22 грудня 2014 року Чернігів Справа № 825/3810/14
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Д'якова В.І.,
за участю секретаря - Воєдило Л.П.,
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - Житника С.В.,
представника третьої особи - Ляшенка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороню земель - державного інспектора сільського господарства в Чернігівській області Житника Сергія Васильовича, Новояриловицького сільського голови Ткаченка Володимира Миколайовича, за участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області про визнання протиправними дій,-
01.12.2014 ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороню земель - державного інспектора сільського господарства в Чернігівській області Житника Сергія Васильовича (далі - відповідач -1), Новояриловицького сільського голови Ткаченка Володимира Миколайовича (далі - відповідач -2), за участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області (далі - третя особа), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Житника Сергія Васильовича, державного інспектора, які полягають у проведенні позапланової перевірки у Новояриловицькій сільській раді Ріпкинського району Чернігівської області на предмет дотримання вимог земельного законодавства при наданні ОСОБА_4, у власність земельних ділянок на території Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, а також його дії, які полягають у проникненні та перебуванні на приватних земельних ділянках позивача, при проведенні такої перевірки;
- визнати протиправними дії Житника Сергія Васильовича, державного інспектора, які полягають у складанні 11 квітня 2014 року акту № 010 перевірки дотримання вимог земельного законодавства та внесення до нього відомостей про ОСОБА_4 та її майно;
- визнати протиправними дії Ткаченка Володимира Миколайовича, Новояриловицького сільського голови, які полягають у прийнятті участі у проведенні позапланової перевірки у Новояриловицькій сільській раді Ріпкинського району Чернігівської області на предмет дотримання вимог земельного законодавства при наданні ОСОБА_4, у власність земельних ділянок на території Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області та невжитті заходів реагування щодо припинення порушень її прав при проведенні такої перевірки, а також його дії, які полягають у проникненні та перебуванні на її приватних земельних ділянках при проведенні такої перевірки та обстеженні земельної ділянки під будинком та господарськими будівлями по АДРЕСА_1, за результатами якого було складено акт обстеження земельних ділянок під будинками та господарськими будівлями по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.
Свої вимоги ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що відповідачем 1, Житником Сергієм Васильовичем перевірка дотримання вимог земельного законодавства проведена з порушенням приписів Конституції України, Цивільного та Земельного кодексів України, без повідомлення позивача про проведення такої перевірки, що порушило її право приватної власності та право на надання відповідних пояснень та документів. Також позивач зазначила, що відповідачі не мали права збирати та зберігати інформацію щодо неї, в тому числі наявних у її власності земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд на території Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області без її відома та дозволу, відображати її у акті № 010 від 11 квітня 2014 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач - 1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання вимог листа прокуратури Чернігівської області та відповідно до наказу Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області від 03.04.2014 року № 250, ним було проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства, а саме Новояриловицькою сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області, а не позивачем по справі - ОСОБА_4 Тому вважає, що під час проведення перевірки діяв у відповідності до вимог діючого законодавства України та не порушував право приватної власності позивача, оскільки до її господарства не заходив.
Відповідач - 2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі, позов не визнав повністю.
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на правомірність дій головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороню земель - державного інспектора сільського господарства в Чернігівській області Житника С.В.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
17.03.2014 прокуратурою Ріпкинського району Чернігівської області винесено постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, якою постановлено провести перевірку в Новояриловицькій сільській раді Ріпкинського району в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів України, предметом якої є додержання вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та з інших питань (а.с.43).
Листом від 19.03.2014 №546вих14 вказану постанову надіслано до Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області (а.с.44).
Також листом прокуратури Чернігівської області від 27.03.2014 №05/3-227вих14 до Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області направлено вимогу прокурора Ріпкинського району про виділення спеціаліста.
Державною інспекцією сільського господарства в Чернігівській області, керуючись ст. ст. 6, 9, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Положенням про Державну інспекцію сільського господарства в Чернігівській області, на виконання вимог листа прокуратури Чернігівської області (вих.05/3-227 вих14 від 27.03.2014), видано наказ від 03.04.2014 №250 «Про участь спеціаліста у проведенні перевірки» (а.с. 45).
11.04.2014 головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороню земель - державним інспектором сільського господарства в Чернігівській області Житником С.В. було взято участь у проведенні позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства Новояриловицькою сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області при наданні у власність земельних ділянок гр. ОСОБА_4 на території Новояриловицької сільської ради.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №010 від 11.04.2014.
Перевіркою встановлено, що рішенням четвертої сесії 5 скликання від 12.01.2007 Новояриловицькою сільською радою було надано дозвіл на розробку технічної документації щодо надання земельних ділянок у власність ОСОБА_4, загальною орієнтовною площею 0,5400 га в АДРЕСА_1, в тому числі 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,2900 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району.
Відповідно вказаного дозволу ПП «Ріпки-Кадастр» було розроблено технічну документацію по видачі державних актів на право власності на зазначені земельні ділянки ОСОБА_4, яку рішенням дев'ятої сесії 5 скликання від 25.12.2007 Новояриловицькою сільською радою Ріпкинського району було затверджено та передано у власність позивачу земельну ділянку розміром 0,5386 га, в тому числі: 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,2886 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1.
