18 грудня 2014 року Справа № 876/9182/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Клюби В.В., Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форсінс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій, -
В липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Форсінс» звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправними дії податкової інспекції щодо складання актів проведення зустрічної звірки ТзОВ «Форсінс» за результатами яких було складено акт 1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014 р., зобов'язати відповідача вилучити з Бази даних Податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносилися за результатами складання звірок акта №1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014 р. про неможливість проведення зустрічної перевірки та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, а саме: використання та поширення іншим органом Міністерства доходів і зборів України вказаного акта.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.09.2014 р. позов було задоволено повністю.
Не погоджуючись із даною постановою, її оскаржила Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві). Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідно до п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Так, відповідно до пп. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. Тому, вважають, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень, не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача, а тому не може бути оскаржений в судовому порядку. Крім цього, зазначив, що внесення акту про неможливість проведення зустрічної звірки до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відбувалось на виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань, а тому такі дії були правомірними. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволені позову.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотання про розгляд справи за їх відсутності не подавали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що ТзОВ «Форсінс» є юридичною особою яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Куліша, будинок 46, офіс 78, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.06.2014 р. Взято на податковий облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26.04.2013 р. за №26551375029.
Відповідно до п.73.3 та п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), головним державним ревізором-інспектором, відділу супроводження особливо важливих перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі м. Києва Гуляй Анною Юріївною були проведені відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТзОВ «Форсінс» (податковий номер - 38705610) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.2014 р по 30.04.2014 р., за результатами якої складено акт №1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014 р.
В акті звірки зроблено висновки про порушення ТзОВ «Форсінс» вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.02.2014 р. по 30.04.2014 р. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2014 р. по 30.04.2014 р. та за результатами звірки ТзОВ «Форсінс» не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.02.2014 р. по 30.04.2014 р., а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.02.2014 р. по 30.04.2014 р.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання недійсними в установленому порядку правочинів позивача чи докази порушення позивачем законодавства при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Крім того, сама по собі здійснено відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесенні її до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Апелянт у своїй скарзі посилається на обставини, якими обґрунтовувалися його заперечення проти позову і жодним чином не аналізуються та не спростовуються висновки суду першої інстанції.
Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до п.п.73.5 статті 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження господарських виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Правовідносини щодо проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затвердженого постановою Кабінету міністрів України (далі - КМУ) від 27.12.2010 р. №1232, де п. 3 якого передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.
За приписами п. 4 вказаного Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
У п. 6 Порядку передбачено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. Порядок реалізації матеріалів зустрічних звірок передбачено наказом ДПА України від 22.04.2011р. № 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (надалі - Порядок № 236).
У частині 4 п. 3.2 Порядку № 236 передбачено, що у разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження (додаток 2) суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється, як вихідна кореспонденція у загальному порядку.
Відповідно до п. 3.3 Порядку № 236 обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п. 3.1 Методичних рекомендацій). Зразок форми запиту про надання інформації та її документального підтвердження наведено в додатку № 2 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок
У п. 4.5 Порядку № 236 передбачено, що при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження. Таким чином, надсилання платнику податків, щодо якого проводиться зустрічна звірка, запиту про подання інформації та її документального підтвердження, є обов'язковим етапом визначеного законом порядку проведення звірки, якщо у податкового органу відсутня інформація, необхідна для звірки. Відповідач, який проводив зустрічну звірку, як виконавець, не довів виконання зазначених вимог та не надав доказів, які б підтверджували надсилання ТзОВ «Компанія Метпром» відповідного запиту. Недотримання податковим органом вимог щодо направлення запиту свідчить про те, що податковий орган діяв з порушенням способу, визначеного законом, тобто протиправно.
Позивач вважає, що зустрічні звірки не є перевірками, та за їх результатами не може складатись акт перевірки, тобто наслідками зустрічної звірки не можуть бути висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків та прийматись податкові повідомлення-рішення про визнання грошових зобов'язань.
Даючи правову оцінку доводам позивача , суд виходить з того, що відповідно до п.п. 7-9 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця). Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).
У п. 4.4. Порядку № 236 передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від написання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.
Форма акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яка наведена у додатку № 3 до Порядку № 236 не передбачає формулювання в ньому яких-небудь висновків. Натомість, в акті №1647/26-55-22-07/38705610 від 12.06.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Форсінс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2014 р. по 30.04.2014 р. зроблено висновки, які позивач вважає помилковими. Таким чином, цей акт не відповідає встановленій формі.
Крім того, враховуючи, що податковий орган виявив обставини, за яких проведення зустрічної звірки позивача не є можливим, здійснення оцінки у досліджуваному акті операцій з постачання товарів суб'єктів господарювання та висновок про порушення законодавства є необґрунтованим.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених ТзОВ «Форсінс» з його контрагентами, прямо суперечить вищезазначеним нормам та зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, так як наслідком неможливості проведення зустрічної звірки з підстав відсутності суб'єкта господарювання за юридичною адресою, є саме висновок про відсутність такого суб'єкта за місцезнаходженням із зазначенням фактичних обставин.
Згідно пункту 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
На момент здійснення звірки ТзОВ «Форсінс» було зареєстровано за адресою: м. Львів, вул. Куліша, будинок 46, офіс 78, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.06.2014 р.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
При цьому, в Єдиному державному реєстрі не міститься запис про відсутність ТзОВ «Форсінс» за місцем державної реєстрації.
Таким чином, при проведенні зустрічної звірки ДПІ у Печерському районі м.Києві повинна була використовувати офіційні данні ЄДРПОУ щодо підтвердження місцезнаходження юридичної особи, які спростовують інформацію ДПІ У Печерському районі м. Києва ДПС щодо відсутності позивача за місцезнаходженням.
З огляду на вищевикладене, відсутність належних підстав для проведення зустрічної звірки та порушення порядку проведення звірки є підставою для визнання протиправними дій податкового органу по проведенню звірки.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності вчинення ним дій щодо проведення зустрічної звірки. В той же час, позивачем доведено факт порушення відповідачем положень чинного податкового законодавства України, зокрема, норм щодо порядку проведення зустрічних звірок суб'єктів підприємницької діяльності.
Слід також зазначити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні роз шифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р. № 266. ( далі Порядок )
Законодавчі положення п.п.2.10.3 п.2.10, п.2.14, п. 2.21 п.4.15 Порядку дають для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведення господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
В податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин ( в тому числі і щодо формування податкового обліку ) поки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків ( зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників ) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватись протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами ( або іншими показниками ) податкового обліку.
Оскільки, в судовому порядку встановлено протиправність дій податкового органу щодо проведення зустрічних звірок та складення акту від 12.06.2014 р. а також протиправність дій щодо внесення в базу даних податковий блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення даних результатів перевірки даних результатів які викладені в акті колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно поновив порушене право позивача шляхом зобов'язання вилучити в автоматизованій електронній базі вказану інформацію.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності своїх дій, та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і постанову прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року по справі № 813/4600/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : В.В. Клюба
Р.Б. Хобор