(про відмову в забезпеченні позову)
22 грудня 2014 року Житомир Справа № 806/5531/14
Категорія 12.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В., суддів: Панкеєвої В.А., Ракаловича В.М.,
за участю секретаря Барібан А.І.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Благодарської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про зобов'язання провести перевірку та надати письмовий висновок, -
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про зобов'язання останнього провести усесторонню перевірку відомостей викладених нею у заяві від 03.12.2014 року та поданої до Департаменту персоналу ДФС України та надати письмовий висновок за результатами такої перевірки відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про очищення влади".
16 грудня 2014 року позивач подала до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій зокрема, заявила клопотання про забезпечення позову. Вважає, що до вирішення спору по суті необхідно заборонити Державній фіскальній службі України вчиняти дії стосовно її звільнення із займаної посади Першого заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області до вирішення спору по суті, а тому просить суд в такий спосіб забезпечити позов.
В судовому засіданні представник позивача заявлене клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача щодо вирішення заявленого клопотання поклався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку що в задоволенні клопотання слід відмовити виходячи з наступного.
Згідно з чч. 3 та 4 ст. 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 6 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення з роботи, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті. Відповідно, за аналогією, не допускається і забезпечення позову шляхом заборони звільняти особу з роботи.
Зокрема, в даній Постанові Пленум Вищого Адміністративного Суду України вказав, що забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо.
Позивач в своєму клопотанні в якості способу забезпечення позову просить заборонити Державній фіскальній службі України вчиняти дії стосовно її звільнення із займаної посади Першого заступника начальника Головного управління ДФС у Житомирській області, тобто заборонити вчиняти дії які нею оскаржуються.
Однак, суд зауважує, що забезпечення позову у спосіб, в який просить позивач, заздалегідь, на період розгляду справи, вирішує справу на її користь. Таким чином, задовольнивши заяву про забезпечення позову, суд фактично ухвалив би рішення без розгляду справи по суті та вийшов би за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Також з матеріалів справи судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливило б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких.
Крім того, висновки щодо очевидності ознак протиправності дій та/чи бездіяльності відповідача можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів по справі у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та недоведеність представником позивача існування обставин, вказаних у ч. 1 ст. 117 КАС України, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання, а тому відмовляє в його задоволенні.
Керуючись ст.ст. 117, 118,160,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання ОСОБА_3 про забезпечення адміністративного позову залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з отримання повного тексту ухвали.
Головуючий суддя О.В. Капинос
Судді В.А. Панкеєва
В.М. Ракалович
Повний текст ухвали виготовлено: 26 грудня 2014 року.