Справа № 802/3246/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
18 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Залімського І. Г.
за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.
за участю представників сторін:
Представника позивача: Щетніцького М.В.
Представників відповідача: Кісь С.М., Бойко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вапнярський елеватор" та Крижопільської об"єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вапнярський елеватор" до Крижопільської об"єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області про скасування рішень ,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Вапнярський Елеватор" (далі - ТОВ "Вапнярський Елеватор", позивач) з адміністративним позовом до Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Крижопільська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.08.2014 року № 000337219 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 87554,00 грн. та штрафної санкції в розмірі 43777,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 15.08.2014 року № 000335219 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12446,00 грн. та штрафної санкції в розмірі 6223,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Натомість, представник відповідача також подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправності та скасування податкових повідомлень - рішень.
В судовому засідання представники апелянтів повністю підтримали свої апеляційній скарги та просили їх задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Вапнярський Елеватор" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість, що задекларовано за період з 01.03.2014р. по 31.05.2014р., Крижопільською ОДПІ складено акт від 05.08.2014р. № 1218/1520/32386477, в якому зафіксовані порушення п. 186.1 ст. 186, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Вапнярський Елеватор" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2014 року на 11737 грн., за травень 2014 року на 102759 грн., занижено податкове зобов'язання на 189081 грн., в тому числі, за березень 2014 року на 87554 грн., за квітень 2014 року на 95623 грн. та завищено від'ємне значення в сумі 7176 грн.
На підставі висновків даного акту перевірки, Крижопільською ОДПІ 15.08.2014р. прийнято податкові повідомлення-рішення: форми "Р" № 000337219, яким ТОВ "Вапнярський Елеватор" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів" за основним платежем на 189081 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 94541 грн.; форми "В1" № 000335219, яким ТОВ "Вапнярський Елеватор" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 114496 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 57249 грн.; форми "В4" № 000336219, яким ТОВ "Вапнярський Елеватор" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 7176 грн., а відтак, не погоджується з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки, а відповідно, і з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями,позивач і звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення рішення форми "Р" від 15.08.2014 року № 000337219 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 87554,00 грн. та штрафної санкції в розмірі 43777,00 грн. та форми "В1" від 15.08.2014 року № 000335219 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12446,00 грн. та штрафної санкції в розмірі 6223,00 грн., тобто в частині господарських операцій позивача з ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)", що мали місце в березні 2014 року, є протиправними та підлягають скасуванню, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Також, суд першої інстанції зазначив, що виявлені порушення податковим органом в частині завищення об'єкта оподаткування при проведенні господарських операцій з ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)" за період квітень - травень 2014 року, знайшли своє реальне підтвердження в ході судового розгляду справи, натомість формування позивачем податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування в березні 2014 року, на підставі господарських операцій з ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)", відбулось в межах чинного законодавства.
Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційних скарг, зазначає наступне.
Так, ТОВ "Вапнярський Елеватор" створено шляхом перейменування ТОВ "АСТІ Ріал Істейт". Зареєстровано Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 19.02.2003 року та 18.08.2004 року, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №10741050001000363. Взято на податковий облік 28.08.2004 року за №392. Фактичний вид діяльності позивача: складування, сушінням та відвантаження зерна.
Між ТОВ "Вапнярський Елеватор" (покупець) та ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України) (продавець) було укладено договір № 510 від 25.11.2013 р. Згідно п. 1.1 даного договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити сою врожаю 2013 року на умовах, передбачених цим договором.
Зі змісту акту перевірки слідує, що в перевіряємий період - квітень 2014 року, ТОВ "Вапнярський Елеватор" безпідставно сформовано податковий кредит по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1264517,52 грн. (податкова накладна № 52 від 12.04.2014р. на загальну суму 1003637,87 грн., податкова накладна № 63 від 15.04.2014р. на загальну суму 260879,65 грн.), яка не може розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, що є порушенням п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу України, оскільки у видаткових накладних № 00003618 від 12.04.2014р. та № 00003617 від 10.04.2014р., зазначено місце приймання-передачі товару - м. Київ, в той час як в договорі на поставку товару (сої урожаю 2013 року) № 510/2-010937 від 25.11.2013р., укладеного між ТОВ "Вапнярський елеватор" (Покупець) та ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" (Продавець), зазначено, що продавець здійснює поставку товару в повному обсязі на умовах "СРТ (ПрАТ "Укрелеваторпром", Одеська область), де ПрАТ "Укрелеваторпром" є виконавцем по наданню послуг з перевалки зерна, згідно договору б/н від 01.08.2012р.
