"15" грудня 2014 р. м. Київ К/800/29366/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Будспецпроект"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013
у справі № 2а-10686/12/2670
за позовом Приватного підприємства "Будспецпроект"
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2012 позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.07.2012 №0000972305.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2012 та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Будспецпроект» з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 09.07.2012 № 2050/22-50/32306496, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2011 року на суму 886 935,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2012 №0000972305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 330 403,00 грн., в тому числі за основним платежем - 886935,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 443468,00 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний товарний характер, на підтвердження чого існують належним чином оформлені та підписані первинні документи, а правочини були безпідставно визнані, як такі, що здійснені без мети настання реальних наслідків.
Суд апеляційної інстанції не погодився з наведеним висновком суду першої інстанції, зазначивши, що відносини між позивачем та контрагентом є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем було отримано лист ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 03.05.2012 № 1006/7/22-206 з матеріалами проведеної зустрічної звірки ПП «Торговий Дім «Трейд Сервіс» по взаємовідносинах з ТОВ «Українська будівельна компанія №2» з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, за результатами якої встановлено відсутність у ПП «Торговий Дім «Трейд Сервіс» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальника (ТОВ «Українська будівельна компанія №2») та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям (ТОВ «Світ - Маркет»), ПП «Будспецпроект», ТОВ «Консоль Плюс» в розумінні п.185.1 cт.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, що призвело до неправомірного декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1 214 745, 98 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 1 214 745, 98 грн., за вересень 2011 року. На думку відповідача, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Українська будівельна компанія №2» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ПП «Торговий Дім «Трейд Сервіс».
Судами встановлено, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ПП «Торговий Дім «Трейд Сервіс» (попередня назва - ПП «Міжнародна Агропромислова виставка-ярмарок»), а саме, було укладено договори поставки товарів, за умовами яких продавець (ПП «Торговий Дім «Трейд Сервіс») зобов'язується передати у власність покупцеві (позивач) товар.
Разом з тим, на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Торговий Дім «Трейд Сервіс» в матеріалах справи наявні копії податкових накладних та видаткових накладних, виписки з банку, рахунки-фактури, довіреності, акти списання.
Судом апеляційної інстанції взагалі не були прийняті до уваги зазначені вище докази та не досліджено обставини реальності здійснення позивачем господарських операцій, на підставі яких ним включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість за вересень 2011 року в сумі 886935,00 грн.
Таким чином, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій з поставки товарів між позивачем та ПП «Торговий Дім «Трейд Сервіс», дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.
Крім того, судам слід врахувати, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Будспецпроект" задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.11.2012 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль