ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 грудня 2014 року № 826/16670/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:
головуючого судді - Добрівської Н.А., суддів: Катющенка В.П., Шейко Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,
позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника відповідача - Танчика А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
з позовомОСОБА_1, ОСОБА_2
доМіністерства внутрішніх справ України
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
29 жовтня 2014 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, в якому просили:
- визнати протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадання за запитом на інформацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інформації про те, які саме порушення кримінального процесуального законодавства з боку службових осіб СВ Печерського району РУ були виявлені, якими службовими особами СВ Печерського району РУ було порушено кримінальне процесуальне законодавство згідно листа від ГСУ МВС від 11.09.2014 року №13/Н-5796, до яких саме осіб Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві вжиті заходи і які саме;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інформацію про те, які саме порушення кримінального процесуального законодавства з боку службових осіб СВ Печерського району РУ були виявлені (в деталях по кожному вказаному позивачами в заявах до МВС фактах та встановлених додатковою перевіркою), якими службовими особами СВ Печерського району РУ було порушено кримінальне процесуальне законодавство згідно листа від ГСУ МВС від 11.09.2014 року №13/Н-5796, до яких саме осіб Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві вжиті заходи і які саме.
В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на неправомірне ненадання відповідачем відповіді на їх інформаційний запит.
В судовому засіданні позивачі позов підтримали і просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні, надавши для приєднання до матеріалів справи письмово викладені доводи в обґрунтування своєї позиції. Зокрема, уповноважений представник відповідача стверджує про правомірність дій відповідача з огляду на положення Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Інструкції про порядок прийому, реєстрації, розгляду запитів на публічну інформацію та відшкодування запитувачами фактичних витрат на копіювання та друк документів у системі МВС України, затвердженою наказом МВС України від 27 березня 2012 року №245, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 12.04.2012р. №561/20874.
Оцінивши повідомлені позивачами обставини та ознайомившись із викладеними відповідачем доводами в обґрунтування наданих ним заперечень, розглянувши наявні у справі документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивачів виходить з наступного.
15 вересня 2014 року позивачами подано до Міністерства внутрішніх справ України запиту на інформацію №2, в якому ОСОБА_2 і ОСОБА_1 просили відповідача надати наступну інформацію:
« 1) які саме порушення кримінального процесуального законодавства з боку службових осіб СВ Печерського РУ були виявлені (про які йде річ в листі від ГСУ МВС від 11.09.2014р. №13/Н-5796);
2) якими службовими особами СВ Печерського РУ було порушено кримінальне процесуальне законодавство згідно листа від ГСУ МВС від 11.09.2014р. №13/Н-5796;
3) до яких саме осіб Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві вжиті заходи реагування і які саме?».
Необхідність отримання даної інформації, з огляду на зміст інформаційного запиту і надані позивачами пояснення у судовому засіданні, виникла у зв'язку з отриманням позивачами на їх звернення відповіді від Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України від 11 вересня 2014 року, в якій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проінформовано, що за дорученням ГСУ МВС працівниками слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві проведено службову перевірку щодо можливих порушень діючого законодавства слідчими Печерського та Подільського районних управлінь вищезазначеного ГУМВС. Враховуючи, що під час перевірки відомостей, викладених позивачами у зверненнях, встановлено факти порушень кримінального процесуального законодавства з боку службових осіб СВ Печерського РУ, до цих осіб ужито заходів дисциплінарного впливу. Крім того, позивачам повідомлено, що у період з 11 по 06.09.2014р. робочою групою ГСУ МВС перевірено організацію роботи окремих слідчих підрозділів ГУМВС України в місті Києві, зокрема, перевірці піддано Печерське рай управління. За результатами перевірки керівництвом МВС доручено ГУМВС доручено ГУМВС України в місті Києві, у зв'язку з виявленими порушеннями та прорахунками, провести службове розслідування, до винних службових осіб вжити заходів реагування.
Враховуючи, що вказаний лист не містить інформації щодо прізвища, ім'я і по-батькові службових осіб СВ Печерського РУ, якими було допущено порушення, не визначено які саме порушення і які заходи реагування вжито до цих осіб, а також зважаючи на те, що такі порушення стосуються прав і охоронюваних інтересів позивачів, останні звернулись до відповідача з відповідним інформаційним запитом.
Головне слідче управління МВС України у відповідь на інформаційний запит позивачів своїм листом від 19 вересня 2014 року за №113/В-263зі повідомило останніх про те, що інформація щодо того якими службовими особами СВ Печерського РУ ГУМВС України в місті Києві допущено порушення кримінального процесуального законодавства, а також до яких службових осіб цього рай управління вжито заходів реагування та яких саме, в силу положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» та наказу МВС України від 1.05.2012р. №423 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Міністерства внутрішніх справ України» віднесено до службової інформації в системі МВС і тому не може бути надана позивачам, оскільки віднесена до інформації з обмеженим доступом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд приходить до наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищезазначених вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.
Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI, «Про інформацію» від 02.10.1992р. №2657-XII, «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 року №2297-VI, а також наказом МВС України від 1.05.2012р. №423 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Міністерства внутрішніх справ України».
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно із визначенням, наведеним у статті 1 вказаного Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Одним із принципів, на яких здійснюється доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону є принцип вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом (п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
В статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначена публічна інформація з обмеженим доступом, до якої віднесено: конфіденційна інформація, таємна інформація і службова інформація.
В частині 1 статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону (ч.2 ст.9 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
У відповідності до статей 5, 6 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Зі змісту частини 3 статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» вбачається, що перелік відомостей, що становлять службову інформацію, складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію в системі Міністерства внутрішніх справ України затверджено наказом МВС України від 14 травня 2012 року за №423 (далі по тексту - Наказ №423).
До службової інформації у сфері роботи з кадрами (розділ XI Наказу №423) віднесено і інформацію, що розкриває:
- інформацію з особових справ постійного та перемінного складу працівників внутрішніх справ, військовослужбовців та працівників внутрішніх військ, за винятком відомостей, які віднесені до державної
- накази по особовому складу в частині оголошення відомостей, які дають змогу ідентифікувати особу (п.11.5);
- персональні дані працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців внутрішніх військ МВС, за винятком відомостей, які віднесені до державної таємниці (п.11.6).
Посилаючись саме на ці пункти Наказу №423 відповідач відмовив позивачам у наданні інформації, визначеної в запиті №2 від 15.09.2014 року.
Такі доводи відповідача суд не може визнати такими, що ґрунтуються на нормах законодавства, якими регулюються спірні правовідносини з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту запиту на інформацію №2 від 15.09.2014 року, позивачі просили повідомити про службових осіб, якими допущено порушення законодавства, які призвели до порушення їх прав.
Віднесення таких даних, а саме: прізвище, ім'я і по-батькові службових осіб СВ Печерського РУ та/або їх посада у даному райвідділі не віднесена законодавцем до інформації з обмеженим доступом.
Так, статтею 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) визначена як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Такі відомості чи сукупність відомостей визначаються Законом України «Про захист персональних даних» як персональні дані.
Нормативно-правовим актом, який регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних є Закон України «Про захист персональних даних», який поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
У відповідності до частин 1, 2 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» об'єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом може бути заборонено тільки законом (абз.3 ч.3 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних»).
З огляду на зазначене, віднесення відповідачем до службової, тобто до інформації з обмеженим доступом, запитуваної позивачами інформації про службових осіб СВ Печерського РУ, щодо яких виявлено порушення законодавства, які призвели (могли призвести) до порушення прав, охоронюваних законом інтересів позивачів, визнається судом безпідставним.
Не є обґрунтованим і посилання відповідача на правомірність відмови у наданні інформації на запит позивачів №2 від 15.09.2014 року щодо того, які саме порушення кримінального процесуального законодавства вчинені службовими особами СВ Печерського РУ, оскільки така інформація надана позивачам у відповіді від 19.09.2014 року за №13/В-263зі, однак без зазначення стосовно конкретних норм кримінального процесуального законодавства і без вказівки на те, які саме порушення вчиненні кожним із службових осіб, щодо яких виявлено такі порушення.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач - Міністерство внутрішніх справ України як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів виконання вимог законодавства щодо надання повної і достовірної інформації на запит позивачів №2 від 15.09.2014 року.
При цьому колегія суддів, зважаючи на те, що відповідь на інформаційний запит позивачів була надана, однак містила відмову у надані запитуваної інформації, з якою позивачі не погоджуються, суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо визнати протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо ненадання за запитом на інформацію ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Разом з тим, відповідно до загальних принципів адміністративного судочинства, зокрема, диспозитивності, суд вважає, що порушене право позивачів на отримання інформації підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 і ОСОБА_2 №2 від 15.09.2014 року та надати відповідь у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.11, 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 і ОСОБА_2 №2 від 15.09.2014 року та надати відповідь у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Н.А. Добрівська
Судді: В.П. Катющенко
Т.І. Шейко