При порівнянні фактурної вартості реалізованого позивачем компанії "Alfred C.Toepfer International GmbH" товару (сої урожаю 2013 року) по ВМД № 500060703/2014/003103 із сукупною сумою ціни (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію на території України, та понесених витрат пов'язаних з реалізацією, встановлено, що фінансовий результат від проведеної господарської операції на експорт - збитковий, а саме сума реалізації продукції на експорт - 2108556,22 грн., а вартість придбаного товару - 2347783,91 грн. (сума закупівлі - 1956486,59 грн. та ПДВ - 391297,32 грн.). Таким чином, збиток підприємства від зазначеної вище господарської операції визначено в сумі 239227,69 грн.
Так, судова колегія зазначає, що операції ТОВ "Вапнярський елеватор" та його контрагента ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)" не містять у суті своїй розумних економічних та інших причин (ділової мети, економічного ефекту) з придбання та продажу товарів. Правочини укладено без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою певної податкової вигоди, зокрема, права на податковий кредит з ПДВ, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарського діяльності платника податку.
Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є у тому числі і операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (експорт).
Господарська діяльність згідно з підпунктом 14.136 ПК України - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій, а отже, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
Розглядувана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 ПКУ, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, а отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.
Поняття економічного ефекту не розкрито в Податковому кодексі України. Однак із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
При цьому не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є один із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Проте, з визначеного ПК України поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не підлягають відображенню в податковому обліку.
З'ясування наміру платника податків на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення, а відтак, однією із визначальних ознак господарської діяльності та її метою є отримання прибутку, адже будь-яка підприємницька діяльність повинна мати економічну обґрунтованість.
Реалізація товару без врахування в ціні продажу всіх понесених витрат дають підстави стверджувати, що купівля цього товару та його подальша реалізація на експорт згідно з договором за ціною, нижчою від витрат на придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності перевіряємого платника податків, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю.
Таким чином, для цілей оподаткування кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є її спрямованість на отримання прибутку, що в свою чергу, передбачає наявність у платника мотивації при вступі у господарські правовідносини з іншими суб'єктами господарювання. Наведене обумовлює необхідність оцінки обґрунтованості податкової вигоди платника з урахуванням наявності ділової мети у діях платника на підставі аналізу перспективи отримання прибутку та об'єктивного встановлення розумної можливості позитивних змін економічного стану платника, натомість, власне збитковість господарської діяльності не є ознакою відсутності розумних цілей економічного характеру у господарській операції, якщо така збитковість обґрунтована об'єктивними економічними причинами.
Однак, в даному випадку, як вірно зазначив суд першої інстанції, за наслідками дослідження умов придбання та подальшого продажу товарів не було встановлено жодних причин економічного характеру, які б обумовили здійснення позивачем вказаної операції. Позивачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження існування обставин, що вплинули б на ціноутворення на підприємстві та обумовили б необхідність продажу товару за ціною нижчою його собівартості, а відтак, наявність у ТОВ "Вапнярський елеватор" належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є підставою для отримання податкового кредиту, оскільки не встановлено об'єктивність причин продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання, а відповідно і правомірність формування податкового кредиту., що жодним чином не було спростовано представником апелянта .
Натомість, між ТОВ "Вапнярський елеватор" (Покупець) та ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)" (Продавець) 26.03.2014р. укладено договір № 510/2-011097. Згідно п. 1.1 вказаного договору Продавець зобов'язується поставити та передати власність, а Покупець прийняти та оплатити товар - сою урожаю 2013 року на умовах передбачених даним договором.
