Справа № 822/4549/14
Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
24 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії,
постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року адміністративний позов задовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 проходить військову службу в Центрі прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля Національного центру управління та випробувань космічних засобів на посаді чергового оперативного.
Центр прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля є державною бюджетною установою, а військовослужбовці, які проходять службу на посадах працівників, відряджені до Державного космічного агентства України із залишенням на військовій службі.
Станом на 01 серпня 2014 року термін безперервної військової служби позивача згідно з витягом із послужного списку складає 20 років.
11 серпня 2014 року майором ОСОБА_1 написано рапорт про виплату одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу 20 років.
12 серпня 2014 року позивачу відмовлено у виплаті винагороди з посиланням на лист Голови ДКА України від 31 липня 2012 року №4467/10.Д2.2, який, в свою чергу, посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104.
Згідно з частиною 2 статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України" №1934-XII соціальний і правовий захист військовослужбовців здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 11 липня 2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу 20 років, виплачується одноразова винагорода за тривалість безперервної військової служби у розмірі 1,5 окладів за посадою і спеціальним званням (додаток №33).
Пунктом 32.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11 червня 2008 року упорядковано додаткові види грошового забезпечення та встановлено, що: особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода, зокрема, за 20 років безперервної військової служби, в розмірі 1,5 окладів за посадою і військовим званням.
Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).
У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.
Колегія суддів погоджується з висновком суду І інстанції про те, що ОСОБА_1 , як відряджений військовослужбовець, має право на отримання одноразової грошової допомоги.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" зазначено, зокрема, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань.
Відповідно до пункту 78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 7 листопадом 2001 №1053, - за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 , статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Драчук Т. О.
Полотнянко Ю.П.