в розмірі 328369грн.
04.01.2011 року між ФОП ОСОБА_4, який мав статус платника єдиного податку та ТОВ «Пластік Групп Україна» був укладений договір №01/004/11 про надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. /т.2 а.с.183-186/ Як вбачається з розрахунку інших витрат за 2011 рік, /т.2 а.с.187/, ТОВ «Пластік Групп Україна» не відносило у 4 кварталі 2011 року витрати у розмірі 9600грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 до складу витрат з податку на прибуток, оскільки ФОП ОСОБА_4 у 4 кварталі 2011 року мав статус платника єдиного податку, тому висновки акту перевірки про завищення ТОВ «Пластік Групп Україна» у 4 кварталі 2011 року валових витрат у розмірі 9600грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 є неправомірними.
27.12.2012 року між ТОВ «Пластік Групп Україна» та СПД ОСОБА_3 було укладено разовий договір-заявку на перевезення вантажу б/н. Відповідно до акту виконаних робіт від 28.12.2012 року СПД ОСОБА_3 було організовано перевезення вантажу за маршрутом Великодолинське - Бровари, ціна перевезення складає 2100грн. (т.2 а.с. 161). Надані послуги були оплачені ТОВ «Пластік Групп Україна» , що підтверджується випискою з банківського рахунку. /т.2 а.с.164/ Факт надання позивачу послуг з перевезення вантажу підтверджується товарно-транспортними накладними. /т.2 а.с.165-182/
Отже, висновки акту перевірки про завищення ТОВ «Пластік Групп Україна» у 4 кварталі 2012 року валових витрат у розмірі 2100грн. по взаємовідносинам з СПД ОСОБА_3 є неправомірними.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку з приводу скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.
На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: О.І. Шляхтицький