18 грудня 2014 року м. Київ В/800/5630/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Степашка О.І.
Суддів: Голубєвої Г.К.
Костенка М.І.
Маринчак Н.Є.
Моторного О.А.,
перевіривши заяву Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.09.2014 у справі №2а-1408/09/0370 (№46937/09/9104) (К/9991/17939/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) за позовом Підприємця ОСОБА_6 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області за участю Прокуратури Волинської області про стягнення бюджетної заборгованості по відшкодування податку на додану вартість, -
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.09.2014 у названій справі.
Відповідно до ст. 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом ст.ст. 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених ст. 1711 цього Кодексу.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.09.2014 заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме - положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.05.2007 № К-21971/06 в якій, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Між тим, як вбачається зі змісту заяви Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинчькій області та приєднаних до неї додатків, вказаною ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2007 № К-21971/06 справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, з огляду на наявність факту неповноти встановлення обставин справи, а відтак, вона не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права. Вказане не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.09.2014.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий(підпис) Степашко О.І.
Судді(підпис) Голубєва Г.К.
(підпис) Костенко М.І.
(підпис) Маринчак Н.Є.
(підпис) Моторний О.А.