Так, з податкової накладної № 81 від 27.03.2014р., виписаної ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)" встановлено , що позивачу на виконання договору № 510/2-011097 від 26.03.2014р. видно, що в ній заповнено рядок номенклатури товару реквізитами - соя урожаю 2013 року, натомість, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відповідно до п.п "е" ч. 2 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, як опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.
В той же час, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, з аналізу даної норми слідує, що обов'язок щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі і їх правильного оформлення, покладається на продавця товарів, яким в даному випадку є ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)".
Разом з тим, абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Як досліджено з витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 9 на запит ТОВ "Вапнярський елеватор" від 28.03.2014р. № 9, датований 28.03.2014р., зазначені такі реквізити, як дата внесення відомостей продавцем до Єдиного реєстру - 28.03.2014, номер документа - 81, дата виписки документа - 27.03.2014, вид документа - ПН, індивідуальний податковий номер продавця - 200274426590, сума ПДВ - 100000,00 грн., ПІБ уповноваженої особи, що виписала податкову накладну - Л.Л.Сушко., а відтак, що ТОВ "Вапнярський елеватор" вчинялись дії щодо перевірки правильності оформлення ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)" даних Єдиного реєстру податкових накладних на відповідність із даними податкової накладеної, отриманої від ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)" у паперовому вигляді.
Однак, враховуючи те, що у витязі з Єдиного реєстру податкових накладних № 9 не було зазначено таких реквізитів, як номенклатуру товару, а тому у позивача взагалі була відсутня можливість встановлення невірного їх зазначення ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)" в Єдиному реєстрі податкових накладних, а отже, будь яких інших належних доказів на підтвердження факту протиправного завищення позивачем податкового кредиту в цій частині в ході судового розгляду справи не надано, що свідчить про не доведеність представниками відповідача даної обставини в контексті ст. 71 КАС України.
Будь-яких інших обґрунтувань щодо завищення податкового кредиту ТОВ "Вапнярський елеватор" в березні 2014 року на підставі господарських операцій з ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)" представниками податкового органу не наведено.
На підставі зазначеного, виявленні порушення в частині завищення податкового кредиту позивачем в березні 2014 року на підставі господарських операцій з ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)" не знайшли свого правого підґрунтя.
Натомість, згідно розрахунку донарахованих сум за березень 2014 року по акту перевірки від 05.08.2014р. № 1218/1520/32386477, наданого суду представником відповідача, встановлене порушення призвело до нарахування позивачу податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 15.08.2014 року № 000337219 грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів" за основним платежем на 87554 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 43777 грн., а також до зменшення податковим повідомленням-рішенням форми "В1" № 000335219, позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 12446 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6223 грн., а отже, виявлені порушення податковим органом в частині завищення об'єкта оподаткування при проведенні господарських операцій з ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)" за період квітень - травень 2014 року, знайшли своє реальне підтвердження в ході судового розгляду справи, натомість формування позивачем податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування в березні 2014 року, на підставі господарських операцій з ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)", відбулось в межах чинного законодавства.
При цьому, необхідно зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним і скасування рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.
Водночас наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення відповідача вимогам чинного законодавства для визнання такого акта частково протиправним, однак при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення.
З урахуванням зазначеного, на думку колегія суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення рішення форми "Р" від 15.08.2014 року № 000337219 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 87554,00 грн. та штрафної санкції в розмірі 43777,00 грн. та форми "В1" від 15.08.2014 року № 000335219 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12446,00 грн. та штрафної санкції в розмірі 6223,00 грн., тобто в частині господарських операцій позивача з ТОВ "Альфред С.Топфер Інтернешенал (України)", що мали місце в березні 2014 року, є протиправними та підлягають скасуванню, що не було спростовано апелянтом під час апеляційного розгляду справи.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку , а доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з урахуванням обставин, викладених в ухвалі суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вапнярський елеватор" та Крижопільської об"єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи .
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О.
Залімський І. Г.