Перевіркою було обстежено земельну ділянку по АДРЕСА_1, а також вивчено технічну документацію по видачі державних актів на право власності вищезазначених земельних ділянок ОСОБА_4, в результаті чого встановлено, що до складу земель по АДРЕСА_1, було включено земельну ділянку, яка розташована поруч, тобто по АДРЕСА_2, на якій знаходиться житловий будинок, що відповідно погосподарського обліку Новояриловицької сільської ради належав ОСОБА_6, яка померла у 2007 році. Також перевіркою встановлено, що згідно погосподарського обліку (книга № 3) позивачу та її чоловіку ОСОБА_7 належить тільки нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, перевіряючим встановлено, що ОСОБА_4 не є власником житлового будинку по АДРЕСА_2, та зроблено висновок, що рішення Новояриловицької сільської ради 4 сесії 5 скликання від 12.01.2007 року та 9 сесії 5 скликання 2007 року прийняті в порушення статей 116, 120 Земельного кодексу України (а.с. 46).
Позивач вважає неправомірними дії відповідачів щодо проведення перевірки, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.11.1991 №1789-ХІІ «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Разом з тим, в статті 8 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Статтею 19 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до пункту 3 статті 20 Закону «Про прокуратуру», при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.
У статті 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюються відповідно до закону.
Відповідно до статті 15-2 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізую державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах та вирішенням інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України.
Дана правова норма визначена також у ст.6 Закону України від 19.06.2003 №963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон №963-IV) та пункті 4 Положення про державну інспекцію сільського господарства в автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 23.12.2011 №770 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2013 за №34/20347 (далі - Положення №770).
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 №1300 «Про утворення територіальних органів державної інспекції сільського господарства» Державна інспекція сільського господарства в Чернігівській області є правонаступником територіального органу Державного комітету із земельних ресурсів у частині виконання повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Відповідно до ст. 2 Закону №963-IV основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Згідно зі статтею 6 вказаного Закону, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок (ч.4 ст.9 Закону №963-IV).
Статтею 10 Закону №963-IV визначені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, до яких, зокрема, належать: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Відповідно до п.4 Положення №770 Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині використання та охорони земель усіх категорій га форм власності, в тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Пунктом 6 цього ж Положення визначено, що Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.
Процедура планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами визначена Порядком планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 № 132 (далі - Порядок №132).
Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Порядку №132, позаплановим заходом є захід державного нагляду (контролю), який не передбачений планом роботи інспекційного органу.
Позапланові перевірки проводяться з підстав, передбачених підпунктом 3.2 пункту 3 Порядку, в тому числі: у разі подання суб'єктом господарювання письмової заяви до інспекційного органу про проведення перевірки за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктами господарювання приписів чи інших розпорядчих документів інспекційного органу щодо усунення порушень вимог земельного законодавства, виданих за результатами раніше проведених планових та позапланових заходів; отримання заяв, скарг чи звернень фізичних та юридичних осіб, у яких міститься інформація про порушення суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства (із обов'язковим зазначенням суті порушення). Позаплановий захід у таких випадках проводиться за наявності згоди Державної інспекції сільського господарства України на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктами господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.
Як зазначено в акті перевірки від 11.04.2014, перевірка проведена з питань додержання вимог законодавства Новояриловицькою сільською радою Ріпкинського району Чернігівської області при наданні у власність земельних ділянок гр. ОСОБА_4 на території Новояриловицької сільської ради.
Таким чином, суб'єктом, відносно якого проведена перевірка, є Новояриловицька сільська рада, а не позивач, що спростовує посилання позивача про порушення її прав через неповідомлення про проведення такої перевірки.
Пунктом 6 Порядку №132 передбачений порядок оформлення документів за результатами перевірок, відповідно до якого при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складається за результатами перевірки: 1) якщо виявлено чи не виявлено порушення земельного законодавства; 2) при усуненні чи не усуненні раніше виявлених порушень у строк, установлений у приписах (у тому числі і в повторно виданих приписах); 3) при неможливості встановити особу порушника.
Акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись.
При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення.
В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, за результатами проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства відповідачем 1 було складено акт №010 від 11.04.2014 щодо виявлених порушень саме відносно Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району, а не стосовно позивача.
В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання позивача на неправомірне проникнення відповідачами на земельні ділянки, що належать їй на праві приватної власності, оскільки відповідач-1 вказав, що при проведенні перевірки до господарства ОСОБА_4 не заходив.
З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи те, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.04.2014 відповідачем 1, за результатами проведення перевірки, складений стосовно Новояриловицької сільської ради, а не відносно позивача, суд приходить до висновку, що дії відповідачів щодо проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства є такими, які вчинені у відповідності до вимог Порядку №132, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Також судом при розгляді справи були враховані положення частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачами надано достатні аргументи та доводи, які свідчать, що останні діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідачів не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4, відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя підпис В.І. Д'яков
З оригіналом згідно.
Суддя В.І. Д'яков